2015-08-21
962
Психогігієна як наука, її завдання та розділи. Психічне здоров’я, його критерії. Провідні особливості особистості людини (властивості темпераменту і характеру, мотиваційна спрямованість та особливості нервово–психічного стану), методики їх вивчення. Передумови та причини виникнення медичної біоритмології. Біологічні ритми, їх класифікація та вплив на стан здоров’я людини. Характеристики біологічних ритмів. Визначення різних типів денних кривих біологічних ритмів. Визначення типу денної працездатності людини. Визначення розрахункових біологічних ритмів людини. Поняття про цикли змін функціонального стану організму. Десинхроноз, його види, причини виникнення. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини. Біоритмологічні принципи раціональної організації робочого (навчального) процесу та вільного часу людини.
Рекомендована література:
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.559-583.
|
|
|
2. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін. / За ред. Є.Г.Гончарука. - К.: Вища шк., 1995 - С. 178-185.
3. Нікберг І.І., Сергета І.В, Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. Підручник. - Київ.: Здоров’я, 2001. – 504 с.
Додаткова:
1. Бардов В.Г., Сергета I.В. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / Вінниця: Нова Книга, 2002. – С. 185-203.
2. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія. – К.: Здоров’я, 1994. – с. 229 – 242, 246 – 253.
3. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. - К.: Выща школа, 2000. - С. 561 - 577.
4. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – 4-е вид., стереотип. – К.: Либідь, 1999. – с. 632.
5. Гигиена детей и подростков. / Под ред. В.Н.Кардашенко. - М.: Медицина, 1988. - С. 60-79.
Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів
Контрольні питання
1. Психогігієна як наука, її завдання, розділи. Психогігієнічні основи оптимізації повсякденної діяльності людини
2. Поняття про психічне здоров’я, його критерії. Провідні особливості особистості людини, методики їх вивчення
3. Поняття про біологічні ритми, їх класифікація та характеристики. Визначення розрахункових біологічних ритмів людини. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Десинхроноз, його види, причини виникнення
Контрольні тести:
1. Психічне здоров’я людини характеризується:
а) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, певним резервом сил, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом; б) певним резервом сил, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом; в) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, певним резервом сил; г) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом.
|
|
|
2. Визначальними рисами психічного здоров’я є:
а) відсутність психічних захворювань, нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи; б) відсутність психічних захворювань, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи; в) нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи; г) відсутність психічних захворювань, нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові.
3. Психогігієна складається з наступних розділів:
а) психогігієна праці; психогігієна побуту; психогігієна сім’ї та сексуального життя; б) вікова психогігієна; психогігієна праці; психогігієна побуту; психогігієна сім’ї та сексуального життя; в) психогігієна праці; психогігієна сім’ї та сексуального життя; вікова психогігієна; г) вікова психогігієна; психогігієна побуту; психогігієна сім’ї та сексуального життя; д) вікова психогігієна; психогігієна праці; психогігієна побуту.
4. Обов’язковому вивченню провідних особливостей особистості людини при проведенні психогігієнічних досліджень підлягають:
а) властивості темпераменту та характеру, мотиваційну спрямованість та особливості нервово-психічного стану; б) властивості темпераменту, мотиваційну спрямованість та особливості нервово-психічного стану; в) властивості темпераменту та характеру, мотиваційну спрямованість; г) властивості характеру та особливості нервово-психічного стану; д) властивості темпераменту та характеру, особливості нервово-психічного стану.
5. Біологічні ритми являють собою:
а) самопідтримуючі автономні процеси періодичного чергування станів організму і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума; б) самопідтримуючі процеси чергування станів організму і коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума; в) автономні процеси періодичного чергування станів організму; г) самопідтримуючі автономні процеси коливань інтенсивності фізіологічних реакцій індивідуума.
6. Розрізняють біоритми: а) добові; б) тижневі; в) місячні; г) квартальні; д) річні.
7. Рівень ритму – це:
а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.
8. Період ритму – це:
а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.
9. Амплітуда – це:
а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.
|
|
|
10.Акрофаза – це:
а) середня величина фізіологічної функції, яка розглядається протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди; б) відрізок часу, після закінчення якого стан організму повторюється; в) різниця між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу впродовж одного біологічного циклу; г) час, на який припадає максимальний рівень функції.
11.До психологічних принципів оптимізації повсякденної діяльності людини слід віднести:
а) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; б) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; в) визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; г) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; обґрунтування та диференційоване запровадження заходів психогігієнічної корекції та реабілітації; д) проведення гігієнічного нормування виробничої діяльності людини; визначення чинників, які сприяють ломці адаптаційних механізмів; раціональну організацію позаробочої діяльності людини.
12. До нормальних фізіологічних кривих відносять:
а)параболоподібні; б)платоподібні; в)інертні;
г)двохвершинні; д)інвертовані.
13. До змінених фізіологічних кривих відносять:
а) параболоподібні; б) платоподібні; в) інертні; г) двохвершинні;
д) інвертовані.
14.Вкажіть, який період (у днях) становить фізичний цикл змін функціонального стану організму:
|
|
|
а) 15; б) 43; в) 28; г) 23; д) 10.
15.Вкажіть, який період (у днях) становить емоційний цикл змін функціонального стану організму:
а) 75; б) 15; в) 34; г) 43; д) 28.
16.Вкажіть, який період (у днях) становить інтелектуальний цикл змін функціонального стану організму:
а) 12; б) 56; в) 33; г) 24; д) 69.
Контрольні задачі:
1. Дайте гігієнічну оцінку властивостям темпераменту студента медичного університету, якщо під час тестування були отримані наступні результати: екстраверсія – 6 балів, ригідність нервових процесів – 10 балів; емоційна збудливість – 17 балів, темп реакцій – 15 балів, активність – 9 балів, щирість – 15 балів.
2. Дайте гігієнічну оцінку типам денних кривих біологічних ритмів температури тіла та частоти серцевих скорочень студента медичного факультету, якщо в 800 температура його тіла складала 36,3 °С, частота серцевих скорочень – 74 удари за хвилину, в 1200 температура його тіла складала 36,8 °С, частота серцевих скорочень – 80 ударів за хвилину, в 1600 температура його тіла складала 36,4 °С, частота серцевих скорочень – 70 ударів за хвилину, в 2000 температура його тіла складала 36,6 °С, частота серцевих скорочень – 76 ударів за хвилину.
3. Обґрунтуйте гігієнічний висновок, щодо типів працездатності чотирьох учнів 7 класу у віці 14 років, що навчаються в першу зміну школі-інтернаті, якщо сума балів виконання тестової методики О.Остберга складає відповідно 66, 50, 46, 70 балів та, у разі необхідності, дайте відповідні рекомендації щодо зміни стереотипу навчальної діяльності на підставі урахування особливостей біоритмологічного профілю особистості.
Тема 14. Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь. Попередні та періодичні медичні огляди як заходи їх профілактики (самостійна робота).
Актуальність теми
До захворювань належать професійні, які виникають під впливом шкідливих чинників виробничого середовища. Розрізняють гострі та хронічні професійні захворювання, окремим випадком яких є гострі та хронічні професійні отруєння. Небезпечні чинники на виробництві стають причиною нещасних випадків.
З метою запобігання професійних захворювань, отруєнь і нещасних випадків на виробництві в Україні налагоджено чітку систему обліку, реєстрації та розслідування кожного подібного випадку, в якій важлива роль належить медичним працівникам різних профілів.
Одним з основних заходів профілактики загальних і професійних захворювань, нещасних випадків на виробництві є організація та проведення попередніх при поступленні на роботу і періодичних медичних оглядів робітників, передусім зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, у професіях де виникає потреба у професійному відборі, а також осіб віком до 21 року.
Навчальні цілі
Знати порядок розслідування, обліку й реєстрації та вміти проводити розслідування випадків професійних захворювань, отруєнь та нещасних випадків, оформляти відповідну документацію, розробляти гігієнічні рекомендації щодо усунення причин їх виникнення.
Засвоїти порядок організації і проведення попередніх і періодичних медичних оглядів і вміти організовувати медичні огляди, оформляти відповідну документацію, аналізувати та узагальнювати результати медичних оглядів, розробляти на їх основі оздоровчі заходи.
Базові знання, вміння та навики
Знати поняття про професійні шкідливості, професійні захворювання, гострі та хронічні отруєння, професійну патологію, викликану впливом виробничого мікроклімату, шуму, вібрації, ЕМП, пилу, промислових отрут і пестицидів (загальна гігієна), основні положення Конституції України та законодавчих документів з охорони праці (цикл гуманітарних дисциплін).
Зміст теми
Професійні захворювання, їх класифікація. Список професійних захворювань. Структура професійної захворюваності в Україні. Профілактика професійних захворювань, отруєнь та нещасних випадків.
Методика розслідування, обліку та реєстрації випадків гострих, хронічних і групових професійних захворювань, отруєнь і нещасних випадків. «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року №1094.
Мета і завдання попередніх при поступленні на роботу і періодичних медичних оглядів. Наказ МОЗ України №45-94 „Про затвердження Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій”.
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.373-385.
2. ДаценкоІ.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. - К.: Здоров'я, 2004. - С.493-502
3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко — Львів: Світ, 2001. - С. 319-328
Додаткова:
1. Гігієна праці/За ред. А. М.Шевченка. -К.: Вища школа, 1993.-С.310-320.
2. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда / Под.ред. А.М.Шевченко. - К.: Виша школа, 1986.- С. 181-187.
3. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, І983. – С. 189-191, 228-231.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
(підготовчий етап заняття — 15%)
Контрольні питання
1. Які захворюваннявважаються професійними?
2. Поняття про групове професійне захворювання.
3. У чому полягають відмінності між специфічними та неспецифічними професійними захворюваннями?
4. Поняття про гостре та хронічне професійне отруєння.
5. Поняття про нещасний випадок на виробництві. Види нещасних випадків.
6. Функції лікувально-профілактичного закладу, територіальної санепідстанції та власника підприємства при виникненні випадків гострих і хронічних професійних захворювань, отруєнь і нещасних випадків.
7. Документація, що заповнюється при розслідуванні випадківгострих і хронічних професійних захворювань, отруєнь і нещасних випадків.
8. Роль лікарів лікувального профілю при організації та проведенні медичних оглядів робітників. Офіційні законодавчі документи, що регламентують правила проведення медичних оглядів робітників.
9. Роль попередніх при поступленні на роботу медичних оглядів в попередженні загальних та професійних захворювань.
10. Мета проведення періодичних медичних оглядів робітників та етапи їх організації.Правила оформлення відповідної документації.
11. Значення результатів періодичних медичних оглядів в оздоровленні умов праці і ліквідації причин, що обумовлюють виникнення професійних захворювань.
12. Особливості гігієни праці в сільськогосподарському виробництві (тваринництво, робота на молочно товарній фермі).Гігієна праці сільських механізаторів. Гігієна праці при роботі з пестицидами.
13. Гігієна праці жінок, підлітків, осіб похилого віку та інвалідів.
14. Роль лікувально – профілактичного харчування у профілактиці професійних захворювань.
15. Значення застосування засобів індивідуального захисту від шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища.
Контрольні тести
1. Упродовж якого часу має бути проведене обстеження місця гострого професійного захворювання (отруєння) або нещасного випадку:
а) 12 год; б) 24 год; в) 2 доби; і) 3 доби; д) 7 діб.
2. Заключний діагноз (отруєння) має право встановити:
а) санепідстанція; б) лікувально-профілактичний заклад, що обслуговує підприємство; в) спеціаліст з профпатології міста (області); г) завідувач відділом профпатології міської (обласної) лікарні; д) спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, визначений МОЗ України.
3. Термін, упродовж якого лікувально-профілактичний заклад, що має право встановлювати заключний діагноз профзахворювання, повинен надіслати повідомлення про хронічне професійне захворювання:
а) 24 год; б) 2 доби; в) 3 доби; і) 7 діб; д) місяць.
4. Лікувально-профілактичний заклад, що має право встановлювати заключний діагноз профзахворювання, надсилає повідомлення про хронічне профзахворювання:
а) підприємству, де працює хворий; б) територіальній санепідстанції;
в) обласній санепідстанції; г) центральній санепідстанції; д) лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує підприємство.
5. Упродовж якого часу затверджений власником підприємства акт розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) та нещасного випадку необхідно направити у санепідстанцію:
а) доби; б) за 2 доби; в) за 3 доби; г) негайно; д) за тиждень.
6. Хто є основними особами, відповідальними за організацію та проведення медичних оглядів на виробництві:
а) власник підприємства; б) головний лікар територіальної санепідстанції; в) лікар з гігієни праці територіальної санепідстанції; г) лікар-терапевт цехової дільниці; д) головний лікар лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство.
7. Який спеціаліст вважається провідним при огляді робітників, що контактують з ртуттю:
а) окуліст; б) гінеколог; в) фтізіатр; г) психіатр; д) невропатолог.
8. Провідними спеціалістами при огляді робітників, що зазнають дії шуму, є:
а) невропатолог; б) травматолог; в) отоляринголог; г) хірург; д) терапевт.
9. Під наглядом якого спеціаліста перебувають робітники, котрі контактують з епоксидними смолами:
а) терапевта; б) онколога; в) окуліста; г) дерматолога; д) алерголога.
10. Періодичність медоглядів при роботі з бензолом та його похідними:
а) 1 раз на 3 міс.; б) 1 раз на 1 міс.; в) 1 раз на 12 міс.; г) 1 раз на 24 міс.; д) 1 раз ті 6 міс.
11. Періодичність медоглядів при роботі за умов дії шуму 100 дБ А і вище:
а)1раз на 12міс.;б)1раз на 24міс.;в)1раз на 1міс.;г)1раз на 6міс.;д)1разна 3 міс.
12. Періодичні медичні огляди проводяться для:
а)періодичного обстеження певних контингентів працівників; б)обстеження певних контингентів працівників при прийомі на роботу; г)виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу, новоутворень і т.і.); д)направлення на МСЕК; е)виявлення та формування контингентів для диспансерного спостереження.
13. Попередні медичні огляди проводяться для:
а)обстеження певних контингентів працівників при прийомі на роботу; б)виявлення деяких захворювань на ранніх стадіях (туберкульозу, новоутворень і т.ін.); в)періодичного обстеження певних контингентів працівників; г)для встановлення групи інвалідності; е)для направлення до санаторно-курортних лікувальних закладів.
Контрольні задачі
Задача 1. До поліклініки нафтопереробного заводу 21 вересня цього року
звернувся водій автоцистерни для перевезення бензину Дячишин Л.В., 41 рік, зі скаргами на головний біль, запаморочення, нудоту, слабкість, серцебиття, загальне тремтіння, відчуття стискання у ділянці серця, біль у горлі, різь в очах.
Вважає себе хворим від 21 вересня цього року, коли через 3 год. після проминання баку автоцистерни, на тлі повного здоров'я у нього з'явилась істерикоподібна реакція на зауваження начальника, плач, запаморочення, нудота, слабкість, серцебиття, а трохи згодом сонливість, в'ялість, кашель, різь в очах.
Об'єктивно: слизові та шкірні покриви без змін, АТ 80-60 мм рт.ст., пульс 34 уд./хв, частота дихання 16 за хв., температура тіла 35,6°С. Тони серця притуплені.
Лікар, оглянувши хворого, встановив попередній діагноз: гостре отруєння парами бензину легкого ступеня. Хворий був госпіталізований, призначене лікування. За даними ситуаційної задачі скласти графологічну схему розслідування гострого професійного захворювання (отруєння) та заповнити екстренне повідомлення про випадок.
Задача 2. У неврологічне відділення клінічної лікарні госпіталізовано хворого зі скаргами на порушення ходи, вимушений сміх. Об’єктивно: маскоподібне обличчя, гіпертонус м’язів. З анамнезу відомо, що хворий тривалий час працював на різних об’єктах хімічної промисловості. Для з’ясування провідного етіологічного фактора захворювання необхідно більш детально вивчити анамнестичні дані. На що слід зробити акцент при цьому?
Задача 3. Після одержання повідомлення про нещасний випадок на виробництві власником підприємства було призначено комісію для розслідування. Яка впродовж 5 діб з моменту події обстежила місце нещасного випадку, опитала очевидців, вивчила умови праці і засоби виробництва, розробила заходи профілактики, оформила акт результатів розслідування. Яке порушення допустила комісія при розслідуванні нещасного випадку?
Задача 4. До медсанчастини нафтопереробного заводу поступив робітник із симптомами: запаморочення, нудота, серцебиття, біль у горлі, порушення свідомості. Попередній діагноз – гостре отруєння парами бензину. Після підтвердження діагнозу завідувач відділення профпатології обласної лікарні повинен направити повідомлення за місцем праці потерпілого. В який термін це слід зробити?
Задача 5. Санепідслужба району, в якому розташована вугільна шахта, отримавши повідомлення про випадок хронічного професійного захворювання шахтаря на пневмоконіоз, зобов’язала директора шахти організувати розслідування і провести розслідування. В який термін це повинно відбутися?
Тема 15. Медико-санітарні частини та оздоровчі пункти промислових підприємств, гігієнічні аспекти їх роботи (самостійна робота).
Актуальність теми
Істотне поліпшення умов праці, техніки безпеки і культури виробництва - одне з найважливіших завдань системи охорони здоров'я, для реалізації якого на підприємствах створюються спеціальні лікувально-профілактичні установи пункти охорони здоров'я, заводські поліклініки, медико-санітарні частини. В основі їх діяльності лежить цеховий дільничний принцип, який забезпечує повсякденне медичне спостереження за робочим колективом у конкретних умовах виробничого середовища. Роботу на цеховій дільниці очолює цеховий лікар-терапевт, до обов'язків якого, поряд із лікувально-профілактичною роботою, належить здійснення санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці робітників. Планування оздоровчих заходів на виробництві базується, зокрема, на визначенні рівня й характеру захворюваності робітників.
Навчальні цілі
Знати основні принципи організації лікувально-профілактичних і гігієнічних заходів на промислових підприємствах, завдання та зміст роботи цехового терапевта.
Вміти проводити гігієнічне обстеження підприємства, цеху, конкретної професії, аналіз показників загальної і професійної захворюваності та розробляти оздоровчі заходи.
Базові знання, вміння та навики
Знати вплив важкої та напруженої праці, шкідливих та небезпечних чинників виробничого середовища на організм робітників, вміти проводити їх гігієнічну оцінку, а також облік, реєстрацію та розслідування професійних захворювань, отруєнь і нещасних випадків, організовувати попередні при влаштуванні на роботу і періодичні медичні огляди, розробляти оздоровчі заходи на промисловому підприємстві (загальна гігієна).
Зміст теми
Роль і завдання медико-санітарних частин і цехових лікарів в організації санітарно-гігієнічних заходів на промислових підприємствах. Схема гігієнічного обстеження підприємства, цеху, конкретної професії. Планові та позапланові обстеження підприємства цеховим лікарем, медичним персоналом пунктів охорони здоров’я. Планування лікувально-профілактичної і санітарно-гігієнічної роботи на цеховій дільниці. Облік і аналіз захворюваності робітників промислових підприємств.
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.367-372.
2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко. -Львів: Світ, 2001. – С. 328-331.
3. Кодекс законів України про працю. - К., 1992.-95с.
4. Гігієна праці/ За ред. Л.М.Шевченка. - К.: Вища школа, 1993.- С.160-170.
Додаткова:
1. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда/ Под ред. А.М. Шевченко. К.: Вища школа, 1996.- С.192-201.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання
1. Цеховий дільничий принцип медико-санітарного обслуговування робітників промислових підприємств.
2. Медико-санітарна частина, поліклініка, пункт охорони здоров'я — ланки медико-санітарного обслуговування робітників промисловості та транспорту, їх завдання.
3. Обов’язки цехового терапевта в організації санітарно-гігієнічних заходів на підприємстві. Облікова та звітна документація цехового лікаря.
4. Планування лікувально-профілактичних і санітарно-гігієнічних заходів на цеховій дільниці.
5. Планові обстеження підприємства цеховим лікарем і медичним персоналом пунктів охорони здоров’я, їх мета, програма і терміни проведення.
6. Позапланові обстеження підприємства цеховим лікарем, причини їх проведення.
7. Комплексні плани оздоровлення умов праці, зниження захворюваності й травматизму на підприємстві.
8. Методи вивчення захворюваності робітників. Кількісні та якісні показники захворюваності.
9. Санітарне законодавство в галузі гігієни праці. Кодекс законів про охорону праці (КЗОП).
10. Основи охорони праці у медицині та фармації.
Контрольні тести
1. При систематичному невиконанні гігієнічних вимог на підприємстві цеховий лікар звертається до:
а) адміністрації підприємства; б) громадськості; в) профспілки підприємства;
г) адміністрації міста чи області; д) головного лікаря медико-санітарної частини; е) територіальної санітарно-епідеміологічної станції.
2. Гігієнічне обстеження промислового підприємства здійснюється цеховим лікарем:
а) щодня; б) щотижня; в) щомісяця; г) раз на півріччя; д) щорічно.
3. Цеховий лікар контролює виконання правил промислової санітарії в особливо шкідливих цехах:
а) щодня; б) один-два рази на тиждень; в) щомісяця; г) раз на півріччя;
д) раз на півріччя; е) щорічно.
4. Щоденні обстеження санітарного стану побутових приміщень та обєктів харчування на промисловому підприємстві здійснюються:
а) цеховим терапевтом; б) лікарями територіальної СЕС; в) головним лікарем медико-санітарної частини; г) інструктором з охорони праці підприємства;
д) медперсоналом пункту охорони здоров'я.
5. Позапланові обстеження цехової дільниці здійснюються у випадках:
а) виникнення професійних захворювань; б) зміні технологічного процесу;
в) застосування засобів індивідуального захисту; г) підготовки плану лікувально-профілактичної та санітарно-гігієнічної роботи; д) виникнення групового харчового отруєння.
6. До якісних показників захворюваності належать:
а) частота у випадках; б) частота в днях; в) середня тривалість одного випадку; г) частота в особах; д) структура захворюваності.
7. Поглиблений аналіз захворюваності робітників підприємства здійснюють за даними:
а) персонального обліку захворюваності з тимчасовою втратою працездатності; б) звертань за меддопомогою; в) медичних оглядів; г) про причини смерті; д) за листками непрацездатності.
8. Існують... методи вивчення захворюваності робітників:
а) 5; б) 4; в) 3; г) 2; д) 1.
9. Вивчення захворюваності за первинними звертаннями до медичного закладу здійснюються за:
а) статистичними талонами реєстрації заключних (уточнених) діагнозів;
б) листками непрацездатності; в) за даними персонального обліку захворюваності; г) обліковою формою 16 - ВН; д) заключним актом про результати періодичних медичних оглядів.
10. Кінцевим підсумком гігієнічних обстежень цехової дільниці має стати:
а) звіт про причини захворюваності робітників; б) акт санітарного обстеження дільниці; в) аналіз захворюваності робітників; г) поглиблений аналіз захворю ваності робітників; д) комплексний план оздоровлення умов праці робітників.
11. Хто є основними особами, відповідальними за організацію та проведення медичних оглядів на виробництві:
а) власник підприємства; б) головний лікар територіальної санепідстанції; в) лікар з гігієни праці територіальної санепідстанції; г) лікар-терапевт цехової дільниці; д) головний лікар лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство.
12. Яке з вказаних захворювань є протипоказом до допуску на роботу, повязану із шкідливими речовинами:
а) гостра диспепсія; б) ГРВІ; в) активна форма туберкульозу; г) педикульоз; д) гіпертонічна хвороба І ступеня.
Контрольні задачі
Задача 1. На підприємстві працює 1315 осіб, упродовж року у 84 з них зареєстровані випадки втрати працездатності. У 10 працюючих осіб мала місце втрата працездатності з трьома випадками з приводу однорідного захворювання тривалістю 45 днів кожен. Розрахувати % хворих осіб, % осіб, що часто хворіють і % осіб, що тривало хворіють.
Задача 2. Цеховим терапевтом медсанчастини машинобудівного комбінату планується проведення періодичного медогляду працюючих осіб в умовах впливу вібрації. До складу медкомісії включено невропатолога та терапевта. Який ще спеціаліст обов’язково має бути включений до складу медкомісії?
Задача 3. Для проведення періодичного медогляду паяльщиків цеху складання автоприладів, де вміст свинцю у повітрі коливається від 0,04 до 0,09 мг/м3 упродовж зміни (середньозмінна ГДК свинцю – 0,005 мг/м3), створено медичну комісію, до складу якої включено терапевта, невропатолога, стоматолога. Який спеціаліст ще може бути включений до складу медкомісії за показаннями?
Задача 4. Цеховим терапевтом медсанчастини машинобудівного комбінату планується проведення періодичного медогляду осіб працюючих в умовах дії інтенсивного шуму до складу медкомісії включено терапевта та отоларинголога. Який спеціаліст ще має бути обов’язково включений до складу медкомісії?
Задача 5. У робітника підприємства по виготовленню органічного скла при проведенні періодичного огляду виявлено зміни периферичної крові, тромбоцитопенію, анемію та лейкопенію. Обстежуваний скаржиться на часті кровотечі ясен та носа. При вивченні умов праці на даному виробництві виявлено наступні шкідливі виробничі чинники, з якими контактував робітник: фенол, бензол, ацетон, метиловий спирт, фтористоводнева кислота. Який з виробничих чинників найвірогідніше міг обумовити даний патологічний стан?
.
Тема 16. Особливості планування та облаштування спеціалізованих лікарень та відділень(самостійна робота)
Актуальність теми
Підвищення ефективності лікувального процесу обумовлює необхідність організації та облаштування спеціалізованих лікарень та відділень, в яких створюються належні умови перебування хворих і праці медперсоналу для надання спеціалізованої медичної допомоги.
Дотримання цих вимог є метою запобіжного санітарного нагляду, який стосовно лікувально-профілактичних установ здійснюється санітарно-епідеміологічною службою за активної участі адміністрації лікувального закладу.
Навчальні цілі
Вміти провести гігієнічну оцінку спеціалізованих (інфекційних, дитячих, акушерських, хірургічних, поліклінічних) відділень лікувально-профілактичних установ, їх санітарного благоустрою та розробити оздоровчі заходи.
Базові знання, вміння та навики
Володіти методичними прийомами читання та експертизи будівельних проектів лікарень і поліклінік (загальна гігієна).
Зміст теми
Гігієнічні вимоги до забудови, планування інфекційних, дитячих, акушерських, хірургічних і поліклінічних відділень лікарні.
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.474 – 492.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 575-597.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С.626-651.
3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 357-383.
4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко –Львів: Світ, 1992. –С. 244-247.
Додаткова:
1. Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993.- 320 с.
2. Основи предупредительного санитарного надзора /Под ред. Г.Х.Шахбазяна и Е.И.Гончарука. – К.: Вища школа, 1975. – С.5-37.
3. Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров. СанПиН 5179-90.
4. Пособие по проектированию учреждений здравоохранения. Дополнение к СНиП 2.08.02-89.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
(підготовчий етап занять – 15%)
Контрольні питання
1. Розташування та структура боксованої секції інфекційного відділення.
2. Гігієнічні вимоги до планування, місткості і площ боксів, півбоксів, боксованих палат.
3. Розташування та структура палатної секції соматичного відділення для дітей різного віку, кількість ліжок і палат у ній.
4. Розташування та структура акушерського відділення, число ліжок в окремих підрозділах.
5. Способи розташування новонароджених в акушерському відділенні, їх порівняльна гігієнічна оцінка.
6. Медичні покази для скерування жінок в обсерваційне відділення, відділення патології вагітності, фізіологічне відділення.
7. Види операційних блоків, їх структура.
8. Поняття про септичні та асептичні операційні, їх поповерхове розташування.
9. Зонування операційного блоку, набір приміщень, що входять до кожної зони.
10. Гігієнічні вимоги до приймальних відділень лікарень, набір приміщень.
11. Особливості прийому хворих у соматичні відділення для дорослих і дітей, інфекційні, акушерські відділення та зумовлені ними планувальні особливості приймальних відділень.
12. Гігієнічні вимоги до поліклінічних відділень, структура, площі кабінетів.
13. Планувальні особливості дорослих і дитячих поліклінік.
Контрольні тести
1. Повна ізоляція інфекційних хворих здійснюється у:
а) боксах; б) півбоксах; в) боксованих палатах; г) звичайних палатах;
д) палатах зі шлюзом.
2. Обсерваційне відділення служить для госпіталізації:
а) жінок з нормальним перебігом вагітності; б) жінок з патологією вагітності; в) вагітних з субфебрильною температурою; г) вагітних з венеричними захворюваннями; д) вагітних з ангіною, гноячковими захворюваннями.
3. Жінок з патологією вагітності госпіталізують у:
а) обсерваційне відділення; б) відділення фізіології вагітності; в) відділення патології вагітності; г) гінекологічне відділення; д) терапевтичне відділення.
4. Скільки операційних столів має бути в операційній?
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
5. З скількох елементів складається бокс?
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
6. З скількох елементів складається півбокс?
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
7. Число столів в операційному блоці визначають з розрахунку один стіл на … ліжок:
а) 5; б) 10; в) 15-20; г) 20-25; д)25-30.
8. Площа операційної загальнохірургічного профілю становить … м2:
а) 36; б) 42; в) 48; г) 56; д) 70.
9. Площа на одне ліжко у післяопераційній палаті становить … м2:
а) 6; б) 7; в) 9; г) 12; д) 13.
10. Загальна площа одноліжкового півбоксу становить … м2:
а) 7; б) 13; в) 20; г) 22; д) 27.
11. Загальна площа дволіжкового боксу становить … м2:
а) 7; б) 13; в) 20; г) 22; д) 27.
12. Максимальна місткість палатної секції для дітей до одного року становить … ліжок:
а) 10; б) 15; в) 20; г) 24; д) 30.
13. Максимальна місткість палати для дітей до одного року становить … ліжок:
а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.
14. Площа на одне ліжко у багатоліжковій палаті соматичного відділення для дітей становить не менше … м2:
а) 3; б) 6; в) 7; г) 9; д) 12.
Контрольні задачі
Дати гігієнічну оцінку планування та санітарного благоустрою і запропонувати оздоровчі заходи:
Задача 1. Відділення для новонароджених фізіологічного пологового відділення складається з двох десятиліжкових палат. Всі палати обсерваційного відділення та патології вагітності мають по 3-4 ліжка. Приміщення виписки породіль з немовлятами одне для всього акушерського відділення.
Задача 2. Операційна загальнохірургічного профілю площею 36 м2, обладнана двома операційними столами. Загальна освітленість 400 лк, освітленість операційного поля 5000 лк,орієнтація вікон операційної - південно – західна, вентиляція операційної проводиться за рахунок штучної припливної вентиляції.
Задача 3. Інфекційна лікарня обладнана боксами загальною площею 27 м2, в кожному з яких розташовано по 3 ліжка. Для вентиляції приміщень використовується витяжна система від кожного боксу. Централізована система водопостачання передбачає подачу води в кількості 350 л на одного хворого. Очищення знезараження стічних вод здійснюється на загальноміських очисних спорудах. КПО (коефіцієнт природної освітленості) – 1%, світловий коефіцієнт – 1:6, загальна штучна освітленість 100 лк.
Тема 17. Радіаційне забруднення довкілля. Гігієнічні аспекти аварії на Чорнобильській АЕС (самостійна робота)
Актуальність теми
Еколого - гігієнічні наслідки найбільшої атомної катастрофи, що сталась на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року і на сьогоднішній день вимагають організації та проведення комплексу санітарно- гігієнічних заходів для зменшення негативного впливу наслідків атомної катастрофи на здоров’я населення України.
Навчальні цілі
Знати еколого – гігієнічні наслідки аварії на ЧАЕС.
Вміти розробити санітарно – гігієнічні заходи для ліквідації наслідків аварії.
Базові знання, вміння та навики
Природний радіаційний фон та його компоненти. Фонове опромінення людини. Знати прилади для проведення дозиметричного та радіометричного контролю, класифікацію іонізуючого випромінювання, його основні фізичні характеристики, одиниці активності та доз, принципи захисту від іонізуючого випромінювання (загальна гігієна), основи біологічної дії радіації (біологія), хімізм дії на біосубстрати (біохімія).
Зміст теми
Вплив АЕС на об'єкти довкілля. Радіаційна та екологічна обстановка довкілля України після аварії на ЧАЕС. Санітарно – гігієнічні заходи ліквідації аварії. Вплив аварії на ЧАЕС на стан здоров'я населення.
Допустимі рівні забруднення води та харчових продуктів цезієм та стронцієм.
Рекомендована література
Основна:
1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. – К.: Здоров’я, 2004.-- 792 с.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. —К.: Здоров'я, 1999. — С. 135-149, 640-646.
3. Нікберг І.І. Радіаційна гігієна.- К.: Здоров'я, 1999. - 160 с.
4. Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. – Харків, 1999. – 392 с.
5. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ). – К., 2001. – 136 с.
6. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97. Д2000). –К., 1997. – 121 с.
Додаткова:
1. Білявський Г.Я. Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. — К.: Либідь, 1993. - С. 223-230.
2. Андрушків М.М., Баюн В.М. Показники смертності від гемобластозів у Рівненській області перед і після аварії на ЧАЕС. — VIII Конгрес СФУЛТ. Тези доповідей. Львів-Трускавець. - 2000р.- С.-68.
3. Бариляк І.Р, Ісаєва Г.В., Куцоконь Н.К., НеумержицькаЛ.В. Екогенетична оцінка території населених пунктів у 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС. — VIII Конгрес СФУЛТ. Тези доповідей. Львів-Трускавець. — 2000р.-С.-70.
4. Бузунов В.О., Пирогова О.Я., Страпко Н.П. та ін. Епідеміологічні особливості формування здоров'я різних груп населення, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи -- VIII Конгрес СФУЛТ. Тези доповідей. Львів-Трускавець. - 2000р.-С.-73-74.
5. Кириллов В.Ф., Книжников В.А., Коренков И.П. Радиационная гигиена. -М.: Медицина, 1988. - С. 261-273.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання
1. Визначення поняття радіаційного фону.
2. Природний радіаційний фон. Визначення.
3. Техногенно змінений природний радіаційний фон. Визначення.
4. Природна радіоактивність повітря, води, грунту, рослинного і тваринного світу і організму людини.
5. Фонове опромінення людини.
6. Рівні забруднення атомними електростанціями об'єктів довкілля.
7. Паливо, сповільнювач та теплоносій РБМК-1000.
8. Рівні забруднення води, повітря, грунту, харчових продуктів після аварії на ЧАЕС.
9. Першочергова програма санітарно – гігієнічних заходів після аварії на ЧАЕС.
10. Стохастичні та нестохастичні наслідки опромінення персоналу та населення внаслідок аварії на ЧАЕС.
11. Допустимі рівні забруднення цезієм та стронцієм води і харчових продуктів.
Контрольні тести
1. Штучний радіаційний фон збільшує природний фон на... %.
а) 0,1 - 0,2: б) 0,2 - 0,3; в) 0.3 - 0.4; г) 0,4 - 0,5; д) 0,5 - 0,6; е) 1,0 - 3,0.
2. Первинне космічне випромінювання складається з:
а) протонів; б) альфа-випромінювання; в) ядер атомів літію; г) ядер атомів берилію; д) гамма-випромінювання; е) бета-випромінювання.
3. Вторинне космічне випромінювання складається з:
а ) електронів; б) нейтронів; в) мезонів; г) фотонів; д) ядер атомів урану;
е) ядер атомів плутонію.
4. Найбільше К40 знаходиться в:
а) м’язах; б) головному мозку; в) печінці; г) легенях; д) жировій тканині;
е) кістковій тканині.
5. Найбільше радію знаходиться в:
а) кістковій тканині; б) печінці; в) легенях; г) м'язах; д) нирках; е) яйниках.
6. В якості теплоносія в РМБК-1000 ЧАЕС використовується:
а) вода; б) дистильована вода; в) бідистильована вода; г) спирт; д) гліцерин;
е) повітря.
7. Дата аварії планетарного масштабу, що трапилася на ЧАЕС:
а) 26.04.86; б) 26.08.87; в) 16.04.88; г) 13.04.89; д) 26.10.90. е) 26.04.91.
8. Sr90 нагромаджується в таких органах:
а) печінці; б) м'язах; в) селезінці; г) щитоподібній залозі; д) шкірі; е) кістках.
9. Депо нагромадження І131:
а) печінка; б) селезінка; в) мязи; г) щитоподібна залоза; д) кістки; е) шкіра.
10. Потужність природного радіаційного фону в Україні становить (мкР/год);
а) 0,5 – 1,0; б) 1,0 - 5,0; в) 5,0 - 10,0; г) 10,0 - 15,0; д) 15,0 - 20,0; е) 4,0 – 20.
11. Основні радіонукліди, що забруднили грунт Чорнобильської зони в перші дні аварії:
а) йод; б) цезій; в) стронцій; г) барій; д) уран; е) родон.
12. Легкий ступінь променевої хвороби виникає при опроміненні дозами Зв:
а) 0,5-1,0; б) 1,0-1,5; в) 1,0-2,5; г) 2,5-4,0; д) 4,0-10,0; е) 100.
13. До соматичних патологій дії іонізуючого випромінювання на організм відносяться:
а) канцерогенез; б) лейкемія; в) тератогенез; г) імпотенція; д) гостра променева хвороба; е) хронічна променева хвороба.
14. До соматостохастичних патологій дії іонізуючого випромінювання на організм відносяться:
а) скорочення тривалості життя; б) безпліддя; в) тератогенез г) хромосомні аберації; д) катаракта; е) опіки шкіри.
15. Період піврозпаду стронцію - 90 становить (в роках):
а) 29,12; б) 30,0; в) 5,77; г) 18,3; д) 25,1; е) 7,03*108.
16. Студент має прилади: лічильник Гейгера, лічильник Ебера, апарат Кротова,
прилад Міщука, прилад Ебера. Який прилад він має використати для
визначення радіоактивності?
а)лічильник Гейгера; б)лічильник Ебера; в)прилад Ебера; г)прилад Міщука;
д)апарат Кротова.
17. На державних іспитах студент доводив екзаменатору, що найбільшим
проникненням в організм людини має альфа випромінювання. Вірною
відповіддю є:
а) гама-випромінювання; б)нейтронне випромінювання;
в)альфа-випромінювання; г)протонне випромінювання;
д) бета-випромінювання.
Контрольні задачі
Задача 1. На станцію швидкої допомоги доставлений пацієнт з множинними переломами кісток. З метою встановлення локалізації переломів проводилося рентгенологічне обстеження, в результаті якого хворий отримав дозу опромінення 100 мЗв. Чи допустиме повторне рентгенологічне обстеження?
Задача 2. В обласній лікарні хворому з доброякісною пухлиною проведено рентгенологічне обстеження, в результаті якого він отримав дозу опромінення 40 мЗв. В скільки разів ця доза більша за рекомендовані граничні рівні (РГР) медичного опромінення?
Задача 3. Хворому після радикального лікування злоякісної пухлини при періодичному обстеженні проводилося рентгенодіагностичне обстеження. Індивідуальний дозиметр показав, що доза опромінення становить 1мЗв. Яку дозу опромінення за поточний рік може отримати пацієнт при повторному обстеженні.
Задача 4. Студент, що приймає участь в медичній програмі при рентгенодіагностичному обстеженні отримав дозу опромінення 1мЗв. Чи можна йому рекомендувати в поточному році рентгенодіагностичне обстеження?
Задача 5. Внаслідок порушення техніки безпеки медична сестра радіологічного відділення лікарні на ділянку шкіри отримала еквівалентну дозу 2000 мЗв. Укажіть, у скільки разів отримана доза перевищує мінімум еквівалентної дози згідно нормативів, передбачених НРБУ-97.Д 2000.
Тема 18. Організація санітарно-гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях. Гігієна польового розміщення цивільних формувань при ліквідації наслідків катастроф (самостійна робота)
Актуальність теми
Оволодіння студентами знань та вмінь з організації санітарно-гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях, зокрема гігієнічного забезпечення цивільних формувань та населення за умов надзвичайних ситуацій і катастроф сприятиме чіткому виконанню майбутніми лікарями своїх функціональних обов’язків в надзвичайних ситуаціях. Створення на відповідному гігієнічному рівні умов перебування цивільних формувань поза місцем свого постійного проживання сприяє збереженню здоров’я та працездатності відповідних контингентів.
Навчальні цілі
Знати сутність та роль гігієни при надзвичайних станах, способи польового розташування цивільних формувань, види польових жител та польових фортифікаційних споруд, гігієнічні вимоги до розташування табору, організації роботи пральні та лазні.
Вміти організувати заходи з гігієнічного забезпечення в екстремальних умовах, провести санітарну розвідку місць розташування цивільних формувань в польових умовах, провести гігієнічну оцінку умов перебування в польових спорудах різного призначення, організувати санітарну очистку місць розташування цивільних формувань.
Базові знання вміння та навики
Знати прилади та методику оцінки мікрокліматичних показників приміщень та СО2 (загальна гігієна).
Зміст теми
Основи організації санітарно-гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях. Гігієнічна характеристика різних способів польового розташування цивільних формувань, польових жител та фортифікаційних споруд. Гігієнічні вимоги та проведення гігієнічного контролю за умовами перебування в сховищах різних типів та призначення. Організація та порядок проведення санітарної розвідки місць розташування цивільних формувань. Гігієнічне значення санітарної очистки місць розташування в польових умовах. Завдання медичної служби з контролю санітарної очистки. Гігієнічні вимоги до організації роботи лазні та пральні.
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.591-605.
2. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях: Підручник/ За ред. К.О.Пашка. Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С.19 – 108.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 657-666.
4. Дубицький А.Ю., Семенов І.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. –К.: Видавництво КУРС. 1999.- С.108-109.
5. Загальна гігієна, Посібник для практичних занять/ За ред. І.І.Даценко.- Львів: Світ, 2001.-С.422-424.
6. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України // Військові статути Збройних Сил України.-Київ: Воєнне видавництво України "Варта", 2000.-С. 19-27, 36-38, 45-47, 53-54, 82-97, 108-117, 157-158, 199-200.
Додаткова:
1. Общая и военная гигиена / Под ред. Н.Ф. Кошелева.-Ленинград:ВМА, 1978.-С.374-386.
2. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Военная гигиена и эпидемиология.-М: Медицина, 1988.- С.10-26, 27-47.
3. Каракчиев Н.И. Токсиология ОВ и защита от оружия массового поражения.-Ташкент: Медицина, 1973.-С.296-305.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання
1. Роль і місце санітарно-гігієнічних заходів у загальній системі медичного забезпечення при надзвичайних ситуаціях.
2. Особливості організації і проведення санітарно-гігієнічних заходів при надзвичайних ситуаціях.
3. Поняття про польове розташування цивільних формувань.
4. Розвідка району польового розташування.
5. Гігієнічна оцінка різних способів польового розташування.
6. Заходи з організації санітарної очистки території табору.
7. Види польових жител, їх порівняльна гігієнічна характеристика.
8. Землянки, типи, їх гігієнічна характеристика.
9. Фортифікаційні споруди.
10. Сховища, їх призначення і влаштування.
11. Вентиляція сховищ, ФВУ, її будова і призначення. Регенерація повітря.
12. Гігієнічні вимоги до мікроклімату та вмісту СО2 для сховищ різного призначення.
13. Методика розрахунку умов перебування в сховищах різного призначення за вмістом СО2.
14. Завдання медичної служби щодо організації поховання померлих та осіб, що загинули.
15. Гігієнічні вимоги до організації роботи лазні та пральні.
Контрольні тести.
1. Яким способом забудовується табір для польового розташування цивільних формувань?
а) поквартально; б) прямокутно-шаховим; в) в одну лінійку; г) в три лінійки; д) радіально-кільцевим способом.
2. В першій смузі табору розташовують:
а) цивільні підрозділи; б) штаб; в) мед.пункт; г) їдальню; д) склади; е) майстерні; є) гаражі; ж) туалети.
3. В другій смузі табору розташовують:
а) цивільні підрозділи; б) штаб; в) мед.пункт; г) їдальню; д) склади; е) майстерні; є) гаражі; ж) туалети.
4. В третій смузі табору розташовують:
а) цивільні підрозділи; б) штаб; в) мед.пункт; г) їдальоню; д) склади; е) майстерні; є) гаражі; ж) туалети.
5. Сховища першого класу витримують дію ударної хвилі більше, кг\см2.
а) 50; б) 30; в) 20; г) 10; д) 5.
6. Сховища другого класу витримують дію ударної хвилі більше, кг\см2.
а) 50; б) 30; в) 20; г) 10; д) 5.
7. Площа в медичних сховищах на одного сидячого хворого повинна становити не менше ніж, м2.
а) 3.0; б)3.0-2.5; в) 2.5-2.0; г) 2.0-1.25; д) 0.75-0.5.
8. Площа в медичних сховищах на одного хворого на ношах повинна становити не менше ніж, м2.
а) 3.0; б)3.0-2.5; в) 2.5-2.0; г) 2.0-1.25; д) 0.75-0.5.
9. Вміст СО2 в медичних сховищах не повинен перевищувати, %
а) 0.4; б) 0.75; в) 1.0; г) 2.0; д) 3.0.
10. При якому вмісті СО2 строк перебування людей в сховищах для цивільних формувань може перевищувати 8 год.?
а) 0.4; б) 0.75; в) 1.0; г) 2.0; д) 3.0.
11. Максимально допустимий вміст СО2 в сховищах в екстремальних умовах становить, %.
а) 5; б) 4; в) 3; г) 2; д) 1.
12. Протягом якого часу (год.) допускається перебування людей сховищах, якщо вміст СО2 становить 2%.
а) 2; б) 4; в) 8; г) 12; д) 24.
13. В якому типі польових жител створюються найоптимальніші гігієнічні умови перебування?
а) намет; б) заслін; в) курінь; г) снігова нора; д) землянка.
14. На якій глибині (м) будуються землянки заглибленого типу?
а) 3.5; б) 3.2; в) 2.6; г) 2.2; д) 1.6.
15. На якій глибині (м) будуються землянки напівзаглибленого типу?
а) 3.5; б) 3.2; в) 2.6; г) 2.2; д) 1.6.
16. Мінімальна добова потреба у воді при перебуванні в сховищі повинна становити, л.
а) 0.5; б) 1.0; в) 1.5; г) 2.0; д) 2.5.
17. Ширина польового рівчака повинна становити, м:
а) 0.1; б) 0.3; в) 0.5; г) 0.75; д) 1.0.
Контрольні задачі
Дайте гігієнічну оцінку умов перебування в сховищах:
Задача 1. У сховищі площею 25 м2 розташовано на ношах 15 хворих, а також 5 сидячих хворих. Вміст СО2 становить 1%.
Задача 2. У сховищі площею 30 м2 розташовано на ношах 5 хворих, а також 20 сидячих хворих. Вміст СО2 становить 0,4%
Задача 3. У сховищі площею 50 м2 розташовано на ношах 15 хворих, а також 30 сидячих хворих. Вміст СО2 становить 1.5%
Задача 4. В ізольованому сховищі кубатурою 50 м3 знаходиться 30 чоловік, кожний з яких виділяє щогодини 30 л вуглекислого газу.За даними ситуаційної задачі розрахуйте час максимального перебування в ізольованому сховищі.
Задача 5. У сховищі, яке вентилюється, кубатурою 40 м3 знаходиться 20 чоловік, кожний з яких виділяє щогодини 30 л вуглекислого газу. Фактична кратність обміну повітря за рахунок ФВА-0,5. За даними ситуаційної задачі визначте вміст СО2 і необхідну кратність обміну повітря в сховищі.
Тема 19. Гігієнічна характеристика основних факторів, що визначають умови праці при надзвичайних ситуаціях та ліквідації наслідків катастроф. Організація і проведення санітарного нагляду за умовами праці ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій (самостійна робота)
Актуальність теми
Збереження високого рівня працездатності особового складу цивільних формувань та населення при дії шкідливих та небезпечних факторів, що супроводжують працю в екстремальних ситуаціях можливо лише при гігієнічному регламентуванні умов праці та нормуванні шкідливих факторів, які характеризують діяльність цих контингентів.
Навчальні цілі
Знати гігієнічну характеристику умов праці при надзвичайних ситуаціях та ліквідації наслідків катастроф, гігієнічні особливості використання індивідуальних засобів захисту при ліквідації пожеж, повіней тощо, гігієнічні вимоги щодо переміщення особового складу цивільних формувань та населення маршем в пішому строю і транспортом.
Вміти провести гігієнічні заходи з попередження шкідливого впливу виробничих шкідливостей на здоров’я особового складу цивільних формувань та населення, вміти використовувати індивідуальні засоби захисту, розробити комплекс заходів для медичного забезпечення при переміщенні особового складу цивільних формувань та населення.
Базові знання, вміння та навики
Знати класифікацію виробничих шкідливостей, поняття про шкідливі та небезпечні фактори, класифікацію умов праці, шляхи надходження токсичних речовин в організм та гігієнічну оцінку електромагнітного поля радіочастот (загальна гігієна).
Зміст теми
Організація та порядок проведення санітарного нагляду та медичного контролю за умовами праці. Гігієнічні заходи для захисту особового складу цивільних формувань при роботі з отруйними токсичними речовинами (ОТР).
Шкідливі і небезпечні фактори при надзвичайних ситуаціях, їх вплив на здоров’я і працездатність особового складу цивільних формувань та населення.
Гігієнічна оцінка засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), заходи для зниження негативної дії ЗІЗ на організм, обов’язки посадових осіб в організації переміщення особового складу цивільних формувань та населення. Особливості нічного маршу, маршу в горах, а також в умовах високої та низької температури. Гігієнічне забезпечення перевезення особового складу цивільних формувань автомобільним, залізничним, водним та авіаційним транспортом.
Рекомендована література
Основна:
1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.642-657.
2. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях: Підручник/ За ред. К.О.Пашка. Тернопіль:Укрмедкнига, 2005. – С.197 – 278.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 688-696.
4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять/ За ред. І.І.Даценко.- Львів: Світ, 2001.- С.449-452.
Додаткова:
1. Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от оружия массового поражения.-Ташкент: Медицина.1973.- С.231-254.
2. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Военная гигиена и эпидемиология.- М.: Медицина, 1988. – С.118-172.
3. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України // Військові статути Збройних Сил України.-Київ: Воєнне видавництво України "Варта", 2000.-С. 108-110, 112-116, 159-170.
Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
Контрольні питання
1. Шкідливі і небезпечні фактори при надзвичайних станах, їх вплив на здоров’я і працездатність особового складу цивільних формувань та населення.
2. Гігієнічна характеристика основних факторів, що визначають умови праці при надзвичайних ситуаціях.
3. Гігієнічні особливості праці медичних працівників та рятувальників при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
4. Засоби індивідуального захисту, їх класифікація, призначення, гігієнічна оцінка. Особливості роботи особового складу цивільних формувань в ЗІЗ.
5. Забруднення повітря шкідливими газами, їх вплив на організм людини.
6. Групи заходів профілактики ураження ОТР. Система медичного контролю за станом здоров’я осіб, що контактують з ОТР.
7. Способи переміщення особового складу цивільних формувань та населення.
8. Групи гігієнічних заходів для організації переміщення особового складу цивільних формувань та населення.
9. Особливості гігієнічного забезпечення перевезення особового складу цивільних формувань та населення автомобільним, водним та авіаційним транспортом.
10. Особливості нічного маршу, маршу гірською місцевістю, а також в умовах високої та низької температури повітря.
11. Психоемоційне напруження та стрес, їх подолання.
12. Показники втомленості та перевтоми у ліквідаторів наслідків катастроф та надзвичайних ситуацій.
Контрольні тести
1. Якому виду вентиляції надається перевага при роботі з ОТР:
а) місцевій припливній; б) місцевій витяжній; в) загальній припливній; г)загальній витяжній; д) загальній припливно-витяжній.
2. Найбільш радикальним методом запобігання впливу ОТР на організм людини є:
а) ізоляція ОТР від зовнішнього середовища; б) використання засобів індивідуального захисту; в) контроль за вмістом ОТР в повітрі; г) загальна витяжна вентиляція; д) місцева витяжна вентиляція.
3. Добова норма водопостачання особового складу при перевезенні морем становить не менше, л:
а) 3; б) 5; в) 10; г) 15; д) 20.
4. Найбільшу небезпеку для здоров’я при автомобільному перевезенні особового складу цивільних формувань та населення становить:
а) сонячна радіація; б) шум; в) трясіння; г) запиленість повітря; д) відпрацьовані гази.
Контрольні задачі
Дайте гігієнічну оцінку ситуації за умовами задачі:
1. О другій годині ночі особовий склад цивільного формування через сорок хвилин після прийому їжі виступив в марш в пішому строю. Через одну годину був зроблений малий привал на 15 хв., в подальшому через кожні 2,5 год. робили великі привали на 25 хв.
2. Через 3 доби після роботи в автопарку у механіка розвинувся галюцинаторний психоз, який супроводжувався гіпотонією, гіпотермією та брадикардією.
3. Після вживання з метою “сп’яніння” рідини з характерним запахом спирту розвинулась короткотривала ейфорія. Після 12-ти годинного періоду “благополуччя” розвинувся коматозний стан з втратою зору.
