Класифікація економічних благ

1. Згідно з матеріальною формою:

а) товари - це матеріальні об’єкти, які задовольняють потреби людини і вироблені для купівлі-продажу;

б) послуги - це різноманітні види діяльності, які задовольняють потреби людини;

в) соціальні та екологічні умови - широкий спектр можливих умов життя людини (наприклад, можливість дихати свіжим повітрям).

2. Залежно від способу споживання:

а) приватні, яким властиві принцип виключення та конкурентності у споживанні;

б) суспільні (колективні) - це блага, які задовольняють потреби людини і мають дві особливості споживання:

- використання блага однією особою не зменшує обсягу блага, доступного для використання іншими особами;

- споживання блага не може бути обмеженим лише для тих, хто платить за це благо.

3. Залежно від ступеня впливу на переваги індивіда інших господарських суб’єктів:

а) індивідуальні, уподобання щодо яких виявляють самі індивіди;

б) неіндивідуальні, уподобання щодо яких перебувають під цілеспрямованим впливом держави (наприклад, державне фінансування сфери освіти) чи ділових одиниць (наприклад, шляхом реклами);

- нагальні (достойні), споживання яких вважається за необхідне збільшити (середня та вища освіта);

- не нагальні, споживання яких вважається за необхідне зменшити (паління тютюну чи пиття алкоголю).

4. Залежно від прямого /непрямого задоволення потреб індивідів:

а) виробничі (серед них виділяють фактори виробництва)

б) споживчі (короткострокового та довгострокового вжитку)

5. За типом реакції попиту на зміну ціни:

а) звичайні – блага, споживання яких знижується за зростання цін на них;

б) блага Гіффена – блага першої необхідності, споживання яких збільшується зі зростанням цін на них;

в) блага з ефектом сноба - блага не першої необхідності (на відміну від Гіффена благ), зростання цін на які спричиняє зростання попиту на них, оскільки індивіди споживають їх заради престижу.

6. За характером взаємного зв’язку:

а) благо-доповнювач (комплемент), що споживається в комплекті з іншим. Із зростанням ціни одного з благ-доповнювачів обсяг попиту на нього буде зменшуватися, так само як і на інші блага, що є доповнювачами до нього;

б) благо-замінник (субститут) - благо, яке може заміщувати інше у процесі споживання або виробництва. Внаслідок цього із зростанням ціни даного блага при незмінній ціні його замінника попит на останнє буде зростати.

7. За характером реакції на зміну доходу:

а) вищі (товари вищої та нормальної якості), попит на які збільшується з ростом доходу споживача;

б) нижчі (неякісні товари), попит на які зменшується з ростом доходу споживача.

8. За можливістю відтворення:

а) відтворювані – блага, які можна відтворювати;

б) невідтворювані - блага, які не можна відтворювати (наприклад, природні ресурси).

Ресурси (фактори виробництва) - елементи, що використовуються заради виробництва економічних благ.

Економічні ресурси мають істотну суспільну властивість - рідкісність.

Рідкісність - характеристика економічних благ щодо обмеженості ресурсів для задоволення безмежних потреб.

Групи економічних ресурсів:

1) матеріальні ресурси – це земля або сировинні ресурси, і капітал;

2) людські ресурси – праця і підприємницькі здібності.

Основні види економічних ресурсів:

а) "Земля" - всі природні ресурси, що застосовуються у виробничому процесі.

б) "Капітал" - всі виготовленні засоби виробництва, що необхідні для створення товарів та послуг. Процес виробництва і придбання капітальних благ називають інвестуванням.

в) "Праця" - фізичні та розумові здібності людини, що застосовуються у виробництві (за винятком особливого виду людських талантів, а саме – підприємницьких здібностей).

г) Підприємницький хист – це особливий людський ресурс, який включає в себе чотири взаємопов’язані функції людини:

- здібності взяти на себе ініціативу об’єднання економічних ресурсів в єдиний процес виробництва, тобто підприємець – це посередник, що зводить разом інші види ресурсів;

- вміння приймати нетрадиційні рішення, які й визначають курс діяльності ділового підприємства;

- вміння йти на ризик не тільки грошима власними та своїх компаньйонів або акціонерів, а й часом і діловою репутацією;

- вміння впроваджувати у своє підприємство нововведення.

Останнім часом виділяється новий економічний ресурс – інформація.

4. Проблема вибору

Економічний вибір - вибір найкращого серед альтернативних варіантів, який дозволяє досягти максимального задоволення потреб за мінімуму витрат.

Це можливо:

1. коли використовуються всі придатні для цього ресурси;

2. коли застосовуються ресурси таким чином, щоб кожен з них вносив якомога більший внесок у загальний обсяг виробленої продукції.

Проблему економічного вибору відображає крива виробничих можливостей.

Крива виробничих можливостей – це сукупність всіх комбінацій двох товарів, що відповідає максимальній їх кількості при ефективному використанні фіксованої кількості ресурсів та при певній незмінній технології.

Умови її побудови:

1. Наявні фактори виробництва постійні як кількісно, так і якісно;

2. Технологія виробництва не змінюється.