Нині можна виокремити низку математичних теорій, що доцільно застосовувати для формалізації невизначеності й вимірювання ризику:
1) багатозначна логіка;
2) теорія ймовірності;
3) теорія похибок (інтервальні моделі);
4) теорія інтервальних середніх;
5) теорія суб'єктивних ймовірностей;
6) теорія нечітких множин;
7) теорія нечітких мір та інтегралів.
На практиці використовується широкий спектр прийомів і підходів, що дозволяють аналізувати проектні ризики.
У загальному виді методи аналізу й оцінки ризиків поділяються на: якісні (практичні) і кількісні.
До якісних (практичних) методів відносять:
– метод експертних оцінок;
– прийом, заснований на визначенні періоду (строку) окупності інвестицій;
– метод аналогій;
– метод ставки відсотка з виправленням на ризик;
– використання показників дисперсії й середнього квадратичного (стандартного) відхилення;
– метод критичних значень.
До кількісних методів відносять:
– статистичний аналіз;
– аналіз чутливості (вразливості);
– аналіз сценаріїв, розробка дерева рішень;
– імітаційне моделювання ризиків за методом "Монте-Карло".
Оцінка ефективності грошових потоків як основні