2015-07-21
1594
Зміст теми:
1. Рахунки бухгалтерського обліку та їх будова.
2. План рахунків бухгалтерського обліку.
3. Техніка запису господарських операцій на рахунках обліку.
4. Взаємозв’язок між синтетичними рахунками, субрахунками та аналітичними рахунками.
1. Рахунки бухгалтерського обліку та їх будова.
Для управління господарською діяльністю підприємства інформація, яка міститься в первинних облікових документах, не може бути використана без відповідної систематизації і комплексного підрахунку. Тому для забезпечення системного обліку і контролю за господарськими засобами і джерелами їх утворення, а також за здійснюваними на підприємствах господарськими операціями використовують бухгалтерські рахунки: інформація із первинних облікових документів попередньо систематизується, узагальнюється та переноситься на відповідний рахунок.
Бухгалтерський рахунок виступає засобом групування (узагальнення) господарських засобів, джерел їх утворення, господарських процесів, які підтверджені документально і згруповані за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за змінами в процесі діяльності підприємства.
Бухгалтерський рахунок являє собою форму двосторонньої таблиці: ліва сторона називається Дебет (від латинської — він винен), а права — Кредит (від латинської — він вірить).
Спрощену схему бухгалтерського рахунку показано на рис 5.1
Рахунок
Дебет (Д) Кредит (К)
| Дата | № п/п | Зміст запису (господарської операції) | Сума | Дата | № п/п | Зміст запису (господарської операції) | Сума |
Рис. 5.1. Спрощена система бухгалтерських рахунків.
Сукупність всіх рахунків, на яких знайшли відображення господарські засоби, джерела їх утворення та господарські процеси складає систему бухгалтерських рахунків, яка практично знайшла своє відображення у Плані рахунків бухгалтерського обліку.
Для кожної групи господарських засобів, джерел утворення господарських засобів та процесів у Плані рахунків передбачені окремі бухгалтерські рахунки.
Від поділу бухгалтерського балансу на акти і пасив, рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні та пасивні.
Активні рахунки призначені для обліку господарських засобів, а пасивні рахунки — для обліку джерел утворення господарських засобів. За зовнішнім виглядом активні і пасивні рахунки не відрізняються один від одного.
Бухгалтерські рахунки відкриваються на певний період (місяць). Для відкриття рахунків в них записують (вносять) початковий залишок (сальдо), дані балансу на початок звітного періоду. Тоді в них записують відповідні суми по дебету і по кредиту згідно господарських операцій.
Загальна сума записів по рахунках на протязі місяця по дебету або по кредиту називається оборотом. Дообороту не включається початковий залишок (сальдо) по рахунку.
Окрім активних і пасивних рахунків в бухгалтерському обліку є рахунки, яким притаманні властивості і активних, і пасивних рахунків одночасно. Такі рахунки називаються активно-пасивними, які в свою чергу поділяються:
1) рахунки з одностороннім сальдо,
2) рахунки з двостороннім сальдо (по дебету і кредиту одночасно). До таких рахунків, як правило, відносяться рахунки, через які здійснюються розрахунки підприємства із різними дебіторами і кредиторами, зокрема такі як: "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", "Розрахунки за податками й платежами", "Розрахунки з різними дебіторами" та ін.
Треба зауважити, що на активно-пасивних рахунках сальдо початкове може бути на одній стороні рахунку, а сальдо кінцеве може бути виведене на іншій стороні. Як наслідок, на початку місяця рахунок може бути активним, а наприкінці — стати пасивним.
2. План рахунків бухгалтерського обліку.
Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 було затверджено "План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" та "Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій".
План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації, на яких знаходять відображення господарські засоби, джерела господарських засобів, а також господарські операції, які здійснюються на підприємстві. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою — номер синтетичного рахунку, третьою — номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.
Нові синтетичні рахунки можуть уводитися до Плану рахунків Міністерством фінансів України за відповідними клопотаннями щодо бухгалтерського обліку специфічних операцій.
Усі рахунки поділено на 10(десять) класів:
КЛАС 1 – необоротні активи;
КЛАС 2 – запаси;
КЛАС 3 – кошти, розрахунки та ін. активи;
КЛАС 4 – власний капітал та забезпечення зобов’язань;
КЛАС 5 – довгострокові зобов’язання;
КЛАС 6 – поточні зобов’язання;
КЛАС 7 – доходи і результати діяльності;
КЛАС 8 – витрати за елементами;
КЛАС 9 – витрати діяльності;
КЛАС 0 – позабалансові рахунки.
На активних рахунках класів – 1-3 та 8-9ведеться облік необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків а також витрати підприємства за елементами та цільовим призначенням витрат.
На пасивних рахунках класів 4-7 ведеться облік власного і залученого капіталу, поточних зобов’язань і доходів.
3. Техніка запису господарських операцій на рахунках обліку.
На активних рахунках початковий залишок (сальдо) показують по дебету. В свою чергу збільшення (+) господарських засобів показують по дебету, а зменшення (-) господарських засобів — по кредиту.
Для визначення кінцевого залишку (сальдо) на кінець місяця по активному рахунку необхідно до початкового дебетового залишку (сальдо) додати дебетовий оборот (збільшення) і від одержаної суми відняти кредитовий оборот (зменшення). Кінцеве сальдо по активному рахунку знайде своє відображення по дебету.
Схему активного рахунку і порядок здійснення за ним записів показано на рис. 5.2.
Активний рахунок.
Д (назва рахунку) К
| Початковий залишок (сальдо) | Зменшення (-) |
| Збільшення (+) | |
| Оборот (+) | Оборот (-) |
| Кінцевий залишок (сальдо) |
Рис.5.2. Схема активного рахунку.
Порядок здійснення записів по активному рахунку розглянемо на прикладі рахунку "Каса" (рис. 5.3). Початковий залишок (сальдо) по рахунку "Каса" склав 3000 грн. На протязі періоду відбулися наступні операції:
1) отримано гроші у касу із розрахункового рахунку — 4000 гри.,
2) виплачено із каси заробітну плату працівникам — 2500 грн.,
3) повернуто у касу заборгованість підзвітних осіб — 300 грн.
Як наслідок, оборот по дебету склав (4000+300) = 4300 грн.. оборот по кредиту — 2500 грн., а сальдо кінцеве (3000+4300-2500) = 4800 грн.
Д Каса (30) К
| Сальдо початкове = 3000 | Зменшення (-) = 2500 |
| 1)збільшення (+) = 4000 3)збільшення (+) = 300 | |
| Оборот (+) = 4300 | Оборот (-) =2500 |
| Сальдо кінцеве = 4800 |
Рис.5.3. Схема господарських операцій на рахунку «Каса».
На пасивних рахунках початковий залишок (сальдо) зазначається по кредиту. В свою чергу збільшення (+) джерел господарських засобів показують по кредиту, а зменшення (-) джерел господарських засобів — по дебету.
Для визначення кінцевого залишку (сальдо) на кінець місяця по пасивному рахунку необхідно до початкового кредитового залишку (сальдо) додати кредитовий оборот (збільшення) і від одержаної суми відняти дебетовий оборот (зменшення). Кінцеве сальдо по пасивному рахунку знайде своє відображенні! по кредиту.
Схема пасивного рахунку і поряд здійснення записів показано на рис. 5.4.
Пасивний рахунок
Д (назва рахунку) К
| Зменшення (-) | Початковий залишок (сальдо) |
| Збільшення (+) | |
| Оборот (-) | Оборот (+) |
| Кінцевий залишок (сальдо) |
Рис.5.4. Схема пасивного рахунку.
Порядок здійснення записів по пасивному рахунку розглянемо на прикладі рахунку "Короткострокові позики" (рис. 5.5). Початковий залишок (сальдо) по рахунку "Короткострокові позики" склав 10000 грн. На протязі періоду відбулися наступні операції:
1) отримано короткострокову позику у банку на суму 5000 грн.,
2) погашено банку заборгованість за позикою на суму і 12000 грн.,
3) погашене заборгованість перед постачальником за рахунок позики банку на суму 4000 грн.
Як наслідок, оборот по дебету склав — 12000 грн., оборот по кредиту (5000 + 4000) = 9000 грн., а сальдо кінцеве (10000 + 9000 - 12000)= 7000 грн.
Д Короткострокові позики К
| 2) зменшення (-) = 12 000 | Сальдо початкове = 10 000 |
| 1)збільшення (+) = 5 000 3)збільшення (+) = 4 000 | |
| Оборот (-) = 12 000 | Оборот (+) = 9 000 |
| Сальдо кінцеве = 7 000 |
Рис.5.5. Схема господарських операцій по рахунку
«Короткострокові позики».
Кінцевий залишок (сальдо) по активно-пасивному рахунку з одностороннім сальдо необхідно: до початкового залишку додати суму обороту з тієї сторони рахунку, де було зазначено початкове сальдо і відняти оборот з іншої сторони рахунку. Якщо отримана сума більше нуля (із знаком плюс), — то кінцевий залишок (сальдо) буде знаходитись на тій стороні, де було початкове сальдо, а якщо отримана сума менше нуля (із знаком мінує), то кінцевий залишок (сальдо) буде знаходитися на іншій стороні у порівнянні із початковим сальдо.
Що стосується кредиторської заборгованості, то на активно-пасивному рахунку вона заростає по кредиту, а зменшується по дебету; дебіторська заборгованість навпаки – по дебету зростає, а по кредиту зменшується.
Активно – пасивний рахунок
Д (назва рахунку) К
| Початковий залишок(сальдо) | |
| або дебетовий – наявність дебіторської заборгованості | або кредиторська – наявність кредиторської заборгованості |
| Збільшення дебіторської заборгованості(+) Зменшення кредиторської заборгованості(-) | Збільшення кредиторської заборгованості (+) Зменшення дебіторської заборгованості(-) |
| Оборот | Оборот |
| Кінцевий залишок (сальдо) | |
| або дебетовий | або кредитовий |
Рис.5.6. Схема активно – пасивного рахунку
Порядок здійснення записів по активно-пасивному рахунку розглянемо на прикладі рахунку "Рахунки з постачальниками та підрядниками" (рис. 5.7.). Початковий кредитовий залишок (сальдо) по рахунку "Рахунки з постачальниками та підрядниками" (заборгованість постачальнику за поставлені виробничі запаси) склав 8000 грн. На протязі періоду відбулися наступні операції:
1) надійшли від постачальника виробничі запаси (оплата не проведена) на суму 2000 грн. (збільшення кредиторської заборгованості);
2) оплачено постачальнику за раніше поставлені виробничі запаси у розмірі 10000 грн. (зменшення кредиторської заборгованості);
3)проведена передоплата постачальнику у розмірі 4000 грн. за поставку виробничих запасів у майбутньому (збільшення дебіторської заборгованості).
Як наслідок оборот по дебету склав – 14000 грн., по кредиту – 2000 грн., а сальдо кінцеве (8000 + 2000 - 14000) = - 4000грн. (4000 грн. – сальдо кінцеве по дебету).
Д “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” К
| 2) зменшення (-) = 10000 3) збільшення (+) = 4000 | Сальдо початкове = 8000 |
| 1) збільшення (+) = 2000 | |
| Оборот = 14000 | Оборот = 2000 |
| Сальдо кінцеве = 4000 |
Рис.5.7. Схема господарських операцій по рахунку «розрахунки з постачальниками та підрядниками».
Розв’язок даного прикладу показав типові зміни, які можуть відбуватися на активно – пасивному рахунку і які це може мати вплив на підсумок по рахунку в результаті.
По активних рахунках сальдо початкове і сальдо кінцеве знайдуть своє відображення лише в активі балансу. Аналогічно і пасивні рахунки, де і сальдо початкове і сальдо кінцеве буде знаходитись в пасиві балансу. Що стосується активно – пасивних рахунків то треба відмітити, що сторона балансу, в якій знаходиться кінцеве сальдо по таких рахунках, не може бути передбачена в силу специфіки відображення на них тих чи інших господарських операцій.
4.Взаємозв’язок між синтетичними рахунками, субрахунками та аналітичними рахунками.
Інформація про стан господарських коштів та джерел їх утворення як за видами так і за окремими частинами, відображається у синтетичному вигляді на синтетичних і аналітичних рахунках.
Синтетичні рахунки (рахунками першого порядку) – це рахунки які містять в собі узагальнюючі дані про економічно однорідні групи господарських засобів підприємства, джерел їх утворення, господарські процеси, а також результати господарської діяльності суб’єкта господарювання.
Інформація на синтетичних рахунках відображається лише в грошовому вимірнику. Зокрема по рахунках 10 "Основні засоби", 20 "Виробничі запаси", 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" знаходить відображення лише узагальнена інформація без конкретизації кількості та вартості основних засобів і виробничих запасів, а також нарахованої заробітної плати по кожному працівнику підприємства зокрема.
Інформація синтетичних рахунків є важливою для ведення Головної книги, складання Балансу, а також подачі різного роду звітності до фінансових органів.
Рахунки б/о поділяють синтетичні рахунки (рахунків першого порядку) на субрахунки (рахунки другого порядку), які узагальнюють в собі інформацію про господарські засоби, джерела їх утворення., а також господарські процеси, але на нижчому щаблі у порівнянні із синтетичними рахунками.
Для прикладу візьмемо синтетичний рахунок 20 ""Виробничі запаси". Для більшої деталізації інформації по цьому рахунку передбачено ведення наступних субрахунків: 201 "Сировина і матеріали". 203 "Паливо", 205 "Будівельні матеріали" та ін. З однієї сторони субрахунки виконують функції узагальнення даних по аналітичних рахунках, які входять до їх складу, з іншої — функції деталізації синтетичних рахунків, до складу яких вони входять. Інформація по субрахунках, як і по синтетичних рахунках, знаходить своє відображення лише у грошовому вимірнику.
Узагальненої інформації недостатньо для прийняття управлінських рішень, які забезпечать ефективну взаємодію всіх його ресурсів.
Наприклад, швейній організації для пошиття лінії одягу потрібно мати матеріалів на певну суму, які за даними субрахунку 20 "Сировина і матеріали" є в наявності. Поряд з тим при більш детальному аналізі наявних матеріалів з'ясувалося, що тканини є в два рази більше від потреби, нитки — в три рази менше, а ґудзиків взагалі відсутній. Виходячи з цієї інформації, оцінка можливостей підприємства швидко і вчасно пошити лінію стала зовсім невтішною.
Для прийняття рішення про пошиття лінії треба мати, поряд із узагальненими даними, інформацію про кожне найменування матеріалів зокрема. Наявність такого роду інформації одержують за допомогою аналітичних рахунків, які призначені для обліку наявності і змін з кожного виду господарських засобів, джерел утворення господарській засобів і господарських процесів.
Інформація, яка міститься на аналітичному рахунку, знаходить своє відображення поряд із грошовим у натуральних і трудових вимірниках. Прикладами аналітичних рахунків в структурі субрахунку 201 "Сировина і матеріали" можуть бути, наприклад: 201.1 "Тканина", 201.2 "Нитка біла", 201.3 "Ґудзики", 201.4 "Блискавки" та ін.
Кількість аналітичних рахунків в структурі субрахунків визначається на кожному підприємстві самостійно, залежно від кількості об'єктів для обліку.
Облік, який здійснюється із використанням аналітичних рахунків, називається аналітичним обліком.
Для наглядності і кращого розуміння всіх взаємозв'язків між синтетичними рахунками, субрахунками і аналітичними рахунками розглянемо наступний приклад.
Приклад. Початкове сальдо по субрахунку 201 «Сировина і матеріали»
станом на 01.01.2010р. склало 15000 грн., яке в свою чергу складається із початкових сальдо за наступними аналітичними рахунками:
201.1 "Тканина" — 10000 грн. (20 м),
201.4 "Ґудзики" — 5000 грн. (100 шт.).
На протязі місяця із будівельними матеріалами відбулися наступні господарські операції:
1). 05.01.2006 р. надійшли на склад від постачальників матеріали на суму 8000 грн., зокрема: тканина — 5000 грн. (10 м) та ґудзики — 3000 грн. (60 шт.).
2). 
110.01.2006р видано із складу на пошиття лінії матеріали на суму 12000 грн., зокрема: тканину — 4000 грн. (8 м) та ґудзики — 8000 грн. (160 шт.).
3). 15.01.2006 р. видано із складу на пошиття лінії матеріали на суму 7000 грн., зокрема тканину — 7000 грн. (14 м.).
4). 20.01.2006 р. надійшли на склад від постачальника матеріали на суму 9000 грн., зокрема ґудзики — 9000 грн. (180 шт.).
5). 25.01.2006 р. видано із складу на пошиття лінії матеріали на суму 6000 грн., зокрема ґудзики —6000 грн. (120 шт.).
Таблиця 5.4.
