Економічна діяльність, як окремих суб'єктів господарювання, так і держави у значній мірі характеризується обсягом і формами здійснюваних реальних інвестицій.
Реальні інвестиції — це вкладення коштів у реальні активи, як матеріальні (будівлі, споруди, обладнання, приріст матеріально-виробничих запасів), так і нематеріальні (ліцензії, патенти, права користування природними ресурсами, "ноу-хау").
Можна виділити наступні види реальних інвестицій:
1. За рівнем правочинності прийняття рішень про інвестування: центральні, або держбюджетні, — фінансуються з державного бюджету і служать для розвитку окремих галузей економіки держави чи для реалізації окремих великих соціально-економічних програм; місцеві — фінансуються з бюджетів органів місцевого самоуправління; інвестиції підприємств, які реалізуються з прибутку та коштів амортизаційного фонду підприємства; іноземні інвестиції — інвестиції, джерело надходження яких знаходиться за межами території держави.
|
|
2. За характером об'єктів капітальних вкладень: інвестиції у сфери виробництва, транспорту, комунального господарства, тощо.
3. За матеріально-технічним змістом інвестиції — це частина видатків інвестора, пов'язана з: виконанням будівельно-монтажних робіт; придбанням обладнання та його монтажем; пусконалагоджувальними роботами.
4. За ознакою взаємозв'язків реальні інвестиції поділяють на: основні, які реалізуються безпосереднього для досягнення поставленої в ході інвестування мети (спорудження конкретного об'єкта, придбання нових технологій, тощо); супутні — виконують допоміжну роль у реалізації основних інвестицій (наприклад, будівництво житлового масиву паралельно зі спорудженням автозаводу).
5. За впливом на зростання продуктивності та розвиток технологій можна виділити інвестиції, метою яких є: збільшення обсягів виробництва; оновлення технологій; покращення якості продукції; зниження витрат на виробництво продукції, тощо.