Шизоїдний тип

Особливості прояву акцентуації. Найбільш істотною рисою даного типу вважається замкнутість (Кан, 1926), відгородженість від навколишнього, нездатність або небажання встановлювати контакти, зниження потреби в спілкуванні. Поєднання суперечливих рис в особистості й поведінці – холодності й витонченої чутливості, упертості й податливості, настороженості й легковір'я, апатичної бездіяльності й напористої цілеспрямованості, нетовариськості й несподіваної нав’язливості, сором'язливості й безтактності, надмірних прихильностей і невмотивованих антипатій, раціональних міркувань і нелогічних учинків, багатства внутрішнього світу й безбарвності його зовнішніх проявів – усе це дає можливість говорити про відсутність «внутрішньої єдності». Х. Аспергер (1944) звернув увагу на нестачу інтуїції як на головну рису цього типу характеру. Під інтуїцією тут варто розуміти, насамперед, користування неусвідомленим минулим досвідом.

Домінуючі риси: с трижнева характеристика даного типу характеру - відхід у себе (підвищена інтровертність) з глибокою нездатністю до встановлення значимих, емоційних міжособистісних відносин (Попов, Вид, 2000). Замкнутість - їх основна особистісна риса.

Особливості поведінки при конфліктах. У підлітків цього типу найбільш істотною рисою є замкнутість, вони нерідко демонструють зовнішню байдужість до інших людей, відсутність до них інтересу. В особистісних взаємовідносинах вони дволичні й недовірливі, схильні до раптових розривів контактів. Вони погано розуміють стан інших людей, їх переживання, не вміють співчувати. Їх внутрішній світ здебільшого наповнений різними фантазіями, особливими захопленнями. У зовнішньому прояві своїх почуттів вони досить стримані, не завжди зрозумілі оточуючим, насамперед, для своїх однолітків, тому їх, як правило, не дуже люблять.

Шизоїдні особистості – це амбівалентні конфліктні особистості, які відрізняються «психостенічними пропорціями» (Кречмер) між холодністю й брутальністю, з одного боку, та надчутливістю – з іншого.

Конфліктогенні ситуації. Зміна прийнятих стереотипів, звичок, поведінки, які склалися; необхідність встановлювати неформальніконтактиз оточуючими, навіть з близькими людьми; необхідність задушевної розмови; необхідність керувати іншими людьми; необхідність виконання інтелектуальної роботизазаздалегідь спланованими схемами й правилами; групова й колективна діяльність; вторгнення сторонніх людей у його внутрішній світ.

Позитивні риси: небагатослівність і серйозність; неметушливість і невибагливість; стійкість інтересів; продуктивність і талановитість генерованих ідей без турботи про їх упровадження.

Негативні риси: замкнутість; емоційна холодність; безстрасність; егоїзм, байдужість і черствість до чужого лиха через нездатність його побачити; самолюбство й чутливість до критики його особи; малі активність та енергійність при інтенсивній роботі.

Сфера інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Їм властива завороженість неживими об'єктами і метафізичними конструкціями, які привернули їх увагу. Характерна – часта захопленість різними філософіями, ідеями вдосконалення світу, схемами побудови здорового способу життя (за рахунок незвичайних дієт, спортивних занять), особливо якщо для цього не треба безпосередньо мати справу з іншими людьми.

Захоплення нерідко відрізняються незвичайністю, силою й стійкістю. Здебільшого доводиться зустрічати інтелектуально-естетичні хобі. Більшість шизоїдних підлітків любить книги, вони поглинають їх, читанню віддають перевагу перед всіма іншими розвагами. Читання може бути чітко вибірковим – тільки певна епоха з історії, тільки певний жанр літератури, певний напрям у філософії і т.п. Взагалі в інтелектуально-естетичних хобі вражає примхливість вибору предмета. Захопленнями діляться, якщо зустрічають щирий інтерес. Часто притаюють їх, боячись нерозуміння й глузувань. При менш високому рівні інтелекту й естетичних потреб справа може обмежитися менш вишуканими, але не менш дивними предметами захоплень.

На другому місці стоять хобі мануально-тілесного типу. Незграбність, незручність, негармонійність моторики, нерідко приписувані шизоїдам, зустрічаються далеко не завжди, а завзяте прагнення до тілесного вдосконалення може згладити ці недоліки. Систематичні заняття гімнастикою, плавання, велосипед, вправи йоги поєднуються, як правило, з відсутністю інтересу до колективних спортивних ігор. Місце захоплень можуть займати самотні багатогодинні піші чи велосипедні прогулянки. Деяким шизоїдам добре даються тонкі ручні навички: гра на музичних інструментах, прикладне мистецтво – усе це також може скласти предмет захоплень...

У навчанні може бути здібним і навіть талановитим, але вимагає індивідуального підходу, оскільки відрізняється особливим баченням світу, своєю оригінальною точкою зору на звичайні предмети й явища; може займатися багато, але не систематично, оскільки йому важко дотримуватися загальноприйнятих вимог, які ще й не відповідають схемам, придуманим ним самим; при оцінці педагогом суті результатів роботи, а не формального дотримання обов'язкових правил, може виявляти свій талант, оскільки здатний вирішувати завдання різними оригінальними способами; у противному випадку – інтерес до предмета знижується. Із шизоїдів виходять гарні раціоналізатори, винахідники, науковці, теоретики.

Самооцінка. Самооцінка шизоїдів відрізняється констатацією того, що пов'язане з замкнутістю, самітністю, труднощами контактів, нерозумінням із боку оточуючих. Ставлення до інших проблем оцінюється набагато гірше. Суперечливості своєї поведінки вони, як правило, не помічають або не надають їм значення. Люблять підкреслювати свою незалежність і ненавмисні відступи від них.

Психологічний ризик. У шизоїдів високий ризик прихильності до наркотиків і алкоголю з метою одержання задоволення.

Головна потреба: у власній безпеці.

Особливості психокорекційних заходів. При психотерапії досягають перероблення актуальних конфліктів для поліпшення контактності.

Захисні механізми психіки – інтелектуалізація, раціоналізація, формування реакцій.

Отже, розглянувши характеристики чистих типів, слід пам’ятати, що вони самостійно зустрічаються дуже рідко, в основному діагностуються змішані типи акцентуацій. Однак, знаючи характеристики вище описаних типів, можна й надати характеристику змішаним типам акцентуації.