2015-07-14
324
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» від 05 березня 2015 року, який набрав чинності 25 березня 2015 року, внесено зміни до ряду нормативно-правових актів, зокрема до Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень».
Розширено повноваження нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме:
*** надано право нотаріусам здійснювати державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, незалежно від нотаріального посвідчення договору, відповідно до якого виникає таке право,
*** визначено особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року.
Щодо реалізації положень даного Закону необхідно розглянути наступні питання.
Щодо повноважень нотаріусів при реалізації положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей державної реєстрацїі похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат» визначає, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Даною статтею передбачено також, що нотаріус під час здійснення функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, при цьому користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно здійснюється безпосередньо нотаріусом, який здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Нововведенням вищевказаного закону є надання нотаріусам права доступу та користування Державним земельним кадастром у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Даний порядок встановлено у Порядку ведення Державного земельного кадастру, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, технічної реалізації якого очікуємо.
Нотаріусу під час здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку надано право здійснювати пошук у Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку та за його результатами за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру формувати витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який підписувати та посвідчувати печаткою нотаріуса. Користування державним земельним кадастром здійснюватиметься безпосередньо нотаріусом, який здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Ч. 6 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може здійснюватися нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право.
Необхідно звернути увагу на особливі умови, яких необхідно дотримуватись нотаріусом при визначенні власних повноважень здійснення державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки (без вчинення нотаріальної дії).
Першою особливою умовою здійснення державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки нотаріусами (без вчинення нотаріальної дії) є приналежність земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення.
Ст. 22 ЗКУ визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Зокрема до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;
б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;
ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
