Взаємозв’язок бюджетних доходів і видатків з державними доходами і видатками

Оскільки функціонування бюджету відбувається з допомогою особливих економічних форм — доходів і видатків, слід розглянути економічну сутність цих категорій і форми їх прояву. Але перш за все необхідно з'ясувати відмінності в поняттях «державні доходи» і «доходи державного бюджету», «державні видатки» і «видатки державного бюджету».
Державні доходи представлені тією частиною фінансових відносин, яка пов'язана із формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави і державних підприємств. При цьому фінансові ресурси, акумульовані державою, відносяться до централізованих, а ті, що залишаються у розпорядженні державних підприємств, є децентралізованим. Доходи бюджету посідають чільне місце у складі централізованих державних доходів.
Державні видатки — це частина фінансових відносин, обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів І держави. Складаються державні видатки з прямих витрат держави, які здійснюються через систему бюджетних і позабюджетних фондів, і витрат державних підприємств, організацій, установ.
Доходи і видатки бюджету — це об'єктивні категорії, кожна з яких має специфічне суспільне призначення: доходи служать фінансовою базою діяльності держави, видатки задовольняють загальнодержавні потреби.
Доходи бюджету виражають економічні відносини, які виникають у держави з юридичними і фізичними особами в процесі формування бюджетного фонду країни.
Видатки бюджету — це економічні відносини, які виникають у зв'язку із розподілом фонду грошових коштів держави і його використанням за галузевим, цільовим і територіальним призначенням.
Формою прояву категорії «доходи бюджету» служать різні види платежів підприємств, організацій і населення в бюджет, а їх матеріальним втіленням — грошові кошти, які мобілізуються в бюджет.
Характеризуючи економічну сутність категорії «доходи бюджету», необхідно звернути увагу на те, що бюджетні доходи, з одного боку, є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з іншого — виступають об'єктом подальшого розподілу сконцентрованої у руках держави вартості.
Склад бюджетних доходів, форми мобілізації грошових коштів у бюджет залежать від системи і методів господарювання, а також від
економічних задач, які вирішуються суспільством. Так, країни з ринковою економікою доходи своїх бюджетів формують, в основному за рахунок податків. Категорія «видатки бюджету» проявляється через конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований як кількісно, так і якісно. Якісна характеристика дозволяє встановити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна — їх величину.

28. Роль доходів і видатків державного бюджету в соціально-еконо­мічному розвитку країни.

Склад бюджетних доходів, форми мобілізації грошових коштів у бюджет залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних задач, які вирішуються суспільством. Так, країни з ринковою економікою доходи своїх бюджетів формують, в основному за рахунок податків. Категорія «видатки бюджету» проявляється через конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований як кількісно, так і якісно. Якісна характеристика дозволяє встановити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна — їх величину.
Витратна частина бюджету відзначається різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм (інвестиційних, економічних, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури тощо). Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства тощо. Бюджет відіграє також важливу роль у соціальному захисті громадян, розвиткові невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління та ін.
Необхідно пам'ятати, що за сухими цифрами бюджету стоїть реальне життя. Нині бюджет України перебуває в тяжкому стані, віддзеркалюючи економічне і соціальне становище суспільства. У результаті незбалансованості економіки, спаду виробництва, зниження доходів і різкого зростання видатків виникає бюджетний дефіцит.
До недавнього часу у вітчизняній економічній науці переважав негативний погляд на бюджетний дефіцит — він розглядався тільки як негативне явище, притаманне лише бюджетам капіталістичних держав. Цим пояснюється практична відсутність глибоких наукових розробок щодо причин гранично допустимої межі й соціально-економічних наслідків бюджетного дефіциту. Ще Дж. М. Кейнс об?рунтував можливість допущення випереджаючого росту державних видатків над доходами на окремих етапах розвитку суспільства. Світова практика свідчить, що величина бюджетного дефіциту не повинна перевищувати гранично допустиму межу, визначену 2—3% валового національного продукту. Різке зростання дефіциту державного бюджету призводить до наростання інфляційних процесів, росту цін і зниження життєвого рівня населення. Вкрай негативні наслідки (фінансові, економічні, соціальні) значного розміру бюджетного дефіциту потребують використання загальноприйнятих у світовій практиці методів боротьби з дефіцитом. Якщо в процесі виконання бюджету має місце перевищення граничного рівня дефіциту або значне скорочення надходжень дохідних джерел бюджету, то вводиться механізм секвестру видатків. Секвестр полягає у пропорційному зниженні бюджетних видатків (на 5, 10, 15 і т. д. відсотків) щомісячно по всіх статтях бюджету протягом того часу, який залишився до кінця фінансового року. Секвестру не підлягають захищені статті, склад яких визначає Верховна Рада України.