Перелік питань до екзамену

1.	Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль у житті людини. Специфіка філософського світогляду.
2.	Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Культурно-історичні передумови виникнення філософії.
3.	Предмет філософії та особливості філософського мислення. Структура філософського знання.
4.	Основне питання філософії і форми його вирішення.
5.	Історичні форми матеріалізму.
6.	Історичні форми ідеалізму.
7.	Поняття скептицизму і агностицизму.
8.	Основні методи філософії, їх характеристика.
9.	Основні функції філософії. Значення філософії для теоретичної та практичної діяльності фахівця-фінансиста.
10.	Принципи періодизації історії філософії. Історичні типи філософії.
11.	Філософія Стародавньої Індії. Релігійно-філософські вчення: джайнізм, чарвака, буддизм.
12.	Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм.
13.	Своєрідність філософії Стародавньої Греції.
14.	Матеріалізм Геракліта.
15.	Атомістика Демокріта.
16.	Теорія „ідей” Платона.
17.	Вчення Аристотеля про „форму” і „матерію”.
18.	Філософія Середньовіччя в Західній Європі. Загальна характеристика.
19.	Апологетика, патристика, схоластика.
20.	Основні напрями середньовічної філософії: номіналізм та реалізм.
21.	Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, двоїстість істини, співвідношення релігії, філософії і науки.
22.	Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження.
23.	Діалектика епохи Відродження.
24.	Натурфілософія епохи відродження.
25.	Реформація, її ідеї (Т. Мюнцер, М. Лютер, Ж. Кальвін).
26.	Основні риси філософії Нового часу. Наукова революція ХVІІ століття.
27.	Емпіризм і гносеологія Ф. Бекона.
28.	Дуалізм і раціоналізм Р. Декарта.
29.	Пантеїзм Б. Спінози.
30.	Монадологія Г Лейбніца.
31.	Суб’єктивний ідеалізм і агностицизм (Д. Берклі, Д. Юм).
32.	Французькі матеріалісти ХVІІІ століття (Д. Дідро, П.-А. Гольбах, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо).
33.	Історичні умови формування німецької класичної філософії, її основні риси.
34.	Філософські та соціально-етичні погляди І. Канта.
35.	Післякантівський суб’єктивний ідеалізм (Й.Фіхте).
36.	Діалектика і натурфілософія Ф. Шеллінга.
37.	Об’єктивний ідеалізм і діалектика Г. Гегеля.
38.	Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
39.	Давньослов’янська міфологія – переддень філософської думки.
40.	Філософська думка Київської Русі.
41.	Філософські ідеї в духовній культурі України ХІІ – ХІІІ ст.
42.	Гуманізм епохи Відродження в Україні.
43.	Розвиток реформаційних і гуманістичних ідей в Острозькій академії та братських школах.
44.	Філософія в Києво-Могилянській академії. Філософія „серця” Г. Сковороди.
45.	Український романтизм.
46.	Українська академічна філософія. Філософські погляди П. Юркевича.
47.	Російськомовна школа „Київського кола” другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
48.	Філософія української революційної демократії.
49.	Філософська думка української діаспори.
50.	Марксистська філософія, її структура, проблеми й основні різновиди.
51.	Позитивізм, його різновиди.
52.	Екзистенціалізм, його різновиди.
53.	Фрейдизм та неофрейдизм.
54.	Томізм та неотомізм.
55.	Філософський зміст проблеми буття.
56.	Основні форми буття, їх специфіка.
57.	Проблема субстанції в філософії. Дуалізм, монізм, плюралізм.
58.	Категорія „матерія” в історико-філософському процесі.
59.	Проблема єдності світу.
60.	Рух як атрибут матерії. Рух і розвиток. Головні концепції розвитку.
61.	Основні типи і форми руху матерії, їх співвідношення. Методологічне значення вчення про основні форми руху матерії.
62.	Простір і час як основні форми існування матерії.
63.	Субстанціональна та релятивістська концепції простору і часу.
64.	Походження та сутність свідомості як філософська проблема.
65.	Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Альтернативи діалектики.
66.	Принципи діалектики.
67.	Категорії діалектики.
68.	Закон єдності та боротьби протилежностей.
69.	Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін.
70.	Закон заперечення заперечення.
71.	Відмінність наукового пізнання від донаукового.
72.	Матеріалізм та скептицизм у філософії Стародавнього світу.
73.	Матеріалізм та агностицизм ХVІІ – ХVІІІ століть.
74.	Природа і призначення процесу пізнання. Поняття об’єкта і суб’єкта пізнання, їх зміст і співвідношення.
75.	Роль практики у пізнанні дійсності.
76.	Чуттєве пізнання і його форми.
77.	Логічне пізнання і його форми.
78.	Особливості чуттєвого і теоретичного пізнання.
79.	Поняття істини. Об’єктивність, абсолютність та відносність істини. Критерій істини.
80.	Поняття методу пізнання. Діалектичний метод та конкретні способи і прийоми наукового дослідження.
81.	Типи класифікації методів наукового пізнання.
82.	Методи емпіричного пізнання.
83.	Методи, що використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях пізнання.
84.	Методи побудови наукової теорії.
85.	Основні форми наукового пізнання (проблема, гіпотеза, теорія, ідея).
86.	Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, збір даних, опис, експеримент, пояснення тощо).
87.	Природа як об’єкт філософського аналізу.
88.	Поняття природи, природної середи, біосфери, ноосфери.
89.	Вплив суспільства на природу. Вплив природи на суспільство.
90.	Екологічна проблема як одна з глобальних проблем сучасності.
91.	Поняття суспільства. Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до аналізу суспільства.
92.	Філософська антропологія про людину.
93.	Закони суспільства, їхній характер і особливості.
94.	Соціально-філософський зміст категорії „суспільне виробництво”.
95.	Поняття суспільно-економічної формації та її структура.
96.	Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.
97.	Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку.