Порядок створення ФГ. Земельні правовідносини

ТЕМА № 3. Правовий стан фермерського господарства

План

1. Поняття та ознаки фермерського господарства.

2.Порядок створення фермерського господарства. Земельні правовідносини.

3. Майнові правовідносини в фермерському господарстві.

4. Правове регулювання праці.

5. Припинення діяльності фермерського господарства.

Література

Поняття та ознаки фермерського господарства.

Фермерське господарство є одним із найяскравіших суб’єктів аграрного підприємництва, що виник у процесі проведення аграрної реформи в Україні. ФГ є відносно новим інститутом АП, але вже станом на початок 2003 р. кількість фермерських господарств становила майже 42 тис. У власності та користуванні таких господарств знаходиться більше мільйона га с/г угідь, причому переважна їх частина рілля. В середньому на кожне ФГ припадає по 30 га. І зараз існує тенденція до поступового збільшення загальної площі земель, що використовуються ФГ.

Відповідно до ст. 1 Закону фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

З наведеного визначення можна назвати такі юридичні ознаки ФГ:

1. це форма підприємництва громадян – тобто діяльність за власною ініціативою, на власний ризик, систематична, з метою отримання прибутку.

2. засновниками можуть бути тільки громадяни України. Фермерське господарство може бути створено як одним громадянином України так і кількома громадянами України

3. утворюється ФГ тільки на добровільних засадах, за власним бажанням громадян, а не внаслідок рішення якихось органів державної влади або місцевого самоврядування

4. відносини в ФГ носять членський характер. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

5. ФГ – це сімейно-трудове об'єднання. Воно може бути створено кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї

6. це суб'єкт землекористування, що має статус юридичної особи.

Хоча з приводу надання ФГ статусу юридичної особи у законодавстві є певні суперечності. По-перше, однією з ознак юрид. особи є наявність відокремленого майна, а ЗУ «Про ФГ» не містить приписів щодо обов'язкової передачі майна членами господарства самому господарстві при його створенні. Крім того, земельні ділянки для створення ФГ надаються у власність або в оренду фізичним особам-громадянам – засновникам ФГ, а не самому господарству. Напевно, статус юридичної особи необхідний ФГ для участі у господарському обороті, для захисту своїх прав у суді. Однак, слід зазначити, що в законодавстві інших країн (наприклад, РФ), ФГ може мати або ж не мати статусу юридичної особи, за вибором його засновника. Однак, згідно із ЗУ «Про ФГ» воно є юридичною особою, має своє найменування, печатку і штамп, діє на основі Статуту

7. мета створення та діяльності – виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою отримання прибутку

Правову основу діяльності ФГ утворює законодавство, яке можна розподілити на 3 групи: загальне, галузеве та фермерське.

Загальне: Конституція України: ст. 14 гарантує право власності на землю. Ст. 42 закріпляє основи підприємництва, держава забезпечує захист від недобросовісної конкуренції в сфері підприємницької діяльності. ЦК, ГК України, Сімейний кодекс України тощо.

У групі галузевих актів пріоритетне значення для ФГ має земельне законодавство. ЗК встановлює право приватної власності громадян України на землю, регулює порядок та умови надання з/д, встановляє максимальні розміри з\д для ведення ФГ. Також можна назвати ЗУ “Про плату за землю” та “Про фіксований с/г податок”. На діяльність фермерів також розповсюджується законодавство про охорону навколишнього природного середовища, лісове, водне законодавство, про надра, трудове.

Власне фермерське законодавство (як підгалузь аграрного законодавства) представлено ЗУ “Про ФГ” та інші у тому числі акти міністерств відомств.Законом передбачено надання пільг для ФГ. Так, новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а в трудонедостатніх населених пунктах - п'ять років) та фермерським господарствам з відокремленими садибами надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, вони звільняються від сплати податку на прибуток та плати за землю, можуть перейти на сплату фіксованого с/г податку тощо.

Порядок створення ФГ. Земельні правовідносини.

Створення та функціонування ФГ безпосередньо пов’язане насамперед із земельними відносинами, із використанням земель с/г призначення. Саме земельні правовідносини є визначальними у системі фермерських правовідносин.

Основною організаційно-правовою підставою для створення ФГ є наявність земельних ділянок сільськогосподарського призначення (на праві власності чи в оренді). Передумовою державної реєстрації ФГ як юридичної особи визнається факт відведення з\д в натурі і документальне оформлення прав на землю. Усі інші аграрні структури на початковому етапі створення переважно базуються не на земельних, а на організаційних правовідносинах.

Відповідно до ст. 5 Закону право на створення ФГ має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства. Тобто право на створення ФГ мають громадяни України, що мають не лише загальну (цивільну), а й спеціальну (земельну, аграрну) правоздатність. Обов'язковим елементом земельної правоздатності є громадянство України, а факультативним складовим її змісту є спеціальна (аграрна) кваліфікація і досвід роботи в сільському господарстві. Обмеження щодо створення ФГ встановлено такі ж самі як й щодо заняття підприємницькою діяльністю (військовослужбовці, державні службовці та службовці органів місцевого самоврядування, особи, що мають непогашену судимість).

В проекті цього Закону було закріплено більш слушні положення. Зокрема, передбачалося, що право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив таке бажання, та має на праві власності або оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром не менше 2 гектарів, а в разі відсутності землі – пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства. В проекті пропонувалося, що професійний відбір громадян, які виявили бажання створити фермерське господарство, проводить районна (міська) фермерська професійна комісія, склад якої формується і затверджується районною (міською) або обласною Асоціацією фермерів та приватних землевласників України. Висновок фермерської професійної комісії про наявність у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві чи необхідної сільськогосподарської кваліфікації мав визнаватися обов’язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства громадянина, а також умовою для надання (передачі) такому громадянинові у власність або оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства із земель державної і комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України. Однак запропонована у проекті пропозиція щодо статусу професійної комісії з питань створення фермерських господарств у Законі України “Про ФГ” реалізована лише частково. Ідея створення професійної комісії безпосередньо фермерами законодавцем, на жаль, не була підтримана.

Отже, професійний відбір громадян, які виявили бажання створити фермерське господарство, проводить районна (міська) професійна комісія з питань створення фермерських господарст в, склад якої формується і затверджується районною (міською) радою за місцем розташування земельної ділянки, яка буде використовуватися для ведення фермерського господарства. Положення про порядок проведення професійного відбору з питань створення фермерського господарства, як вже зазначалося, було затверджено наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства праці та соціальної політики України від 17.12.2003 р. № 452/335, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 січня 2004 р. за № 118/8717 [1]. Цей порядок погоджений з Асоціацією фермерів та приватних власників України та Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

До складу професійної комісії включаються представники управління (відділу) сільського господарства і продовольства, управління праці та соціального захисту населення місцевої державної адміністрації, інші представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, представники Асоціації фермерів та приватних землевласників України і громадських організацій.

Громадяни, які мають намір та виявили бажання створити фермерське господарство, подають до професійної комісії відповідну заяву, у якій обов’язково зазначаються бажані розміри і місце розташування земельної ділянки (в межах відповідного району) та кількість членів фермерського господарства. До цієї заяви додаються копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують досвід роботи членів фермерського господарства в сільському господарстві (наприклад, витяг з трудової книжки робітника сільського господарства), наявність необхідної кваліфікації або спеціальної підготовки (наприклад, посвідчення механізатора, документ про спеціальну сільськогосподарську освіту та ін.). Крім того, до заяви додаються документи, які обґрунтовують бажані розміри земельної ділянки та напрями діяльності майбутнього фермерського господарства.

Загальний строк розгляду професійною комісією окремої заяви про участь у професійному відборі претендентів, які виявили бажання створити фермерське господарство – один місяць.

Проведення професійного відбору покладається на професійну комісію, яка скликається у разі потреби. Інформація про час і місце проведення засідання професійної комісії з відбору претендентів на створення фермерського господарства, які подали заяви та інші необхідні документи, повідомляється претенденту за 5 днів до проведення відбору письмово або телеграмою і публікується в місцевих засобах інформації.

Основним завданням професійної комісії виступає об’єктивна оцінка належної підготовленості громадян до зайняття фермерським господарюванням. Про підготовленість претендента до такого роду діяльності можуть свідчити, наприклад, наявність у нього достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації.

Рішення професійної комісії оформляється протоколом, який підписують головуючий на засіданні та всі члени комісії, присутні на засіданні. Це рішення доводиться до претендента, який пройшов професійний відбір, письмово у 5-денний термін з дня проведення відбору.

Правове значення позитивного висновку професійної комісії про наявність у громадянина достатнього досвіду роботи в сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації полягає в тому, що він виступає необхідною умовою для державної реєстрації фермерського господарства та надання (передачі) громадянину у власність або оренду земельних ділянок для ведення ФГ.

У випадку обґрунтованої відмови на підставі виявлення недостовірних даних у наданих документах претендент має право подати до професійної комісії нову заяву не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову.

У разі ж відмови на підставі невідповідності вимогам щодо створення фермерського господарства претендент може подати до професійної комісії нову заяву лише після усунення причин, що стали підставою для відмови.

Статтею 7 Закону встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації, а з\д із земель комунальної власності - до місцевої ради. Тобто можна отримати з\д як із земель державної, так і комунальної власності.

У заяві громадяни зазначаються: бажаний розмір[2] і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельної ділянки у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідності сільськогосподарської кваліфікації.

Така заява розглядається у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Підготовка такого проекту землевпорядною або іншою організацією, яка має відповідну ліцензію на виконання зазначених робіт, здійснюється на підставі договору, який укладається між замовником та виконавцем у відповідності з Типовим договором про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 266 [3].

Винятком із загального порядку надання з\д є судовий порядок. Так, у разі відмови органів держаної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.

Відповідно до п. 13 розділу Х “Перехідні положення” ЗК України на період до 01 січня 2010 року громадяни можуть набувати право власності на землі с/г призначення загальною площею до 100 гектарів. Ця площа м.б. збільшена у разі спадкування з\д за законом.

Статтею 8 Закону визначено, що після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки.

Для державної реєстрації ФГ голова ФГ особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації:

а) засновницькі документи (установчий договір про створення фермерського господарства та Статут фермерського господарства);

б) реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства;

в) копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

г) документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію фермерського господарства;

Для реєстрації фермерського господарства забороняється вимагати інші документи або відомості.

Державна реєстрація ФГ проводиться за наявності всіх необхідних документів протягом не більше п’яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов’язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності та видати Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства. Більш детально порядок державної реєстрації ФГ встановлено ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р., що набрав чинності із 01.07.2004 р.

Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором ФГ

Після державної реєстрації ФГ одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями.

Щодо земельних відносин, що виникають вже після державної реєстрації ФГ і за його участі, то відповідно до ст. 12 Закону землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам – членам фермерського господарства на праві приватної власності;