30Б0В -язАННЯ. ЩО ВИНИКАЮТЬ У ЗВ'ЯЗКУ З ВИКОНАННЯМ РОБІТ 253
ворі не встановлено інше. В цьому випадку він несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;
— надання замовникові проектно-кошторисної документації, як
що це передбачено у договорі;
-здійснення будівництва та пов 'язанізним будівельні роботи відповідно до проектної документації;
— виконання усіх робіт, визначених у проектно-кошторисній доку
ментації;
- повідомлення замовника про виявлені в ході будівництва не вра
ховані необхідні додаткові роботи, здійснення яких призводить до
збільшення кошторису; у разі неодержання від останнього в розум
ний строк відповіді - зупинення відповідних робіт з віднесенням
збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звіль
няється від відшкодування названих збитків, якщо доведе, що у про
веденні цих робіт немає необхідності (ч. З ст. 877 ЦК). Між тим, якщо
підрядник виконає додаткові роботи без згоди замовника, він не по
збавляється права на їх оплату і відшкодування завданих цим збитків,
коли доведе, що це було необхідним у інтересах замовника, зокрема у
зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або
пошкодження об'єкта будівництва ч. 4 ст. 877 ЦК). Таким чином,
законом встановлені особливості проведення додаткових робіт при
договорі будівельного підряду, бо за загальним правилом (§ 1 цієї
глави) питання про їх проведення теж вирішується замовником за по
передженням підрядника, але якщо останній цього не зробить, він зо
бов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою догово
ром (ч. 4 ст. 844 ЦК);
-страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором, з наданням замовнику в порядку, передбаченому договором, доказів укладення цього договору, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики. При цьому страхування не зменшує зобов'язань та відповідальності сторін за договором;
- усувати за свій рахунок недоліки робіт або використовуваного
для робіт матеріалу, якщо вони допущені з його вини (або з вини
субпідрядника). Договором може бути передбачений обов'язок під-
рядиша усувати на вимогу замовника таза його рахунок недоліки, за
які підрядник не відповідає. Але підрядник має право відмовитися від
виконання цього обов'язку, якщо усунення недоліків не пов'язано
безпосередньо з предметом договору або не може бути здійснено під
рядником з незалежних від нього причин (ст. 885 ЦК).
Специфіка договору будівельного підряду відбивається і на правах підрядника. Так, підрядник може відмовитися від договору в наступних випадках: коли, по-перше, прийде до висновку про неможливість використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт. При
цьому він також має право вимагати від замовника сплати ціни роботи пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих вказаною сумою (ч. З ст. 879 ЦК); по-друге, коли замовник прагне внести зміни до проектно-кошторисної документації, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, він може дати на це згоду (ч. 2
ст. 878 ЦК).
Відповідальність сторін. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору визначається статтями 883 та 886 ЦК і настає при наявності загальних підстав цивільно-правової відповідальності. Між тим особливістю відповідальності підрядника у договорі будівельного підряду є відповідальність за дії інших осіб («чужу» вину), оскільки саме у цьому договорі широко застосовується система генерального підряду, при якій підрядник відповідає перед замовником за порушення субпідрядником свого обов'язку, а перед субпідрядником - за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань підрядник і замовник несуть встановлену договором або законом1 відповідальність, яка реалізується у стягненні неустойки (пені) і відшкодуванні збитків у повному обсязі, тобто заподіяних (реальних) збитків і упущеної вигоди, якщо не доведуть, що ці порушення сталися не з їх вини.
Відповідно до ЦК підрядник відповідає: за недоліки збудованого об 'єкта, за прострочення передання його замовникові; за інші порушення договору.
Законодавець зберіг положення, яке передбачалося і у раніше чинному законодавстві: суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються йому у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (ст. 883 ЦК).
Якщо інше не встановлено у договорі, підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Останній становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не передбачено договором або законом. Названий строк продовжується на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.
1 Так, при виконанні робіт на будівництві об'єктів, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій загальні правові засади майнової відповідальності встановлені у Законі України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні робіт на будівництві об'єктів» від 6 квітня 2000 р. Відповідно до цього Закону на сторони договору покладається обов'язок стягувати неустойку (пеню) та вимагати відшкодування збитків з винної сторони.