2015-08-21
342
Повна транспортна ефективність перетинів міських магістралей в різних рівнях досягається тільки при одночасній розв’язці на різних рінях транспортного та пішохідного руху.
Розв’язка транспортного і пішохідного руху на різних рівнях може бути здійснена за допомогою обладнання пішохідних містків підземних переходів (тунелів).
Пішохідні тунелі, як правило, розташовуються безпосередньо під проїжджою частиною вулиці чи дороги, покриття якої в такому випадку влаштовується безпосередньо по верхніх конструкціях тунелю.
Заглиблення пішохідної частини тунелю на 2,5 – 3,0 м здійснюється тільки у випадках, коли над тунелем необхідно розмістити підземні інженерні комунікації. Входи в пішохідні тунелі найчастіше влаштовують зі сходами (пандуси використовують тільки з врахуванням планувальних мотивів, умов рельєфу та кліматичних умов). Влаштування закритих входів у пішохідний тунель обов’язково при встановленні ескалаторів або саморухомих тротуарів.
Ширину сходів та самого пішохідного тунелю визначають потрібною кількістю смуг руху для пропускання пішоходів в години „пік” з врахуванням рекомендацій ДБН [2] (див. табл. 4.1). Для пішохідної частини тунелів ширина однієї смуги руху приймається 1 м.
З умов будівельної індустрії при влаштуванні тунелів зі збірних елементів найчастіше використовують однопрогонові тунелі завширшки 4,0 м або двопрогонові – завширшки 8,0 м з встановленням посередині колон з відстанню між ними 3,0 м. Габаритна висота тунелю для пішохідного руху приймається 2,3 м.
Окремі пішохідні містки в межах перетину магістралей влаштовують тільки у випадках недоцільності суміщення з конструкціями основної штучної споруди. Найменша ширина пішохідної частини приймається 2,25 м, а габаритну висоту для руху транспорту через отвір містка слід брати таку ж, як у найближчих штучних спорудах, залежно від категорії магістралі.
Враховуючи значну висоту підйому пішоходів (5,5-6,0 м), на сходах слід передбачати проміжні площадки шириною 1,2 м через кожні 14 сходинок.
Рух пішоходів в межах перетину слід передбачати по боках магістралей та зовнішніх боках з’їздів.
У межах перетину магістралей в різних рівнях ширину пішохідної частини тротуарів на магістралях і з’їздах слід приймати за розрахунками, за відсутності даних про інтенсивність руху пішоходів за нормативами, але не менше ніж 2,25 м. На внутрішніх боках з’їздів ширину тротуарів слід брати 1,0 м для проходу службових осіб. Для руху пішоходів вздовж магістралей через з’їзди передбачають наземні пішохідні переходи.
У курсовому проекті необхідно показати на схемі організації руху транспорту на перетині магістралей і схему організації пішохідного руху (показують напрямки руху, місця розташування наземних та позавуличних пішохідних переходів). На цих схемах слід показати розрахункові обсяги руху і транспорту, і пішоходів. Якщо розрахункові обсяги пішохідного руху не були задані, то слід визначити ці обсяги відповідно до прийнятої ширини пішохідної частини тротуарів.
