Порядок Розоцвіті – Rosales

Родина Розові – Rosaceae

Підродина Таволгові – Spiraeoideae

Таволга середня – Spiraea media Franz Schmidt

Підродина Розові – Rosoideae

Шипшина собача – Rosa canina L.

Суниці лісові – Fragaria vesca L.

Підродина Яблуневі – Maloideae

Глід український – Crataegus uсrаіnіса Pojark.

Підродина Сливові – Prunoideae

Абрикос звичайний – Armeniaca vulgaris Lam.

Персик звичайний – Persica vulgaris Mill.

При аналізі квіток та плодів звернути увагу на форму квітколожа, будову гінецея, кількість членів квітки, тип плоду, за якими розові поділяються на підродини.

Так, квітки таволги у багатоквіткових щитках, розташованих на кінцях пагонів; квітколоже неглибоке келихоподібне, по краях якого прикріплюються чашолистки, пелюстки і тичинки. Маточок 5, вони вільні, прикріплюються у центрі гіпантія; зав’язь верхня. Плід – багатолистянка, прикрита чашолистками. Насіння висипається при розтріскуванні плодів.

Шипшини – колючі кущі з непарноперистими листками. Квітколоже бокалоподібне, м’ясисте, тичинок багато. Квітколоже зростається з основою тичинок, утворюючи гіпантій. Характерну будову має спірально розташована чашечка, два нижніх її чашолистка пірчастонадрізані, два верхніх суцільнокрайні, а середній має придатки тільки з однієї сторони. Плід – цинародій, різновид багатогорішка.

На прикладі глоду можна ознайомитися з характерними ознаками яблуневих. Для яблуневих характерні надматочкові квітки з увігнутим квітколожем. Оцвітина подвійна, 5-членна, тичинок найчастіше 20. Гінецей ценокарпний, плодолистків зав’язі 5, але часто вони редукуються до 2-3 і навіть 1. Зав’язь нижня, зростається з чашоподібним гіпантієм. Види глоду – колючі кущі чи деревця, які широко розповсюджені у флорі України. Квітки у складних щитках. Плід – яблучко, на верхівці якого зберігаються залишки чашечки.

Сливові мають прості, цільні листки. У квіток трубчастий або дзвіночковидний гіпантій на дні якого вільно прикріплюється 1 плодолистик. Плід – соковита (рідше суха) кістянка з твердим кам’янистим ендокарпієм.

Зарисувати по 1-й рослині з кожної підродини: 1. частину пагона рослини;

2. повздовжній розріз квітки, позначити квітколоже, гінецей та інші частини; якщо є підчаша, зарисувати також вид квітки знизу;

3. плід;

4. діаграму квітки (додаток Є).

Написати формули квіток.

Завдання 2. Провести морфологічний аналіз вегетативних та генеративних органів одного з запропонованих видів родини Бобові – Fabaceae.

Систематичне положення об’єкта вивчення:

Порядок Бобовоцвіті – Fabales

Родина Бобові – Fabaceae

Підродина Бобові– Faboideae

Горох посівний – Pisum sativum L.

Характерна особливість будови, на основі якої рослини об’єднують у родину Бобові – це метеликоподібний віночок, представлений 5 пелюстками, з яких 3 вільні (прапорець та 2 крила), а 2 зрослися верхівками у так званий човник. У деяких родів всі пелюстки зрослися (конюшина). Особливу будову має андроцей. У гороху він двобратній: з 10 тичинок 9 зрослися нитками у трубочку, одна тичинка вільна. Форма тичинкової трубки є систематичною ознакою та враховується при визначенні рослини.

На фіксованому зразку уважно розглянути кореневу систему з бульбочками представника бобових. Завдяки бактеріоризі бобові використовують як зелене добриво.

Зарисувати: 1. частину пагона з листками та суцвіттям;

2. вигляд квітки збоку; чашечку та всі пелюстки віночка окремо; андроцей; зовнішній вигляд маточки;

3. плід;

4. діаграму квітки (додаток Є).

Написати формулу квітки.

Завдання 3. Визначити одну-дві рослини з родин Rosaceae та Fabaceae. Записати хід визначення. Зробити морфологічний аналіз вегетативних і генеративних органів за планом.

Рекомендована література

1. Еленевский А.Г., Соловьева М.П., Тихомиров В.Н. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений. – М.: Академия, 2004. – 432 с. – С. 261-274.

2. Жизнь растений. Цветковые растения / Ред. А.Л. Тахтаджяна. – М.: Просвещение, 1981. – Т. 5, ч. 2. – 512 с. – С. 146-150, 175-187,189-200.

3. Комарницкий Н.А., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. – М.: Просвещение, 1975. – 608 с. – С. 426-427, 429-449.

4. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Мулдашев А.А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности. – М.: Логос, 2001. – 264 с. – С. 113-121.

5. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 432 с. – С. 265-268, 271-278, 281-289.

6. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 456с.

7. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – Киев: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

8. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. Часть 2. – М.: Высшая школа, 1976. – 480с. – С. 216-239.

9. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. – М.: Высшая школа, 1990. – 367с. – С. 264-269.

Лабораторне заняття № 7

Тема: Підклас Розиди – Rоsidae (продовження)

Мета заняття: вивчити систематичні ознаки, родинні зв’язки, основних представників родин Селерові (Зонтичні), Жимолостеві, Калинові та Бузинові; проаналізувати особливості будови листків, квіток, розміщення плодів на рослинах, спеціалізацію до запилення комахами.

Обладнання: бінокулярні та ручнілупи, набір препарувальних інструментів, визначники, таблиці з теми, методичні вказівки.

Об’єкти вивчення: живі та гербарні зразки, фіксовані квітки та колекції плодів представників родин Селерові, Жимолостеві, Калинові та Бузинові.

Питання для самостійної підготовки

1. Географічне поширення та обсяг селерових. Якими життєвими формами вони представлені?

2. Які види селерових поширені у Вашому регіоні? Яке народногосподарське значення вони мають?

3. Загальна характеристика родини Селерові.

4. Назвіть еволюційно прогресивні та примітивні ознаки селерових.

5. Родина Жимолостеві. Життєві форми, поширення, особливості анатомічної будови стебла.

6. Різноманіття квіток і плодів жимолостевих.

7. У чому подібність і відмінність ягодоподібних плодів жимолостевих?

8. Які способи запилення характерні для квіток жимолостевих?

9. Характерні риси родин Калинові та Бузинові.

10. Географічне поширення і господарське використання основних представників родин Жимолостеві, Калинові, Бузинові.

11. Які суцвіття називаються тирсоїдними?

12. Які суцвіття характерні для бузини?

13. У чому виражаються пристосування до ентомофілії у жимолостевих?

14. Які особливості будови мають квітки анемофільних рослин?

15. Як називаються рослини, плоди яких поширюються тваринами? Вітром?

Інформаційний матеріал

Родина Селерові, або Зонтичні охоплює близько 300 родів і понад 3000 видів, поширених по всій земній кулі, але переважно в помірній і субтропічній зонах північної півкулі. Характерна трав’яниста життєва форма, листки без прилистків, черешок зазвичай з широкою піхвою. Серед прогресивних ознак –циклічна квітка, закономірне чергування членів квітки, нижня зав’язь. Квітки дрібні, актиноморфні, немає спеціалізації до певних комах-запилювачів, зібрані в складні або прості зонтики чи головки; біля основи простих зонтиків – обгорточка, а біля основи складного зонтика – обгортка, проте часом вони відсутні. Членів оцвітини в квітці і тичинок п’ять; чашечка дуже редукована, п’ятизубчаста, іноді її немає, пелюстки вільні, у крайових квіток часто неоднакові, верхівки їх загнуті всередину; маточка складена з 2 плодолистків, з нижньою двогніздою зав’яззю, стовпчиків два, біля основи з нектароносним диском. Плід – двосім’янка або вислоплідник, що при достиганні звичайно розпадається на 2 мерикарпії. В усіх органах зонтичних є секреторні тканини, в яких накопичуються ефірні олії і смолоподібні речовини, що надають їм специфічного запаху.

Родина Жимолостеві об’єднує 13 родів і 290 видів, поширених переважно в північних, помірних і бореальних областях, небагато видів зустрічаються у тропічних горах. Найбільшим у родині є рід Жимолость; в Україні в природному стані зустрічається 13 видів цього роду, частина видів відома в культурі. Чагарники, іноді виткі, з цілісними і цілокраїми листками, пазушними квітками, більш чи менш неправильними, які сидять попарно на кінцях пазушних квітконосів або зібрані головками на кінцях гілочок. Чашечка з 5 короткими зубчиками. Віночок двогубий з 4 або 5 пелюстками і довгою трубочкою (трубчасто-лійковидний). Тичинок 5, довших за трубочку віночка. Зав’язь нижня, плід – несправжня дво-, тригнізда ягода (в результаті зростання).

Родина Калинові монотипна, включає 225 видів єдиного роду Калина. Поширена в помірних та субтропічних областях північної півкулі. Це чагарники з актиноморфними квітками. Суцвіття щиткоподібні або волотеподібні. Чашечка з 5 зубчиками, віночок п’ятироздільний, тичинок п’ять, зав’язь напівнижня, маточка має короткий трилопатевий стовпчик. Плід – кістянка, з однією великою кісточкою, звичайно стиснутою з боків.

Родина Бузинові також монотипна, об’єднує 28 видів роду Бузина. Представники розповсюджені широко, але головним чином в Східній Азії та східній частині Північної Америки. Це чагарники або дерева, рідше трав’янисті рослини. Листки – непарноперистоскладні, серцевина стебла складається з мертвих клітин, товста, м’яка. Квітки з неприємним аміачним запахом, зібрані в різні суцвіття. Чашечка з 5 зубчиками, віночок колесовидно-дзвониковидний, п’ятироздільний, тичинок п’ять, маточка з напівнижньою тригніздою зав’яззю і трьома майже сидячими приймочками. Плід – кістянка з трьома-п’ятьма кісточками.