Ступінь тяжкості:
-легкий — характеризується слабовираженими ознаками з боку нервової та кісткової систем: пітливість, неспокій, розм’якшення кісток черепа незначні, “браслетки” нечітко виражені.
-середньої тяжкості — розвивається через 1,5—2 міс. від початку захворювання. Порушується загальний стан дитини, спостерігають помірно виражені зміни з боку нервової, м’язової та кісткової систем, можуть збільшуватися печінка і селезінка.
-тяжкий — ураження нервової та кісткової систем значні, знижується тонус м’язів, суглоби розхитані, виражені деформації кісток, збільшені печінка і селезінка. Спостерігають розлади з боку серцево-судинної та дихальної систем, травного каналу.
Період хвороби: Початковий, Розпалу, Реконвалесценсії, Залишкових явищ
Перебіг: Гострий, Підгострий, Рецидивний
Клінічна картина.
Початковий період рахіту діагностують найчастіше в дітей віком 2—3 міс. проявами змін вегетативної нервової системи.
Дитина стає неспокійною, погано спить, пітніє, особливо голова, у неї підвищується вазомоторна збудливість і чутливість шкіри.
|
|
Діти другого півріччя життя стають лякливими.
На шкірі з’являється пітниця: піт, подразнюючи шкіру, спричинює свербіж. Дитина неспокійна, крутиться на подушці, витирає волосся на потилиці, внаслідок чого з’являється облисіння. Через 2—3 тиж. після появи змін з боку нервової системи виявляють кісткові зміни.
Краї переднього тім’ячка розм’якшуються— це краніотабес.
Період розпалу хвороби — рахітичним процесом уражений увесь скелет, а найбільше ті кістки, що в цей період ростуть найінтенсивніше.
За деформаціями кісток можна зробити висновок про час появи рахіту. Деформація кісток голови виникає в перші 3 міс. життя, кісток тулуба і грудної клітки — 3—6 міс., кінцівок — у II півріччі.