Б. Задачі для самоконтролю

№1. У дитини 6 років вночі, після відвідин дачі, почався напад ядухи; в анамнезі харчова алергія, у матері - рецидивуюча кропивниця. Відомо з анамнезу, що дитина від І вагітності, маса тіла при народженні 3800 г., на грудному вигодовуванні до 3 міс. З 1,5 років часті респіраторні захворювання. В 2,5 роки розвинувся перший напад ядухи, який в подальшому повторювався щомісячно, частіше вночі. Об’єктивно: хлопчик блідий, ціаноз носо-губного трикутника, дистанційні хрипи, експіраторна задишка, маса сухих свистячих хрипів при аускультації.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз

4. Скласти план обстеження дитини

5. Визначити план лікування

№2. Мати дівчинки 2 років скаржиться, що у дитини виникає приступоподібний кашель, частіше вночі або вранці, від якого дитина прокидається. Такий стан триває на протязі 2 тижнів. Перед цим дитина хворіла грипом. З анамнезу відомо, що у матері дівчинки був епізод набряку Квінке після вживання суниць. При огляді дівчинки себорейні кірочки на волосистій частині голови, язик «географічний». Над легенями перкуторний звук з тимпанічним відтінком. Аускультативно – розсіяні сухі та середньо пухирчасті, вологі хрипи. При огляді помешкання: в квартирі багато книжок, килимів. В кімнаті живе папуга. Батько дитини курить на кухні, дим потрапляє в кімнату дитини.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити план лікування.

№3. Дитина 7 років госпіталізована зі скаргами на шумне дихання, задишку, сухий кашель, збудження. Захворіла 4 дні тому після переохолодження. Підвищилась температура тіла до 37,4-37,8 С., з’явились слизисті виділення з носа, кашель. Лікувалась домашніми засобами, проте температура утримувалась, кашель почастішав. В день госпіталізації з’явилось шумне свистяче утруднене дихання. З анамнезу життя: з першого року часті ГРВІ, бронхіти, щорічно на ангіну. В 1,5 роки та 2 роки 3 міс. хворіла на запалення легень. З 3 років у дитини зявились приступи ядухи після перенесеного бронхіту. Приступи утрудненого дихання виникали на тлі ГРВІ, бронхітів або в період їх розрішення. Помічено збільшення частоти нападів в осінньо-зимову пору року.

При огляді стан дитини важкий, задишка з утрудненим видихом, ЧД 36 за 1 хв. Грудна клітка в положенні видиху; при перкусії над легенями коробковий звук, при аускультації – велика кількість сухих свистячих хрипів. ЧСС 120 за 1 хв., тони серця ослаблені.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити план лікування.

№4. Дитина 5 років госпіталізована в стаціонар з нападом ядухи. Хлопчик від І вагітності, що протікала з ускладненнями та народилася недоношеною. Вага при народженні 1,500 гр. На природному вигодовуванні до 3 міс. З 2-х міс. прояви атопічного дерматиту на обличчі з наступними його загостреннями в другому півріччі життя при вживанні курячого яйця.. З 1,5 років – часті ГРВІ. В 2,5 роки розвинувся перший напад ядухи. Наступні напади виникали майже щомісячно, частіше вночі, короткочасні. При перебуванні влітку на Чорноморському узбережжі напади не виникали. Проживає в старому будинку, в кімнаті багато килимів, є кіт та собака. Бабуся по лінії матері хворіє на бронхіальну астму.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити план лікування.

№5 Хлопчик 9 років, скаржиться на різко утруднене свистяче дихання, сильний приступоподібний кашель. Напад ядухи почався 2 години тому, причину виникнення батьки сказати не можуть. Перед нападом хлопчик гуляв у полі. При огляді стан дитини важкий. Поза вимушена – спирається руками на край стільця. На обличчі вираз страху. Різко виражена експіраторна задишка, на видиху свистячі хрипи. Шкіра бліда, ціаноз губ. Грудна клітка різко здута. Перкуторно над легенями коробковий звук, аускультативно – ослаблене – дихання, вислуховується велика кількість сухих свистячих хрипів. ЧД – 34 за 1 хв. Тони серця ослаблені, ЧСС- 110 уд за 1 хв. Живіт м’який, печінка і селезінка не збільшені.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити план лікування

№6. Хлопчику 3 роки. Дитина від ІІ вагітності і пологів, що протікали з ускладненнями. На грудному вигодовуванні до 1 міс. З 2 міс., у дитини з’явились прояви ЕКД, загострення в подальшому виникали після вживання шоколаду, цукерок, риби. У 2 роки виник перший напад ядухи, а потім напади ядухи повторювались щомісяця без видимих причин. При відвідуванні бабусі в селі, напади припинялися. Алергологічне обстеження показало високий рівень сенсибілізації до побутового пилу. Чотири доби тому у хлопчика був напад ядухи, який самостійно пройшов. На момент огляду стан дитини важкий, неспокійний, блідість і сухість шкіри, акроцианоз. Частота дихання 40 за 1 хв. Дихання шумне із затрудненим видихом, частий сухий кашель з виділенням в’язкого харкотиння. Дитина в положенні ортопное. Перкуторно над легенями коробковий звук, при аускультації легень - жорсткого дихання вислуховуються свистячі та вологі різнокаліберні хрипи. ЧСС 142 за 1 хв.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити план лікування.

№7. Дівчинці 13 років. В стаціонарі 2 доби. При госпіталізації: надсадний кашель, екснспіраторна задишка, дистанційні хрипи, серцебиття, акроцианоз. Після лікування (інфузійна терапія, еуфілін, відхаркуючі засоби) стан дещо покращився, але кашель і задишка відновлюються щоночі. Залишається блідість шкіри, периоральний ціаноз. Грудна клітка здута, кількість дихань за 1 хв. 34, пульс 100 за 1 хв. Перкуторно коробковий звук над легенями, аускультативно гучне дихання, подовжений видих, поодинокі сухі хрипи. Тони серця дещо приглушені. АТ 120/70 рт.ст. Хворіє протягом 3 років. Подібні напади спостерігаються лише у періоді цвітіння полину та хризантем.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити план лікування.

№8. Хлопчику 10 років. При госпіталізації: надсадний кашель, акроціаноз, експіраторна задишка, дзизчасті хрипи, серцебиття,. Після лікування (еуфілін, відхаркуючі засоби) стан дещо покращився, але кашель і задишка відновлюються вночі. Залишається блідість шкіри, периоральний ціаноз. Грудна клітка діжкоподібна, кількість дихань за 1 хв. 44, пульс 110 за 1 хв. Перкуторно коробковий звук над легенями, аускультативно гучне дихання, подовжений видих, поодинокі сухі хрипи. Тони серця дещо приглушені. АТ 120/70 рт.ст. Хворіє протягом 4 років. Подібні напади спостерігаються лише у періоді цвітіння акації. Аналіз крові: Ер.- 4,0х10¹²/л, гемоглобін – 115 г/л, лейкоцити – 8х109/л. нейтрофіли: пал.- 4%, с- 52%, л. - 28%, м. – 8%; еоз. -8 %. ШОЕ – 10 мм/год.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити план лікування.

№9. Хлопчику 5 років. Вперше прояви захворювання з’явились в 3,5 роки, коли влітку на прогулянці у лісі дитина раптом стала неспокійною, з’явилися виділення з носа, кашель, набряк обличчя, задишка. Батьки вважали, що дитину щось вжалило. Ці ознаки утримувались біля доби. Подібний стан повторився через рік, але без набряку обличчя. Вчора під час заміської прогулянки у дитини гостро виник напад кашлю із задишкою, сльозотеча, виділення з носа. Мати доставила дитину до дитячої лікарні. Стан дитини важкий, неспокійний. Надсадний кашель. Обличчя набрякле, вкрите холодним, липким потом. Дихань – 44 за 1 хв., видих гучний подовжений. Грудна клітка здута, в акті дихання приймає участь допоміжна мускулатура. Над легенями перкуторно коробковий звук, при аускультації – різнокаліберні сухі свистячі хрипи. З анамнезу: у батька хронічний бронхіт, алергічні захворювання в сім’ї не простежуються.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити план лікування.

№10. Хлопчику 8 років. В 2 роки виник перший напад ядухи, а потім напади ядухи повторювались щомісяця без видимих причин. При відвідуванні бабусі в селі, напади частішали. Алергологічне обстеження показало високий рівень сенсибілізації до побутового пилу. На момент огляду стан дитини важкий виражений неспокій, блідість і сухість шкіри, акроціаноз. Частота дихання 40 за 1 хв. Дихання шумне з затрудненим видихом, частий сухий кашель з виділенням в’язкого харкотиння. Дитина в положенні ортопное. Перкуторно над легенями коробковий звук, при аускультації легень на тлі жорсткого дихання вислуховуються свистячі та вологі різнокаліберні хрипи. ЧСС 142 за 1 хв.

1. Виділити провідний клінічний синдром

2. Провести диференційну діагностику

3. Встановити клінічній діагноз.

4. Скласти план обстеження дитини.

5. Визначити план лікування.

Література:

Основна:

1. Детская пульмонология / под. ред.. Н.Л.Аряева.- К., Здоровье, 2005 – 608с.
2. Катилов А.В., Дмитриев Д.В. и др. Клиническая пульмонология детского возраста. – Винница.: Нова книга, 2013. – 334 с.
3. Наказ МОЗ України №18 від 13.01.2005р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча пульмонологія» стр.33-35 (додаток №2).
4. Наказ МОЗ України №437 від 31.08.2004р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах» стр.4-5 (додаток №1).
5. Наказ МОЗ України №767 від 27.12.2005р. «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча алергологія» стр.5-13
6. Педиатрия: Учебник для студентов высших учебных заведений ІІІ – ІV уровней аккредитации. 2-е., испр. и доп. (В.Г Майданник. Харьков: «Фолио» с.140 – 153).

7. Педіатрія. Національний підручник /за ред. проф. Бережного/ Т. 1. – К., - 2013. – 1060с.

1. Педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації/ За ред.проф. О.В. Тяжкої/ Видання друге.- Вінниця: Нова книга, 2008. – 1096с.
2. Шабалов Н.П. Детские болезни: учебник 5-е изд. В двух томах Т.1.-СПб: Питер, 2006 - С. 435-440

Додаткова:

1. Зайцева О.В. и др. // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. – 2007. - №1. – С.28.
2. Зайцева О.В. Бронхообструктивный синдром у детей // Педиатрия. – 2005.- №4 – С.94-104
3. Педиатрия: Национальное руководство: в 2т.- М.: ГЭОТАР – Медиа, 2009.- Т.2.-1024С
4. Пульмонология: современные аспекты диагностики и лечения: учебное пособие для вузов – Д.И.Грухан – С.224
5. Сенаторова Г.С., Логінова О.Л., Чужинська Н.Р. та ін.. Рецидивуючий обструктивний бронхіт у дітей: попередити чи лікувати?// Здоровье ребенка. – 2007.- №3(6)
6. Сергиенко Д.В. Острый бронхит: проблемы диагностики и лечения // Новости медецины и фармации. – 2009. - №295. – С.41-44
7. Синопальников А.И., Козлов Р.С., Внебольничная инфекция дыхательных путей. М., 2007 Премьер –РТ с.354
8. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Микрофлора и здоровье человека. – К.:Тов. «Червона Рута – Турс, 2008.- 552с.
9. Nelson Textbook of Pediatrics, 18/E, 2008, Vol.2, 3147p.