2015-08-21
504
Актуальні проблеми гуманітарного та соціального розвитку
| 2.1. | Мета та завдання курсу “Правові проблеми гуманітарного розвитку Збройних Сил України” | 25 хв. |
Вивчення дисципліни має на меті озброїти студентів знаннями актуальних проблем правового виховання особового складу Збройних Сил України, теоретико-методичних засад правовиховної роботи, змістом правового виховання військовослужбовців та їх психологічного аспекту, морально-психологічного забезпечення виконання різноманітних завдань життєдіяльності військ; формувати наукове уявлення про систему правовиховної роботи в Збройних Силах, морально-психологічне забезпечення життєдіяльності військ; формувати творче психолого-педагогічне мислення, вміння обґрунтовано аналізувати та розв’язувати різноманітні соціальні, педагогічні та психологічні явища у військовому середовищі; формувати первинні навички та вміння практичної діяльності офіцера з право виховної роботи щодо формування правосвідомості особового складу підрозділу в різних умовах обстановки мирного та воєнного часу.
|
|
|
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні
ЗНАТИ:
- основні положення Концепції виховної роботи в Збройних Силах та в інших військових формуваннях України, „Тимчасового положення про органи виховної і соціально-психологічної роботи Збройних Сил України", їх структуру, призначення, завдання, напрямки діяльності, свої обов'язки за призначенням;
- теоретичні та методичні основи правовиховної роботи в Збройних Силах України;
- закони, закономірності, принципи правого виховання військовослужбовців;
- методи і форми правового виховання військовослужбовців та їх психолого-педагогічний зміст;
- методику здійснення різноманітних правовиховних заходів та їх психолого-педагогічний зміст;
- основи морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військових підрозділів і частин;
- психолого-педагогічні основи організації та проведення право виховних заходів;
- методологію і методику проведення індивідуально- та соціально-психологічних досліджень.
УМІТИ:
- виявляти проблеми, які виникають у військовій діяльності, і здійснювати їх соціально-психологічну експертну оцінку;
- розробляти та складати плани право виховної роботи;
- організовувати правовиховні заходи;
- аналізувати стан військової дисципліни та дисциплінарної практики у підрозділі та організовувати відповідні виховні заходи щодо її зміцнення;
- проводити різноманітні індивідуально- та соціально-психологічні дослідження.
Дисципліна “Правові проблеми гуманітарного розвитку в Збройних Силах України“ вивчається впродовж VІ-VІІІ семестрів та на навчальному зборі.
|
|
|
Основними видами навчальних занять курсу є: лекції, семінарські, практичні заняття, модульні контрольні роботи Вивчення дисципліни ”Правові проблеми гуманітарного розвитку Збройних Сил України” тісно пов’язане з іншими навчальними дисциплінами, у тому числі з ”Військовою адміністрацією”, “Основами психології та педагогіки”, “Соціологія”.
Викладання дисципліни здійснюється з урахуванням знань, які студенти отримали під час вивчення навчальної дисципліни “Військова адміністрація”, “Право збройних конфліктів ”, “Військово-юридична психологія”, ”Основи психології та педагогіки”, “Історія Збройних Сил України“. “Соціологія”.
Поточний контроль відбувається в ході всіх видів занять у формі, обраній викладачем (під час лекцій - фрагментарне опитування по головним поняттям та категоріям, які розглядаються під час лекції - метод мозкової атаки; під час семінарів - опитування студентів по головним питанням проблем (письмово або усно), в ході практичних занять - за рахунок вирішення практичних завдань; під час індивідуальних співбесід), опанування навчального матеріалу впродовж навчального семестру завершується модульною контрольною роботою. Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку учбових занять.
Підсумкова оцінка виставляється за результатами поточних оцінок та модульної контрольної роботи.
Дисципліна вивчається протягом 3-х семестрів і охоплює 74 навчальні години:
6 семестр – 6 (л), 14 (практ), 2 (контр) – комплексний екзамен ();
7 семестр – 10 (л), 12 (практ) 2 (контр) – модульний контроль;
8 семестр – 8 (л), 16 (практ), 2 (контр) – модульний контроль.
| 2.2. | Мета та сутність гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України | 25 хв. |
Виклад даного питання лекції доцільно почати з розгляду ПРОЕКТУ (від 14.03.2008 р) Концепції гуманітарного розвитку України, яка розроблена робочою групою Національного інституту стратегічних досліджень.
У Проекті концепції зазначено, що у глобалізованому світі третього тисячоліття шанс на успіх перед Україною відкриває лише ефективна реалізація її людського потенціалу. Як європейська за своєю цивілізаційною належністю нація Україна має спиратися у своєму розвитку на європейську людиноцентричну систему цінностей, яка не раз доводила свою ефективність. Чергове її підтвердження – успіх наших сусідів, країн Центральної і Східної Європи, які демонструють динамічний випереджаючий розвиток завдяки інтеграції до європейських політичних, економічних і безпекових структур.
У європейському світогляді інтелект, освіта, професійний досвід, соціальна мобільність беззаперечно визнаються головною складовою національного багатства та основним ресурсом соціально-економічного розвитку. В останні десятиліття до цих традиційних індикаторів конкурентоспроможності додалась здатність до інновацій у професійній діяльності і соціальному житті.
Виходячи з свого європейського вибору, Україна започатковує процес змін, поділяючи основні ідеї і принципи Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини та Європейської соціальної хартії, покладаючи в основу свого подальшого розвитку інтереси людини, її прагнення жити і творити в гармонії зі своїми цінностями, з суспільством і природою.
Спираючись на цей підхід, Україні необхідно суттєво змінити бачення ролі людини в політичному, економічному і соціальному житті країни. Українській державі необхідна цілісна політика гуманітарного розвитку, адекватна модернізаційним викликам.
Гуманітарний розвиток – це модель розвитку, орієнтована на максимальне розкриття потенціалу кожної людини і соціуму в цілому, створення гідних умов для реалізації всіх інтелектуальних, культурних, творчих можливостей людини і нації.
|
|
|
У політичному вимірі перехід до гуманітарного розвитку передбачає досягнення найвищих ступенів свободи особистості і водночас її готовність брати відповідальність за себе, свою родину, місцеву громаду і країну.
В економічному вимірі гуманітарний розвиток означає постійне зростання частки інтелектуального продукту у національному продукті, утвердження інноваційності в якості домінуючої моделі економічної поведінки.
У соціальному вимірі гуманітарний розвиток означає створення для людини, як головного національного ресурсу, умов реалізації всіх її можливостей. Виходячи з такого підходу має формуватися політика можливостей в освіті, професійній реалізації, адресність охорони здоров'я і соціального захисту,
Метою Концепції гуманітарного розвитку є визначення принципів та пріоритетів, обґрунтування соціально-економічних та соціокультурних засад гуманітарного розвитку України як необхідної передумови реалізації потенціалу кожного її громадянина, забезпечення конкурентоспроможності держави і нації в сучасному світі.
Основними принципами гуманітарного розвитку України є:
- людиноцентризм як система поглядів, яка визначає розкриття можливостей людини в якості критерію оцінки ефективності держави та зрілості суспільних інститутів, визнає невід’ємне право кожної людини на вільний розвиток особистості та реалізацію всіх її здібностей;
- забезпечення реальності прав і свобод людини і громадянина, в тому числі гендерної рівності, встановлення гарантій рівності громадян перед законом;
- встановлення рівних можливостей для гармонійного розвитку людини, забезпечення справедливості, гарантування належної якості життя незалежно від статі, віросповідання, етнічної належності, регіону проживання;
- надання можливостей для підвищення соціального статусу особистості, в тому числі шляхом вдосконалення її освітнього рівня та професійно-кваліфікаційних характеристик;
|
|
|
- розширення простору свободи, утвердження людської гідності, розкриття комунікативного потенціалу української культури як триєдиний спосіб формування національної ідентичності та соціалізації людини;
- розвиток та якнайповніше використання культурних надбань нації у багатогранності зв'язків з іншими національними культурами, відкритість для міжкультурної взаємодії з метою забезпечення належного місця України у європейському і глобальному гуманітарному просторі;
- взаємодія між державою та громадянським суспільством, бізнесом та владою з метою створення необхідних соціально-економічних умов для підвищення якості життя населення, створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини, захисту її прав і свобод.
Держава забезпечує гуманітарний розвиток через:
- дотримання гарантій безпеки людини і суспільства;
- розроблення та впровадження нормативно-правових актів щодо переходу на принципи сталого гуманітарного розвитку;
- опрацювання і реалізацію пріоритетних державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, екологічних програм, що визначають гуманітарні пріоритети;
- розміщення продуктивних сил у контексті ефективного розв'язання проблем гуманітарного розвитку;
- активізацію соціальної політики і забезпечення соціальних гарантій населенню;
- визначення основних напрямів і параметрів розвитку економіки, включаючи її структурну перебудову з урахуванням вимог всебічного гармонійного розвитку людини;
- розвиток державної системи моніторингу розвитку Людини в Україні, запровадження моніторингу гуманітарного розвитку через встановлення відповідних індикаторів, інформація щодо яких щороку подається у Національній доповіді про стан гуманітарного розвитку в Україні.
Відповідно до структурної схеми підпорядкування Міністерства оборони України та Збройних Сил України Міністру оборони України, яка затверджена наказом Міністра оборони України № 100 від 28.02.2012 (2 редакції наказу Міністра оборони України № 472 від 17.07.2012) в підпорядкуванні першого заступника Міністра оборони України знаходиться Департамент соціальної та гуманітарної політики
Розглянемо особливості організації та роботи даного департаменту.
Директор Департаменту – АНДРЕСЮК Борис Павлович, кандидат економічних наук, доктор політичних наук, професор, заслужений будівельник України.
Департамент соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України (далі – Департамент) є структурним підрозділом центрального апарату Міністерства оборони України, який призначений для реалізації соціальної та гуманітарної політики держави у Збройних Силах України.
Він є координуючим, методичним та аналітичним органом Міністерства оборони України у цій сфері.
Департамент безпосередньо підпорядковується першому заступнику Міністра оборони України.
Департамент створений у ході розподілу повноважень у соціальній та гуманітарній сферах між Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України на базі Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України на підставі:
Розпорядження Президента України від 25 жовтня 2003 року № 338/2003-рп “Про заходи щодо реформування гуманітарної сфери Збройних Сил України”;
Указу Президента України від 12 січня 2004 року № 28/2004 "Про Концепцію гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України".
Директивою Міністра оборони України початком його функціонування було визначено 30 червня 2004 року.
Департамент є правонаступником структурних підрозділів Міністерства оборони України, на які з моменту створення Збройних Сил України були покладені завдання здійснення гуманістичного і культурно-виховного впливу на військові колективи, військовослужбовців та членів їх сімей, задоволення їхніх духовних потреб, формування національно-патріотичної свідомості, забезпечення соціальних гарантій, а саме:
Соціально-психологічної служби Збройних Сил України (сформована 30 січня 1992 року);
Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи Міністерства оборони України (05 лютого - 29 квітня 1994 року);
Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України (29 квітня 1994 року – 29 червня 2004 року).
Створений як Департамент гуманітарного та соціального розвитку, протягом 2004 – 2011 років він пройшов низку переформувань зі зміною назви та організаційно-штатної структури. З 01 листопада 2010 року функціонує як Департамент соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України.
Основними завданнями Департаменту визначено:
визначення стратегії та пріоритетних напрямів діяльності щодо формування та реалізації гуманітарної і соціальної політики держави у Збройних Силах України, координація роботи в цій сфері;
розроблення та здійснення заходів щодо розвитку культури і духовності у Збройних Силах України, військово-патріотичного виховання громадян України;
здійснення заходів щодо реалізації соціально-правових гарантій військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, координація діяльності органів військового управління в цій сфері;
організація взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування в питаннях гуманітарного та соціального розвитку;
організація та координація співпраці органів військового управління з інститутами громадянського суспільства;
Основні підсумки діяльності у першому кварталі 2012 року:
Визначено пріоритетні напрями та завдання щодо розвитку діючої в Міноборони та Збройних Силах системи реалізації державної соціальної та гуманітарної політики:
на довгострокову перспективу: у проекті Стратегічного оборонного бюлетеня;
на середньострокову перспективу: у проекті Концепції реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року та окремому розділі проекту Державної комплексної програми реформування та розвитку Збройних Сил України на 2012 – 2017 роки;
У питаннях соціального розвитку:
Проведено роботу щодо вдосконалення нормативно-правової бази соціального забезпечення. Протягом першого кварталу 2012 року:
розроблено 2 проекти законів України:
- “Про внесення змін до статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо відновлення права військовослужбовців на оплачувану відпустку за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Законопроект передано до Верховної Ради України.
- “Про внесення зміни до ст. 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” стосовно передачі функції соціальної адаптації військовослужбовців до Міністерства соціальної політики України. Законопроект проходить процедуру погодження у центральних органах виконавчої влади.
Проведено роботу щодо розширення Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 р. № 63. Здійснюється підготовка пропозицій для розгляду на засіданні Міждержавної робочої групи у виконкомі СНД, яке відбудеться у квітні-травні 2012 року.
Розглянуто та надано пропозиції до проектів 5 законів України та 6 постанов Кабінету Міністрів України з питань забезпечення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, що опрацьовуються іншими центральними органами виконавчої влади, структурними підрозділами Міністерства оборони України.
З метою упередження соціальних наслідків скорочення чисельності Збройних Сил України, координації діяльності органів військового управління з вирішення соціальних проблем військовослужбовців та членів їх сімей організовано моніторинг виконання “Плану соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, осіб, звільнених з військової служби, під час проведення заходів реформування, пов'язаних із скороченням чисельності Збройних Сил України, на період до 2017 року”.
Проведено роботу із вивчення ситуації у військах (силах):
проведено соціологічне дослідження “Ставлення військовослужбовців військової служби за контрактом до альтернативних шляхів вирішення житлової проблеми у Збройних Силах України”. За результатами підготовлено доповідь першому заступнику Міністра оборони України;
організовано вивчення соціально-економічної ситуації у віддалених військових містечках Збройних Силах України. За результатами роботи складено соціальні паспорти, які використовуються для оперативного розв’язання соціально-економічних проблем мешканців військових містечок;
опрацьовано та внесено на розгляд Міністра оборони України питання щодо першочергових заходів із вирішення житлової проблеми військовослужбовців, які найбільш гостро потребують забезпечення постійним житлом. Пропозиції Департаменту схвалено Міністром оборони України;
опрацьовано пропозиції Кабінету Міністрів України щодо забезпечення житлом військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку в органах місцевого самоврядування.
Позицію Міністерства оборони України у питаннях забезпечення соціального захисту представлено на:
засіданнях Комісії Мінсоцполітики зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (розглянуто документи на 101 особу);
засіданні робочої групи у Мінсоцполітики з узагальнення проблемних питань, пов’язаних із призначенням пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи (щодо порядку видачі Міністерством оборони України довідок про грошове забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС);
робочій нараді у Мінсоцполітики, стосовно вирішення питання про визнання учасниками бойових дій осіб, які проходили військову службу у прикордонних загонах з Республікою Афганістан з 1979 по 1980 роки (щодо розширення переліку категорій громадян, які приймали участь у бойових діях у ДРА).
Проведено організаційну роботу щодо забезпечення соціального діалогу Міністерства оборони України з ЦК Всеукраїнської профспілки працівників Збройних Сил України, а саме:
підготовлено матеріали для розгляду у січні ц.р. колегією Міністерства оборони України стану виконання у 2011 році Галузевої угоди між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників Збройних Сил України на 2011–2013 роки;
21 березня 2012 року організаційно забезпечено та взято участь у проведенні засідання Галузевої двосторонньої соціально-економічної ради з обговорення стану виконання Галузевої угоди між Міністерством оборони України та галузевою профспілкою на 2011-2013 роки у першому кварталі 2012 року.
Щодо розвитку культури та духовності у Збройних Силах України, військово-патріотичного виховання військовослужбовців та молоді.
Організаційно забезпечено проведення заходів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, взято участь у підготовці та проведенні загальнодержавних заходів патріотичного спрямування з нагоди відзначення державних свят, пам’ятних, знаменних дат і подій в історії Українського народу, зокрема:
урочистого заходу із покладання керівним складом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, народними депутатами України квітів до меморіальної дошки двічі Героя Радянського Союзу Маршала Радянського Союзу Якубовського І.Г. з нагоди 100-річчя з дня його народження (12.01.12);
участь в урочистому зібранні за участю Президента України у Національному палаці мистецтв України з нагоди Дня Соборності та Свободи України, покладанні квітів до пам’ятників Т.Шевченку та М.Грушевському (22.01.12);
заходи з вшанування Дня пам’яті Героїв Музейний комплекс ”Пам’яті Героїв Крут”(29.01.12);
спільного заходу з ветеранськими організаціями учасників бойових дій з відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав (15.02.12);
урочистого зібрання з нагоди відзначення Дня захисника Вітчизни за участю секретаря Ради національної безпеки та оборони України Клюєва А.П., та участь у ритуалі покладання квітів керівним складом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України до Могили Невідомого солдата (22-23.02.12);
урочистого зібрання та святкового концерту з нагоди Міжнародного жіночого дня (7.03.12);
участь у загальнодержавних заходах, присвячених Шевченківським дням (09-10.03.12).
Здійснено підготовку та проведення 15.03.12 Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції “Воєнна історія Середньої Наддніпрянщини”.
Створено базу даних музейних утворень Міністерства оборони України та Збройних Сил України.
Завершено проведення конкурсів:
на краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва. Міністром оборони України вручено переможцям конкурсу дипломи лауреатів та премії ім. Богдана Хмельницького під час урочистого зібрання з нагоди відзначення Дня захисника Вітчизни 22.02.12;
на краще знання української мови серед курсантів (слухачів) ВВНЗ та військових ліцеїв.
Проведено роботу щодо висунення кандидатур від Міністерства оборони України для нагородження премією Кабінету Міністрів України за внесок молоді у розбудову держави. До Державної служби молоді та спорту України надано 2 кандидатури:
в номінації “наукові досягнення” – підполковник Місайлов В.Л. (ХУПС ЗС України);
в номінації “за внесок у забезпеченні молодіжного руху” – курсант Софієнко А.П. (ВІ КНУ ім. Т.Шевченка”)
Щодо з організації співпраці з інститутами громадянського суспільства.
Здійснено організаційне забезпечення діяльності:
Громадської ради при Міністерстві оборони України;
Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України;
Координаційної ради з питань розвитку козацтва в Україні.
Розроблено та затверджено Міністром оборони України План заходів Міністерства оборони України з реалізації у 2012 році Концепції сприяння розвитку громадянського суспільства.
На виконання вимог Указу Президента України від 27 вересня № 918/2010 “Питання шефства над Збройними Силами України” здійснено заходи щодо:
організації укладання угод (протоколів намірів) про шефські зв’язки з органами влади на 2012 рік;
моніторингу надходження матеріальних засобів та проведені заходи по лінії шефської роботи у Збройних Силах України;
забезпечення інформування громадськості про хід шефства над військовими частинами Збройних Сил України через військові засоби масової інформації;
підготовлено доповідь до Адміністрації Президента України про стан шефства над Збройними Силами України.
Проведено роботу щодо формування бази даних про козацькі організації, що зареєстровані в Україні.
У питаннях задоволення духовних потреб військовослужбовців, душпастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України:
забезпечено участь особового складу Міністерства оборони України та Збройних Сил України 21 січня 2012 року у спільному заході: “Молитва за об’єднання православних християн всіх конфесій”, яка проводилася о 16.00 у Свято-Покровському храмі Української православної церкви Київського Патріархату (м. Київ, вул. Островського, 20), у храмах військових гарнізонів та спеціально обладнаних приміщеннях, де здійснюються богослужіння на територіях військових частин.
спільно з Радою у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України взято участь у підготовці, здійснено сприяння у проведенні та забезпечено представництво Міністерства оборони України та Збройних Сил України 24-26.01.12 у V Всеукраїнському з’їзді військових капеланів Української Греко-Католицької Церкви.
взято участь у засіданні Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України 06.03.12 з обговорення питання про підготовку стану задоволення релігійних потреб військовослужбовців у військових частинах Сухопутних військ Збройних Сил України та миротворчих контингентах.
Необхідно звернути увагу на те, що в структурі Генерального штабу Збройних Сил України (станом на 01.01.2012), знаходиться головне управління виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил.
Зазначимо, що процес гуманітарного та соціального розвитку в Збройних Силах України був започаткований КОНЦЕПЦІЄЮ ГУМАНІТАРНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ, яка була схвалена Указом Президента України від 12 січня 2004 року N 28/2004
Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України є науково обґрунтованою системою поглядів на поширення і закріплення гуманістичних та соціальних цінностей у цьому збройному формуванні, гуманізацію всіх сфер військової діяльності, задоволення соціальних потреб та інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей і працівників і містить положення про основні принципи, завдання органів військового управління щодо впровадження гуманітарної і соціальної політики держави, механізмів їх реалізації.
Гуманітарна політика у Збройних Силах – це цілеспрямована діяльність органів військового управління щодо забезпечення навчання, виховання, психологічної підготовки військовослужбовців і працівників, їх духовного, культурного та фізичного розвитку, реалізації конституційних прав і свобод.
Соціальна політика у Збройних Силах – це діяльність органів військового управління щодо розвитку і управління соціальною складовою з метою задоволення соціальних потреб та інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей і працівників, соціальної реабілітації, підтримки та захисту військовослужбовців і осіб, звільнених у запас або у відставку.
Діяльність органів військового управління щодо гуманітарного та соціального розвитку у Збройних Силах здійснюється шляхом планування, організації та проведення організаційних, соціологічних, педагогічних, психологічних, інформаційно-пропагандистських, правових, культурно-просвітницьких та соціальних заходів, спрямованих на усвідомлення особовим складом державної політики у сфері оборони, системи національних цінностей, які вони захищають, підтримку і розвиток професійно необхідних психологічних якостей, сприяння реалізації встановлених державою соціальних та правових гарантій з метою виконання завдань військової служби.
Така діяльність здійснюється відповідно до вимог Конституції України (254к/96-ВР), законів України “Про оборону України” (1932-12), “Про Збройні Сили України” (1934-12), “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” (975-15), статутів Збройних Сил України (550-14, 548-14, 551-14, 549-14), інших законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністра оборони України та начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Основними принципами гуманітарного і соціального розвитку є:
- верховенство права, законність і гуманність, повага до людини, її конституційних прав і свобод;
- забезпечення соціального і правового захисту громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах, а також членів їхніх сімей;
- гласність, відкритість демократичного цивільного контролю;
- виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, орієнтація на ідеали демократії і гуманізму, загальнолюдські моральні цінності;
- заборона створення і діяльності у Збройних Силах організаційних структур політичних партій;
- наукові підходи до планування, здійснення та оцінки результатів діяльності органів військового управління щодо гуманітарного і соціального розвитку;
- взаємодія органів військового управління на основі чіткого розмежування повноважень, відповідальності у питаннях реалізації гуманітарної і соціальної політики держави у Збройних Силах.
Метою гуманітарного і соціального розвитку є:
- утвердження особистості військовослужбовця, працівника Збройних Сил як найвищої соціальної цінності, забезпечення його прав і свобод, духовного і фізичного здоров'я, впровадження у військових та трудових колективах взаємовідносин, що базуються на військових статутах, законах, інших нормативно-правових актах, формування світогляду, громадянської позиції військовослужбовців та працівників, найповніше розкриття їх здібностей в інтересах гармонійного розвитку громадян-патріотів, високопрофесійних військових спеціалістів, свідомих захисників Батьківщини;
- задоволення соціально-економічних потреб та інтересів військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил, а також соціальна і професійна адаптація військовослужбовців та осіб, звільнених із Збройних Сил у запас або у відставку;
- морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної і бойової підготовки, виконання завдань з підтримки миру поза межами України, іншої визначеної законодавством діяльності військових формувань;
- створення і вдосконалення засобів, форм і методів гуманітарної роботи серед військовослужбовців.
| 2.3. | Зміст та механізми реалізації завдань гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України | 20 хв. |
Відповідно до Концепції гуманітарного і соціального розвитку Збройних Сил України основнимизавданнями гуманітарного і соціального розвитку є:
- реалізація конституційних прав і свобод військовослужбовців, працівників Збройних Сил з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України, іншими нормативно-правовими актами та міжнародними договорами України;
- підвищення престижу військової служби в суспільстві;
- поглиблення процесу гармонізації службових відносин у військах (силах) як одного з чинників поліпшення морально-психологічного стану військовослужбовців та їх ставлення до служби;
- забезпечення повноцінного функціонування державної мови в усіх сферах діяльності Збройних Сил;
- сприяння підвищенню освітнього рівня військовослужбовців та членів їхніх сімей, реалізації права на працю та відпочинок;
- розвиток у Збройних Силах культури і духовності, створення необхідних умов для національно-культурного та духовного самовдосконалення військовослужбовців та членів їхніх сімей, розвитку творчих здібностей і талантів;
- забезпечення гідного рівня матеріального забезпечення та соціальної захищеності військовослужбовців та членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил;
- створення належних житлово-побутових умов, сприяння здобуттю дітьми військовослужбовців освіти та обраної професії у військових та інших навчальних закладах;
- забезпечення надійності системи охорони здоров'я військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей;
- захист прав військовослужбовців, працівників Збройних Сил та осіб, звільнених з військової служби у зв'язку зі скороченням;
- приведення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку в різні роки, учасників бойових дій, сімей загиблих військовослужбовців у відповідність із змінами у грошовому забезпеченні військовослужбовців, що перебувають на службі у Збройних Силах;
- розвиток фізичної культури і спорту в підрозділах та військових частинах.
Керівництво та контроль за діяльністю органів військового управління щодо реалізації гуманітарної і соціальної політики держави у Збройних Силах здійснює Міністерство оборони України.
Так, на Міністерство оборони України покладається:
- розроблення проектів законів та інших нормативно-правових актів щодо впровадження гуманітарної та соціальної політики держави у Збройних Силах, стратегії гуманітарного і соціального розвитку;
- організація і контроль за виконанням органами військового управління державних програм розвитку Збройних Сил, інших програм (планів) з питань гуманітарного і соціального розвитку;
- моніторинг ефективності гуманітарної політики у Збройних Силах, розроблення рекомендацій органам військового управління щодо розвитку гуманітарної сфери;
- розроблення та здійснення заходів щодо розвитку культури і духовності військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України;
- здійснення заходів щодо задоволення прав військовослужбовців на свободу світогляду і віросповідання, відправлення релігійних культів;
- забезпечення розвитку гуманітарної складової військової освіти і науки;
- соціальний моніторинг Збройних Сил, розроблення та вдосконалення програм їх соціального розвитку;
- здійснення заходів щодо реалізації соціальних, правових гарантій військовослужбовців, членів їхніх сімей та працівників, осіб, звільнених у запас або у відставку, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі у міжнародних миротворчих операціях;
- удосконалення системи соціального забезпечення військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, учасників бойових дій, сімей загиблих військовослужбовців;
- розроблення та здійснення заходів щодо соціальної адаптації військовослужбовців, які звільняються у запас або у відставку, та членів їхніх сімей;
- визначення обсягу необхідних асигнувань на потреби гуманітарного і соціального розвитку за відповідними статтями кошторису Міністерства оборони України та розподіл асигнувань між видами Збройних Сил, оперативними командуваннями, частинами центрального підпорядкування та здійснення контролю за їх витрачанням;
- організація взаємодії з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, релігійними організаціями, громадянами України, засобами масової інформації та міжнародними інституціями.
Координуючим та аналітичним органом Міністерства оборони України з питань гуманітарної та соціальної політики держави у Збройних Силах є Департамент соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України.
Гуманітарне та соціальне забезпечення діяльності Збройних Сил здійснює Генеральний штаб.
Зокрема на Генеральний штаб Збройних Сил України покладається:
- планування та організація гуманітарної підготовки, виховної роботи, морально-психологічного забезпечення життєдіяльності та застосування Збройних Сил;
- виховання у військовослужбовців почуття патріотизму, свідомого і відповідального ставлення до оволодіння військовими знаннями, підвищення рівня професійної майстерності;
- формування і розвиток у військовослужбовців особистих якостей, необхідних для військової служби;
- організація моніторингу морально-психологічного стану особового складу військ (сил) та призовного контингенту;
- організація і контроль за діяльністю органів військового управління з психологічного забезпечення службово-бойової діяльності військ (сил);
- аналіз суспільно-політичної обстановки в районах дислокації військ (сил);
- планування та організація роботи з нейтралізації впливу негативних чинників на морально-психологічний стан особового складу;
- організація інформаційно-пропагандистського забезпечення, культурно-виховної та просвітницької роботи з особовим складом;
- проведення військово-соціальної роботи серед особового складу Генерального штабу та безпосередньо підпорядкованих йому з'єднань і військових частин;
- організація забезпечення військ (сил) технічними засобами пропаганди відповідно до штатно-табельної потреби, кіно-, відео- та радіообслуговування особового складу;
- забезпечення добору, підготовки та перепідготовки фахівців гуманітарного профілю.
Органом Генерального штабу Збройних Сил України, що здійснює планування, організацію та контроль за діяльністю військового командування з питань гуманітарного і соціального розвитку, є Головне управління з гуманітарних питань Збройних Сил України, підпорядковане начальнику Генерального штабу.
У військах (силах) загальне керівництво гуманітарним і соціальним розвитком здійснюють командири (начальники).
Безпосередніми організаторами діяльності військових службових осіб з питань гуманітарного і соціального розвитку є заступники головнокомандувачів, командувачів та командирів (начальників) усіх рівнів з гуманітарних питань та очолювані ними відповідні управління, відділи та відділення, які забезпечують взаємодію з органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, релігійними організаціями, громадянами України та засобами масової інформації.
Виховна робота у Збройних Силах проводиться відповідно до розділу 3 Концепції виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, затвердженої Указом Президента України від 4 вересня 1998 року N 981.
Права, обов'язки і порядок діяльності органів з гуманітарних питань визначаються Положенням про органи з гуманітарних питань.
Діяльність органів, що забезпечують реалізацію соціальної та гуманітарної політики в Збройних Силах здійснюють фахівці в галузі психології, політології, соціології, педагогіки, історії, військової журналістики, правознавства, релігієзнавства і теології.
Підготовка і перепідготовка таких спеціалістів здійснюється у вищих навчальних закладах України.
Відповідно до Проекту Концепції гуманітарного розвитку України реалізація мети та завдань гуманітарного розвитку України здійснюватиметься шляхом формування політики, що передбачає відповідні механізми з вирішення питань у цій сфері на державному, регіональному та місцевому рівнях, правове, фінансове та організаційне забезпечення.
Правове забезпечення. Для забезпечення гуманітарного розвитку необхідно здійснити реформування законодавчої бази відповідно до нових умов розвитку держави, в тому числі удосконалити нормативно-правову базу для здійснення соціально-економічних перетворень, збалансованого розв'язання проблем соціально-економічного розвитку та збереження довкілля.
Для забезпечення гуманітарного розвитку необхідно також створити рамкові умови цього процесу - прийняти відповідні нормативно-правові акти, у тому числі приєднатися до відповідних міжнародних договорів, створити системи контролю та реагування.
Інституційне забезпечення. На державному рівні з метою послідовної реалізації основних принципів гуманітарного розвитку створюється Національна комісія з проблем гуманітарного розвитку України, яка забезпечує формування основ національної політики гуманітарного розвитку та здійснює координацію діяльності з цих питань.
Забезпечення гуманітарного розвитку передбачає формування скоординованих дій у всіх сферах суспільного життя, адекватної переорієнтації соціальних, екологічних та економічних інститутів держави, посилення державного регулювання процесом створення умов, які посилюють заінтересованість громадян, юридичних осіб і соціальних груп у вирішенні завдань всебічного гармонійного розвитку людини.
Державне управління гуманітарним розвитком передбачає розроблення системи програмних і прогнозних документів: коротко-, середньо- та довгострокових прогнозів, основним компонентом яких будуть складові соціально-культурного, освітнього та наукового рівнів, а також короткострокових прогнозів і програм галузевого, регіонального та державного рівнів.
Необхідно здійснити поступове реформування системи управління гуманітарним розвитком, обґрунтоване розмежування повноважень між центром та регіонами у зазначених сферах, розподіл конкретних функцій між органами управління.
Фінансове забезпечення. Основними засобами гуманітарного розвитку мають стати податково-бюджетне регулювання та залучення позабюджетних коштів. Фінансове забезпечення гуманітарного розвитку здійснюватиметься за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів та інших джерел. Фінансування запропонованих заходів за рахунок державного бюджету повинне здійснюватися з урахуванням реальних економічних можливостей.
