Перед початком досліду колбу 7 та абсорбери 8 і 9 з соляровою оливою зважують на технічних вагах. Нафтопродукт (гас) у заданій викладачем кількості наливають при закритому крані 2 у краплинну лійку, збирають усю схему у відповідності до рис. 4.1 і перевіряють її на герметичність. Для цього при закритому крані краплинної лійки 2 і закритому крані 6 відкривають випускний кран 11. Якщо установка цілком герметизована, вода з крану 11 не виливається. В протилежному випадку слід ущільнити окремі з’єднання і знову перевірити герметичність установки вищезазначеним способом. До досліду приступають лише після того, як буде досягнута повна герметичність установки і з дозволу викладача. Дослід ведуть при закритому крані 6 і відкритому зливному крані 11.
Під час досліду необхідно підтримувати в реакторі сталу швидкість подачі гасу (50–60 крапель в хвилину), оскільки зміна цього показника під час процесу призводить до зміни складу і властивостей продуктів крекінгу, а також може спричинити перелив солярової оливи з абсорберів 8 і 9 до буферної склянки 12. Рівень солярової оливи в абсорберах 8 і 9 повинний бути мінімально необхідним (3–4 см) для зменшення гідродинамічного опору системи.
|
|
Під час проведення досліду проводять визначення густини сировини (гасу) та проводять холосте титрування у визначенні йодного числа за методиками, викладеними нижче, а також зважують на аналітичних вагах пікнометр (сухий та після висушування з водою) і скляний бюкс. Всі отримані дані заносять до відповідних таблиць (дивись розділ “Методики аналізів і визначень”).
Дослід припиняють, коли увесь гас пройшов через реакційну трубку та після припинення барботування газу через солярову оливу в абсорберах 8 і 9. По закінченні досліду закривають зливний кран 11 газометра, розбирають установку, вимикають піч і зливають конденсат з приймача 5 у колбу 7. Зважують колбу з конденсатом і абсорбери 8 і 9 на технічних вагах.
Отримані під час досліду дані заносять до табл. 6.1.
Таблиця 6.1
Первинні експериментальні дані
Номер абсорбера | Маса абсорберів, г | Маса газового бензину, г | Маса колби для конденсату, г | Маса стаканчика для бензину, г | |||
до досліду | після досліду | сухої | з конденсатом | сухого | з бензином | ||
Маса конденсату, г | Маса бензину, г | ||||||
Всього: |
Конденсат з колби 7 переносять у колбу Енглера і, при обережному підігріві до температури 1800С, відганяють бензин, що утворився, збираючи його в прийомний стаканчик, попередньо зважений на технічних вагах (установка для відгону бензину на схемі не показана). Дані зводять до табл. 6.1.
|
|
Для проведення подальших розрахунків необхідно також зафіксувати об’єм отриманих газів (визначають за показниками газометра 10), температуру крекінгу (за показниками мілівольтметра 14), температуру та тиск у лабораторії (за показниками термометра та барометра). Отримані дані зводять до табл. 6.2.
Таблиця 6.2
Експериментальні дані для визначення маси отриманих газів крекінгу
Температура крекінгу, 0С | Температура в лабораторії, 0С | Тиск в лабораторії, гПа | Об’єм газів крекінгу, л |
Після закінчення досліду за поданими нижче методиками визначають густину одержаного бензину і проводять титрування з наважкою бензину у визначенні йодного числа.