Основні засоби, їх класифікація і оцінка

Змістовий модуль 6. Облік основних засобів та інших необоротних активів

Теоретичні питання:

1. Основні засоби, їх класифікація і оцінка.

2. Нематеріальні активи, їх класифікація і оцінка.

3. Облік амортизації і зносу основних засобів і нематеріальних активів.

4. Облік наявності, надходження, руху основних засобів і нематеріальних активів.

5. Облік інших необоротних матеріальних активів.

Законодавча база:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями.

2. П(С)БО 7 «Основні засоби».

3. П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Основні засоби, їх класифікація і оцінка

П(С)БО 7 «Основні засоби» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об’єкт основних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Основні засоби класифікують за такими ознаками:

І. За функціональним призначенням:

1.1. Виробничі.

1.2. Невиробничі.

ІІ. За приналежністю:

2.1 Власні.

2.2. Орендовані.

ІІІ. За ступенем використання:

3.1.Діючі.

3.2.Ті, що є в запасі.

3.3. Бездіяльні.

ІV. Для цілей бухгалтерського обліку:

4.1. Інвестиційна нерухомість.

4.2. Земельні ділянки.

4.3.Капітальні витрати на поліпшення земель.

4.4.Будинки і споруди.

4.5.Машини та обладнання.

4.6.Транспортні засоби.

4.7. Інструменти, прилади та інвентар.

4.8.Тварини.

4.9. Багаторічні насадження.

4.10. Інші основні засоби.

Розрізняють наступні види вартості основних засобів:

- первісна;

- переоцінена;

- ліквідаційна;

- залишкова.

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість нео­боротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших ак­тивів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації") не­оборотних активів після закінчення строку їх корисного використан­ня (експлуатації"), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Залишкова вартість визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу. Залишкова вартість основних засобів, поряд із первісною, знаходить своє відобра­ження у балансі підприємства. Натомість у валюту (підсумок) балансу включається лише їх залишкова вартість. Залишкова вартість об'єктів постійно зменшується внаслідок їх зносу.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на Баланс підприємства за первісною вартістю.

Одиницею обліку основних за­собів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за ви­конання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних за­собів до стану, у якому вони придатні для використання із запла­нованою метою.

Слід мати на увазі:

1)Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не вклю­чаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

2)Первісна вартість безоплатно отриманих основних засо­бівдорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

3)Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статут­ного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

4)Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандарта­ми) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та 16 «Витрати».

5)Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до ви­трат звітного періоду.

6)Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справед­ливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була пе­редана (отримана) під час обміну.

7)Первісна вартість основних засобів збільшується на суму ви­трат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, до­будова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від вико­ристання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в ро­бочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до скла­ду витрат.

Переоцінена вартість:

Підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основ­них засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів гру­пи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта ос­новних засобів визначається множенням відповідно первісної вар­тості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаван­ням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (пере­оціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основ­них засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки — до складу витрат.