Розділ Xtt

Договір перевезення вантажів належить до двосторонніх, оплат-них [реальних.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (За­кон України «Про автомобільний транспорт», ст. 23 СЗ, ст. 134 КТМ). Так, на залізничному, повітряному і внутрішньоводному транспорті договір перевезення укладається шляхом оформлення накладної, яка служить основним перевізним документом, де зазначені всі умови пе­ревезення, а саме: найменування й місцезнаходження сторін догово­ру; найменування вантажоодержувача; найменування й кількість ван­тажу; умови з перевезення і строки перевезення; назву місць наван­таження й розвантаження; вартість перевезення тощо.

Відповідно до ст. 23 СЗ, ст. 60 ПК, ст. 67 Статуту внутрішнього водного транспорту СРСР (далі - СВВТ) договір перевезення ванта­жів вважається укладеним з моменту здачі відправником перевізни­кові вантажу разом з накладною. Прийняття вантажу для перевезення засвідчується на накладній календарним штемпелем перевізника й видачею ним відправникові квитанції. З даного моменту всі умови, викладені у накладній, стають умовами договору перевезення. На за­лізничному і внутрішньоводному транспорті при прийнятті вантажу для перевезення разом з накладною оформлюється дорожня відо­мість і вантажна квитанція. Відомість складається перевізником пі­сля прийняття вантажу для перевезення разом з накладною і містить усі дані про вантаж, відправника, одержувача тощо. Вона прямує ра­зом з вантажем і після видачі його одержувачеві залишається у пере­візника. Дорожня відомість має певне правове значення: (а) засвідчує факт видачі вантажу одержувачеві і (б) є документом, на підставі яко­го провадяться розрахунки з провізної плати, штрафів за прострочен­ня доставки вантажу та з інших зборів. Вантажна квитанція видається відправникові як посвідчення прийняття вантажу для перевезення. У випадку втрати вантажу вантажна квитанція надає право відправни­кові або одержувачеві пред'явити претензію й позов до перевізника про відшкодування вартості втраченого вантажу, а також інші право­мочності під час здійснення перевізного процесу (статті 23,43,48 СЗ України).

На автомобільному транспорті договір перевезення оформлюється товарно-транспортною накладною, яка за своїм змістом не відріз­няється від накладної, що оформлюється на інших видах транспорту (пп. 1, 16.10 Правил перевезення вантажів автомобільним транспор­том в Україні від 14 жовтня 1997 р.). До основних документів на пере­везення вантажів цим транспортом належить також дорожній лист вантажного автомобіля. Товарно-транспортна накладна й дорожній лист автомобіля вважаються документами суворої звітності, форма й порядок заповнення яких визначаються відповідними нормативними актами.

.амН НЯ, ЩО ПОВ'ЯЗАНІ З НАДАННЯМ ПОСЛУГ ________

За договором перевезення пасажира перевізник зобов'язується

перевезти пасажира у пункт призначення, а в разі здачі багажу - та-кож доставити останній у пункт призначення й видати управомоченій на його одержання особі; пасажир зобов'язується сплатити встанов-лену плату за проїзд, а за наявності багажу - також плату за його пе­ревезення (ст. 910 ЦК). Укладення договору перевезення пасажира засвідчується проїзним документом встановленого зразка (пасажир­ським квитком), який підтверджує право пасажира на проїзд відпо­відним видом транспорту, а провезення ним багажу - багажною кви­танцією.

У проїзному квитку, за винятком квитків на залізничному и повіт­ряному транспортах, не вказується прізвище пасажира. Втрачені про­їзні квитки не відновлюються, не повертається також їх вартість.

Як випливає з визначення цього договору, він є двостороннім, ошатним і консенсуальним. Так, згідно зі ст. 52 Закону «Про автомо­більний транспорт» договір перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування вважається укладеним з мо­менту придбання пасажиром квитка на право проїзду. Проте в окре­мих, передбачених законодавством випадках, такий договір також може бути й реальним (наприклад, при перевезенні пасажирів у ту­ристичних поїздках або за замовленням). Ці договори вважаються укладеними з моменту посадки пасажира у транспортний засіб.

Договір перевезення багажу, на відміну від договорів перевезення пасажирів, завжди ареальним. Багаж приймається для перевезення за встановленими нормами відповідно до правил перевезення відповід­ним видом транспорту. Наприклад, при залізничному перевезенні ва­га окремого вантажного місця не повинна перевищувати 75 кг та не може бути довше 3-х м.

Перевізник зобов'язаний доставити багаж у зазначений строк з ура­хуванням часу його перевантаження на шляху прямування. За запіз­нення доставки багажу перевізник сплачує штраф. Він же відповідає й за цілість багажу в межах його вартості, а якщо багаж приймається для перевезення з оголошеною вартістю, - то у межах останньої. Загальна сума оголошеної вартості зазначається у багажній квитанції.

До основних умов договору перевезення пасажирів належать: а) на­йменування й місцезнаходження перевізника; б) вид і маршрут пере­везення; в) вартість проїзду; г) час відправлення і час прибуття у пункт призначення.

Сторони в такому договорі користуються відповідними правами й обов'язками. Основний обов'язок перевізника полягає у тому, що він повинен забезпечити доставку пасажира в пункт призначення, а ос­новний обов'язок пасажира - у сплаті перевізникові проїзної плати. Даним обов'язкам кореспондують певні права сторін договору. Так, ст. 911 ЦК та відповідні норми спеціального законодавства містять