Міжнародна система контролю за наркотичними засобами

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

РЕФЕРАТ

на тему:

«Міжнародне співробітництво у боротьбі з наркоманією»

з дисципліни:

«Криміналістика»

Виконав:

ст. гр. ПМПЗ-41

Капленко А.А.

Ірпінь 2014

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….
1. Міжнародна система контролю за наркотичними засобами……………..
2.Державні органи для боротьби з наркотиками в Україні………………...
3.Аналіз міжнародного законодавства в галузі боротьби з нелегальним обігом наркотиків та їх вживанням…………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ………………...

ВСТУП

Наркоманія (від греч. narke – заціпеніння і манія) – хвороба, що характеризується непереборним потягом до наркотиків, що викликає в малих дозах ейфорію, у великих – оглушення, наркотичний сон. Систематичний вжиток наркотику, як правило, викликає потребу у збільшенні доз. При наркоманії вражаються внутрішні органи, виникають неврологічні і психічні розлади, розвивається соціальна деградація.

Наркоманія – страшна хвороба сучасного світу. Серед наркоманів висока смертність від вживання наркотиків, крім того, наркоманія важко виліковна.

Виходячи з загальнолюдського значення явища наркоманії, в 1987 році Генеральна Асамблея ООН постановила щорічно відмічати 26 червня Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами і їх незаконним розповсюдженням.

Міжнародна система контролю за наркотичними засобами

Міжнародна система контролю за наркотичними засобами формувалася поступово, починаючи з перших років ХХ століття. У 1909 році в Шанхаї відбулася Перша міжнародна конференція з проблеми опіуму, на якій були визначені загальні принципи майбутнього міжнародного контролю. Більшість цих принципів закріплені в законодавчому акті - в першій Міжнародній конвенції по наркотиках - Міжнародній конвенції по опіуму, яка була підписана в Гаазі у 1912 році. Однак, будь-яка спеціалізована центральна організація з міжнародного контролю за наркотиками не була утворена до появи в 1920 р. Ліги Націй, коли був заснований Консультативний комітет по нелегальній торгівлі опіумом та іншими сильнодіючими засобами.

Ліга Націй протягом всього існування заключила три основні міжнародні конвенції. Перша міжнародна Конвенція по опіуму була прийнята в 1925 р., коли була введена система звітності та утворений Постійний комітет по контролю, в подальшому перейменований на Постійний центральний комітет, до якого входили незалежні експерти, які займалися наглядом за виконанням завдань Конвенції.

У 1931 році була прийнята друга Конвенція про обмеження виробництва і про регламентацію розподілення наркотичних засобів. Відповідно до Конвенції утворено контрольний орган по наркотиках. Третя Конвенція по боротьбі з незаконним обігом шкідливих лікарських засобів була прийнята у 1936 році, основним завданням якої став заклик до суворого покарання осіб, які займаються незаконною торгівлею наркотичними засобами. Крім того, в 1925 та 1931 рр. були заключені міжнародні погодження з метою посилення боротьби з курінням опіуму. Ці погодження мали більш виражений координаційний характер.

З 1946 року Організація Об'єднаних Націй стала правонаступником Ліги Націй, прийнявши на себе всі її повноваження та обов'язки, в тому числі й у сфері боротьби з наркотичною навалою. Сьогодні ООН має ефективну систему спеціалізованих закладів, що займаються питаннями боротьби з наркоманією, токсикоманією і алкоголізмом. Розглянемо тепер структуру контролюючих закладів ООН.

1. Економічна і Соціальна ради несуть відповідальність за формування антинаркотичної політики ООН, а також за координацію дій з контролю за наркотичними засобами, нагляд за виконанням міжнародних конвенцій і розробку рекомендацій урядам.

2. На постійній основі Економічній і Соціальній радам надає допомогу Комісія з наркотичних засобів, що затверджена як самостійний анти-наркотичний підрозділ Економічною і Соціальною радами 16 лютого 1946 р.

Псля заснування ООН в її системі приймалося декілька антинаркотичних конвенцій, угод і протоколів, зокрема, Протокол, підписаний в Парижі в 1948 р., який поширив міжнародний контроль на лікарські засоби, що не підпадають під дію Конвенції 1931 р. У 1953 році у Нью-Йорку був підписаний протокол про обмеження і регламентацію культивування рослин маку, виробництва опіуму, міжнародної та оптової їх торгівлі. Завдання спрощення системи міжнародного контролю й обумовило прийняття в 1961 р. Єдиної конвенції про наркотичні засоби, яка набрала чинності наприкінці 1964 р., замінивши пакет чинних на той час документів про контроль.

3. Відділ ООН з наркотичних засобів надає Генеральному секретарю ООН допомогу у виконанні обов'язків, покладених на нього договорами в частині боротьби з наркоманією. Відділ є частиною Секретаріату ООН і підпорядковується безпосередньо Генеральному секретарю. Він концентрує свою увагу на зборі та обробці професійних і технічних даних, що стосуються контролю за наркотичними засобами.

Відділ ООН посідає особливе місце в боротьбі з наркоманією, тому що є "в системі ООН центральним банком професійної і технічної інформації". Розглядаючи боротьбу з наркоманією як виключно складну та соціально гостру комплексну проблему, пов'язану не тільки зі здоров'ям населення, але й зі злочинністю, "відділ надає урядам консультативну допомогу з правових та адміністративних питань боротьби з наркоманією" [1].

Великі можливості в діяльності Відділу ООН з наркотичних засобів випливають із масштабності його прав та обов'язків. Тут концентруються тексти всіх законів та нормативних актів, прийнятих урядами світу на виконання положень антинаркотичних конвенцій. Відділ виконує функції не тільки інформаційного центру з питань боротьби зі зловживанням наркотиками. Основна сфера його діяльності - законотворчість у сфері контролю за наркотичними засобами. Відділ готує доповіді з проблем боротьби з наркоманією для Генерального секретаря, Економічної і Соціальної рад та Комісії з наркотичних засобів.

4. Міжнародний комітет з контролю за наркотиками (МККН) створений відповідно до міжнародних договорів, є незалежним квазисудовим органом з контролю за виконанням міжнародних договорів про контроль за наркотиками. Він є послідовником ряду організацій, заснований згідно з попередніми договорами про контроль за наркотиками ще за часів Ліги Націй. З 2 березня 1968 року Комітет виконує функції Постійного центрального комітету по наркотичних засобах і Контрольного органу по наркотичних засобах [2].

Виконуючи свої функції відповідно до Конвенції ООН 1988 року, МККН неодноразово відмічав важливість утворення систем сприяння налагодженню практичного співробітництва між урядами, а також урядами і Комітетом, і підкреслював, що першим слід докладати узгоджених зусиль з тим, щоб торгівці наркотиками не могли використовувати в якості місць здійснення витоку країни і території [3] з недостатньо ефективними на сьогодні механізмами контролю. Для попередження витоку наркозасобів із міжнародної торгівлі та з внутрішніх каналів важливе значення має збір даних про законні перевезення [4] як міжнародні, так і внутрішні.

Комітет відіграє ключову роль у моніторингу здійснення міжнародних договорів з контролю над наркотиками [5] та докладає зусиль щодо контролю за виконанням резолюцій Економічної і Соціальної рад [6].

5. Всесвітня організація охорони здоров'я є компетентним міжнародним органом охорони здоров'я, який очолює і координує роботу по всіх аспектах медико-санітарної допомоги, вкючаючи профілактичні заходи та санітарну освіту. Повною мірою ця діяльність розповсюджується й на боротьбу з наркотизмом. Більше того, чинні антинаркотичні конвенції встановлюють конкретні обов'язки ВООЗ в боротьбі з наркоманією.

6. ЮНЕСКО консультує уряди про способи і засоби боротьби з наркоманіями, проводить наукові дослідження з цих питань, поширює антинаркотичні знання і сприяє в їх реалізації.

7. Міжнародна організація праці надає консультативну допомогу урядам у розробці політики і стратегії в галузі соціальної реабілітації осіб, що страждають на наркотичну залежність; допомагає у підготовці персоналу та в організації служб професійної підготовки, працевлаштуванні і наступному спостереженні за такими особами.

8. Фонд ООН по боротьбі зі зловживанням наркотичними засобами створений на основі добровільних внесків, надає урядам і міжнародним організаціям фінансову допомогу для планування і здійснення конкретних програм боротьби з наркоманією.

Активну участь у боротьбі з наркоманією беруть регіональні міжнародні організаційні структури (Асоціація держав Південно-Східної Азії, План "Коломбо", Європейська рада, Арабська міжнародна організація захисту від злочинів, Угода країн Південної Америки про наркотичні засоби і психотропні речовини, неурядові організації з консультативним статусом при ВООЗ та ін.). Вагомий внесок в цю діяльність здійснюють й міжнародні організації по боротьбі з пияцтвом та алкоголізмом.