Визначення та предмет Римського Цивільного Права.
З найдавніших часів люди в процесі своєї життєдіяльності вступають між
собою в певні суспільні віїносини, більшість яких регулюється нормами
права, і тому відповідно називаються правовими відносинами. Значна частина
правових відносин виникає з приводу створення, набуття, відчуження,
використання, передачі різноманітного ма йна тощо. Це майнові відносини,
які за змістом неоднорідні, і тому регулюються за сучасних умов різними
галузями права. В основному майнові відносини складаються між людьми, що не
залежать один від одного, тобто між рівними сторонами. Жодна з них не може
примушувати іншу до певної поведінки; вони автономні, не підпорядковані
одна одній і виступають в обороті як самостійні і рівні між собою. В
сучасній науці цивільного права цей спосіб регулювання майнових відносин
називають методом юридичної рівності сторін. Якщо майнові відносини
виникають між такими рівними сторонами, вони регулюються нормами цивільного
|
|
права. Отже, поняття сучасного цивільного права можна визначити як
сукупність правових норм, що регулюють майнові відносини між учасниками
обороту методо й юридичної рівності сторін. Сучасне цивільне право регулює
також деякі особисті немайнові відносини. Майнові відносини, що складаються
в сфері матеріального виробництва і наступного обороту товарів, транспорту-
вання вантажів, будівництва різноманітних споруд та їх ремонту, побутового
обслуговування населення тощо, регулюються цивільним правом і називаються
цивільно-правовими. Значення цивільного права в житті кожного індивіда,
кожної організації та суспільства в цілому надзвичайно велике. Воно є
юридичною основою матеріального забезпечення життєдіяльності людей Саме цим
пояснюється пильна увага юристів до цивільного права з найдавніших часів і
до наших днів. Юрист, який досконало не опанував цивільне право, не може
вважати себе освіченим правознавцем.
Джерела пізнання римського приватного права
Джерелами пізнання римського приватного права є численні пам'ятки
давньоримської та інших культур, археологічні розкопки, нумізматика,
папірусологія, книги тощо. На цей час зібрано і систематизовано багато
написів (на могилах, будівлях, камінні, дереві, шкірі, посуді тощо),
знайдених в різних частинах Римської імперії, внаслідок археологічних
розкопок, що істотно поповнило наші знання в галузі римського приватного
права.У визначенні хронології правових подій істотну допомогу надає
нумізматика. На монетах зазначаються роки правління відповідного правителя,
|
|
що допомагає визначити дату прийняття того чи іншого закону, едикту чи
сенатус-кон-сульту.Немало цікавих відомостей про зміст окремих інститутів
римського приватного права, особливо земельної власності, містять папіруси.
Велике значення їх полягає в тому, що вони дають змогу судити про
реалізацію норм римського приватного права в дійсному житті.Дуже важливою і
цікавою пам'яткою права є юридичні та неюридичні твори. Це передусім твори
римських істориків, граматиків (Варрона, Феста, Валерія Проба та ін.).
Велику цінність мають твори римських письменників III—II ст.ст. до н.е.
Плавта і Теренція, які в своїх творах часто торкались правових питань.
Багато цінних відомостей містять твори римських ораторів. Один з них писав
про землекористування, інший (Цицерон) багато виступав у судових процесах,
дуже яскраво передавав картини римської судової практики. Великий інтерес
становлять з цієї точки зору твори Сенеки (І ст. до н.е.).