Я – круглий, наче буква О

Цифра 0, або ніщо.

Як стою я сам-самісінький,

То й не знаю нічогісінько.

Та як одиницю поруч

Поставити ліворуч,

То із двох значків

У нас цифра 10 стане враз!

Цифра, наче буква О –

Це є нуль, або ніщо.

Круглий нуль, такий гарнесенький,

Але не означає нічогісінько.

Як ліворуч (всім відомо)

Одиниця раптом стане,

Буде нуль значним, вагомим…

Він десяткою вже стане.

Цифра 9 чи дев’ятка, -

Наче в цирку акробатка.

Сторчака як перевернеться,

Зразу шісткою обернеться.

Девять, як і шість –

Дивись.

Тільки хвіст у неї –

Вниз.

Тільки руку я стискаю –

В кулачку п’ятірку маю.

Цифру, що я добре знаю

І завжди її впізнаю.

В кулачку, окрім п’ятірки,

Знайдеш контури шестірки.

Руки вниз перевертаю

Із шести - дев’ятку маю.

(Володимир Тименко)

Вірші про математику

Про себе чула я такі слова,

Що буде мудрою та голова,

Яка навчиться мислити, лічити.

Для цього треба математику всім вчити.

Я розвиваю мову і кмітливість,

Допомагаю пізнавати світ.

Не будт до математики лінивим,

Скажи ти математиці привіт!

Математика – наука

Точна і серйозна.

І прожить без неї нам

Навіть дня не можна.

Доброго ранку! Доброго дня!

Хай плещуть долоньки!

Хай тупають ніжки!

Працюють голівки!

Доброго ранку! Доброго дня!

Бажаєм вам ми здоров”я й добра!

Добрий день вам, добрі люди,

Ххай вам щастя буде

Не на день і не на рік –

А на довгий-довгий вік.

Усміхніться всі довкола

Небу, сонцю, квітам, людям.

І тоді обов”язково

День для нас привітним буде.

Сьогодні в нас урок звичайний,

Та вчить багато нас чого,

Хай буде він для нас повчальний,

За це подякуєм йому.

Ми починаємо урок,

Що математикою в нас

З любовью називається.

Вона нам допоможе

Таку розвити точність думки,

Щоб у нашому житті

Про все дізнатись,

Виміряти, збагнути.

Пролунав дзвінок, починаємо урок,

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім першім класі

Діти просто молодці!

Любі діти, добрий день.

Зичу радості,пісень.

Вам же, гості, ми бажаєм

Настрою на цілий день.

Щоб добре все знати,

Ми будемо міркувати,

А також рахувати,

Задачі вирішувати.

Свій розум розвивати.

Девіз уроку:

Міркуємо – швидко!

Відповідаємо – правильно!

Лічимо – точно!

Пишемо – гарно!

Девіз уроку:

Видумуй, пробуй, твори!

Розум, фантазію прояви!

Активним і уважним бувай

І про кмітливість не забувай!

Сьогодні вас вітає країна Математика!

Ігри, жарти – все для вас!

Побажаєм вам кмітливості.

За роботу, в добрий час!

Скільки різного у ранці!

Я збираю в нього вранці:

Фарби, пензлик, ручку, гумку,

Ключ, сніданок у пакунку,

Зошит, касу, олівець,

І буквар – всьому кінець.

Ось дзвоник кличе нас

У подорож казкову,

Де станції й зупинки –

Малюнкові.

Ми будемо вчитися лічити, писати,

Казки математичні складати.

А потім зможемо їх всім розповідати.

Цифри писатиму рівнесенько,

Щоб були гарнесенькі,

Щоб залюбки дивилась я,

Вчителька та ще й моя сім’я.

Самостійно я працюю,

Помилок не буде – факт.

Я уважно помудрую.

Щоб вийшов добрий результат.

Ось і пролунав дзвінок –

Закінчився наш урок.

За роботу по заслузі

Щиро дякую вам, друзі.

Вже дзвінок нам дав сигнал

Для роботи час настав

Тож і ми часу не гаймо –

До роботи приступаймо.

Урок продовжимо ми без зупинки

З каліграфічної хвилинки.

Треба дружно привітатись:

“ Добрий день!”.

Дружно голосно сказати:

“ Добрий день!”.

Вліво – вправо повернутись,

Туди – сюди усміхнутись:

“ Добрий день!”.

Мандрівку свою ми вже закінчили,

Все добре з вами повторили.

Учні дружні й активні були весь час –

Це найкращий дарунок

МАТЕМАТИЦІ від нас.

(під мелодію пісні “Новорічна”)

Математику два роки вчили,

Безліч різних вправ ми всі робили.

Приспів:

Тепер маєм

За знання відмінно,

Дружіть, діти,

З нею неодмінно.

Працювали ви старанно,

Лічили, писали охайно.

Стомилися оченята,

Відпочиньте трохи, малята.

Жили із братом братик –

Трикутник і квадратик.

Квадватик (старший) – чемний,

Веселий та приємний.

Молодший, трикутний,

Завжди чомусь надутий.

Запитав його квадратик:

“Ти чому сердитий, брате?”

Той кричить йому:

“А як же!

Ти повніш за мене й важче.

В мене тільки три кути,

Аж чотири маєш ти”.

Відповів квадратик:

“Брате!

Хіба можна без квадратів?

Але й без вас, трикутних,

На світі буде нудно”.

Але в темряві до брата,

Пригинаючись, мов тигр,

Той проліз злодійкувато,

Позрізав усі кути.

Відповзаючи, промовив:

“Гарних я бажаю снів.

Спати вклався ти з кутами,

Прокидайся без кутів”.

Але вранці здивувався:

Бо даремно так старався.

Нкстало брату гірше –

Кутів удвічі більше!

Отож не треба, діти, нікому зла робити.

Є.Панін