Персонажі роману

Есмеральда

Есмеральда (при народженні отримала ім'я Агнес)- головна героїня роману, вродлива молода циганка. Ставлення парижан до дівчини змінюється протягом твору: спочатку вона улюблениця, потім її ненавидять, вважаючи відьмою, а після того, як її врятував від страти Квазімодо, вона знову отримує любов парижан.

Есмеральда - єдиний персонаж, який виявляє співчуття і доброту до Квазімодо: коли горбань страждає від покарання і натовп сміється над ним, лише Есмеральда подає йому воду. Через це він закохується у дівчину, хоча горбань занадто огидний для Есмеральди. Квазімодо та Клод Фролло кохають дівчину, але Есмеральда закохується в капітана Феба, вродливого капітана, який просто хоче спокусити її.

Клод Фролло

Клод Фролло - головний антагоніст роману, архидиякон Собору Паризької Богоматері. Суворе ставлення і алхімічні досліди сприяють відчуженню його від парижан, які вважають його чаклуном. Його батьки померли від чуми, коли він був молодим юнаком; його теперішня сім'я - Квазімодо і зіпсований брат Жеан.Його божевільний потяг до Есмеральди коштує архидиякону життя - Квазімодо зіштовхує Фролло з собора, дізнавшись про роль, яку його опікун відіграв у смерті Есмеральди.

Квазімодо

Квазімодо - дзвонар з Нотр-Дам, глухий горбань. Незважаючи на англійську назву роману (The Hunchback of Notre Dame), він не є головним героєм цієї історії.Церковні дзвони зробили його глухим. Залишений дитиною, Квазімодо відданий своєму опікуну - Клоду Фролло. Горбань рідко залишає собор - люди зневажають і уникають його через зовнішній вигляд.

На святі Дурнів Квазімодо обирають Папою дурнів через його вади - він найвідразливіший з усіх парижан. Клод Фролло наказує Квазімодо викрасти Есмеральду, але дівчину рятує Феб, а Квазімодо схоплюють. Під час покарання лише Есмеральда зглянулась на горбаня і дала йому води. Згодом вже Квазімодо рятує Есмеральду від страти і ховає її у Соборі. Захищаючи дівчину, він вбиває Жеана Фролло, а зрозумівши, що саме Клод Фролло винен у смерті Есмеральди, скидує опікуна Собору.

Через роки знайшли кістяк Квазімодо у могилі Есмеральди - горбань тільки після смерті поєднався з тією, яку кохав.

Феб

Феб де Шатопер - капітан лучників короля. Він врятував від викрадення Есмеральду і зацікавився дівчиною. Феб заручений з Флер-де-Ліс, але бажає володіти Есмеральдою. Клод Фролло намагається вбити Феба, але капітан виживає. У замаху звинувачують Есмеральду.

П'єр Гренгуар

П'єр Гренгуар - поет. Він потрапляє у "Двір Чудес" і щоб вижити, одружується з Есмеральдою. Разом вони виступають перед парижанами.

Клопен Трульфу

Клопен Трульфу - король "Двору Чудес". він намагається визволити Есмеральду з Собору, але зазнає невдачі. Під час нападу на Собор його вбивають солдати короля.

Флер-де-Ліс

Флер-де-Ліс - вродлива і багата дівчина, заручена з Фебом. Ревнує Феба до Есмеральди; роман закінчується словами про одруження Феба і Флер-де-Ліс.

Жеан Фролло

Сирота, молодший брат Клода Фролло. Жеан - студент, порушник порядку; постійно просить гроші у брата. Під час нападу на Собор Квазімодо вбиває Жеана.

Гудула

Гудула (Пакетта Шантфлері)- відлюдниця, у якої цигани викрали доньку: з того часу вона ненавидить циган і присвятила своє життя жалобі за Агнес.

Питання 2.

Сер Вальтер Скотт (англ. Walter Scott; 15 серпня 1771, Единбург — 21 вересня 1832, Ебботсфорд, похований у Драйбурзі) — всесвітньо відомий британський письменник, поет, історик, збирач старожитностей, адвокат, за походженням шотландець. Для шотландців він більше ніж письменник. Він відродив історичну пам'ять народу, відкрив Шотландію для решти світу і в першу чергу для Англії. Вважається основоположником жанру історичного роману. Мав великий вплив на європейський романтизм. Мав феноменальну пам'ять.

Айвенго (англ. Ivanhoe) — пригодницький історичний роман Вальтера Скотта написаний у 1819 році. Дія роману відбувається в XII столітті, у 1194 році.

Короткий зміст

Пройшло вже сто тридцять років, як у битві під Гастінгсом в 1066 норманнський герцог Вільгельм Завойовник отримав перемогу над англосаксами і заволодів Англією. Для англійського народу настали важкі часи. Король Річард Левове Серце не повернувся з останнього хрестового походу. Його захопив в полон герцог Австрійський. Тим часом брат короля, принц Джон, збирає собі прибічників, плануючи у випадку смерті Річарда захопити престол. Хитрий інтриган, принц Джон сіє сумнів по всій країні, розпалюючи давню ворожнечу між саксами і норманами.

У гордого пана Седрика Ротервудського не зникає надія скинути норманське ярмо і відродити колишню могутність саксів, поставивши на чолі визвольного руху нащадка королівського роду Ательстана Конінгсбургського. Однак тупуватий і неповороткий сер Ательстан у багатьох викликає недовіру. Щоб надати більшої важливості, Седрик мріє одружити Ательстана на своїй вихованці, леді Ровені, останній представниці роду короля Альфреда. Коли цим планам заважає любов леді Ровени до його сина, Уілфреда Айвенго, впертий пан, недаремно названий за свою відданість справі, Саксом, вигнав сина з рідного дому і позбавив спадщини.

І ось Айвенго в одязі пілігрима таємно повертається з хрестового походу додому. Недалеко від батькового замку його наздоганяє загін командира ордену тамплієрів Бріана де Буагільбера, який їде на лицарський турнір в Ашбі де ля Зуш. Заставши в дорозі негоду, він вирішує просити в Седрика переночувати. Гостинний дім благородного пана відкритий для всіх, навіть для єврея Ісаака з Йорку, який приєднується до гостей вже під час трапези. Буагільбер, також побувавший в Палестині, хвалиться за столом своїми подвигами в ім'я Гробу Господнього. Пілігрим захищає честь Річарда і його хоробрих воїнів і від імені Айвенго, уже раз перемігшого храмовника на поєдинку, приймає виклик на бій. Коли гості розходяться по своїх кімнатах, пілігрим радить Ісааку непомітно покинути дім Седрика — він почув, як Буагільбер віддавав слугам наказ схопити єврея, тільки як подальше від'їдуть від замку. Проникливий Ісаак, побачивши під одягом пілігрима шпори, в подяку дає йому записку до родича-купця, в якій просить дати пілігриму обладунки і бойового коня. Турнір при Ашбі, зібрав все англійське лицарство, та ще й сам принц Джон, був суддею. Лицарі-організатори турніру, в тому числі і Бріан де Буагільбер, з впевненістю отримували одну перемогу за другою. Але коли, здавалося, ніхто більше не насмілиться виступити проти них і хід турніру вирішений, на арені з'явився новий учасник з девізом «Позбавлений Спадщини» на щиті, який безстрашно викликав на смертельний бій самого храмовника. Декілька разів сходяться супротивники, і списи їх розлітаються уламками. Всі симпатії глядачів на боці відважного незнайомця — і його супроводжує удача: Буагільбер падає з коня, і поєдинок визнають закінченим. Тоді лицар Позбавлений Спадку б'ється по черзі з усіма зачинщиками турніру і рішуче бере над ними гору. Як переможець, він повинен вибрати королеву любові та краси, і, граціозно схиливши спис, незнайомець кладе вінець до ніг прекрасної Ровени.

На другий день проводиться загальний турнір: партія лицаря Позбавленого Спадщини бореться проти партії Бріана де Буагільбера. Храмовника підтримують майже всі зачинщики. Вони тіснять юного незнайомця, і якби не допомога таємничого Чорного Лицаря, йому навряд чи вдалося б удруге стати героєм дня. Королева любові і краси повинна покласти на голову переможцю почесний вінець. Але коли васали знімають з незнайомця шолом, вона бачить перед собою блідого як смерть Айвенго, який падає біля її ніг, стікаючи кров'ю від ран.

Тим часом принц Джон отримує гінцем записку: «Будьте обережні — диявол спущений з ланцюга». Це означає, що його брат Річард отримав свободу. Принц у паніці, у паніці і його прихильники.

Щоб заручитися їхньою вірністю, Джон обіцяє їм нагороди і почесті. Норманському лицарю Морісу де Брас, наприклад, він пропонує в дружину леді Ровену — наречена багата, красива і знатна. Де Брасі у захваті і вирішує напасти на загін Седрика по дорозі з Ашбі додому і викрасти прекрасну Ровену.

Гордий перемогою сина, але як і раніше не бажаючи пробачити його, Седрик Сакс з важким серцем відправляється назад. Звістка про те, що пораненого Айвенго понесла на носилках якась багата дама, лише розпалює в ньому почуття обурення. По дорозі до кавалькади Седрика і Ательстана Конінгсбургського приєднується Ісаак з Йорка з дочкою Ребеккою. Вони теж були на турнірі і тепер просять взяти їх під захист — не стільки заради себе, скільки заради хворого друга, якого вони супроводжують. Але варто подорожнім заглибитися в ліс, як на них накидається численний загін розбійників, і всіх їх беруть у полон.

Седрика і його супутників везуть в укріплений замок Фрон де Бефа. Ватажками «розбійників» виявляються Буагільбер і де Брасі, про що Седрик здогадується, побачивши зубчасті стіни замку. " Якщо Седрик Сакс не в силах врятувати Англію, він готовий померти за неї ", — кидає він виклик своїм загарбникам.Де Брасі між тим у всьому зізнавшись Ровені, намагається завоювати її любов.

Однак горда красуня непохитна і, лише дізнавшись про те, що Уілфред Айвенго теж в замку (а саме він знаходився в носилках Ісаака), молить лицаря врятувати його від загибелі.

Але як не важко леді Ровені, Ребеці загрожує куди більша небезпека. Полонений розумом і красою дочки Сіону, до неї загорівся пристрастю Бріан де Буагільбер, і тепер він умовляє дівчину втекти з ним. Ребекка готова віддати перевагу смерті ніж ганьбі, але її повна обурення, безстрашна відповідь лише породжує у храмовника впевненість, що він зустрів жінку своєї долі, споріднену йому душу. Бріан де Буагільбер, не в змозі визначити природу своїх почуттів до Ребекки, навіть порівнює її з Аендорською чарівницею

Тим часом навколо замку стягуються загони вільних йоменів, зібрані слугами Седрика які змогли втекти з полону.

Облогою керує вже Чорний Лицар, який одного разу прийшов на допомогу Айвенго.

Під ударами його величезної сокири тріщать і розвалюються ворота замку, а камені й колоди, що летять на його голову зі стін, докучають йому не більше дощових крапель. Пробравшись у метушні битви в кімнату Айвенго, Ребекка розповідає прикутому до ліжка юнакові, що відбувається навколо. Картаючи себе за ніжні почуття до іновірця, вона не в силах залишити його в настільки небезпечний момент.

А визволителі відвойовують у обложених п'ядь за п'яддю. Чорний Лицар смертельно ранить Фрон де Бефа і бере в полон де Брасі.

Покинувши напівзруйнований замок і подякувавши вільним стрільцям за допомогу, Седрик в супроводі носилок з тілом загиблого Ательстана Конінгсбургського відправляється до його маєтку, де тому будуть надані останні почесті. Розлучається зі своїми вірними помічниками і Чорний Лицар — його мандрівка ще не закінчена.

Буагільбер ховається з Ребеккою в обителі лицарів Храму Темплстоу. Прибувший в обитель з перевіркою гросмейстер Бомануар знаходить безліч недоліків, в першу чергу його обурює розбещеність храмовників. Коли ж він дізнається, що в тутешніх стінах вкривається полонена єврейка, що складається, цілком ймовірно, в любовному зв'язку з одним з братів ордена, то вирішує влаштувати над дівчиною суд, і звинуватити її в чаклунстві. У блискучій промові, що здобула співчуття навіть її супротивників, Ребекка відкидає всі звинувачення Бомануара і вимагає призначення поєдинку: нехай той, хто зголоситься захистити її, мечем доведе її правоту.

Тим часом Чорний Лицар, пробирається лісами до одного йому лише відомої мети і наштовхується на засідку та нарешті розкриває своє інкогніто: він — Річард Плантагенет, законний король Англії. Не залишається у боргу і Робін Гуд з Шервудського лісу. Тут компанію наздоганяє Уілфред Айвенго, що їде із Сенботольфського абатства, де він заліковував рани, в замок Конінгсбург.

В обителі Темплстоу все готово до поєдинку. Немає лише лицаря, готового битися з Буагільбером за честь Ребекки. Якщо заступник не з'явиться до заходу сонця, Ребекка буде спалена. І ось на полі з'являється вершник, його кінь ледь не падає від утоми, і сам він насилу тримається в сідлі. Це Вілфред Айвенго. Ребекка тремтить від хвилювання за нього. Противники сходяться — і Уілфред падає, не витримавши влучного удару храмовника. Однак від швидкоплинного дотику списа Айвенго падає і Буагільбер — більше вже не встає. Відбувся Божий суд! Гросмейстер оголошує Ребекку вільною. Вона невинна.

Зайнявши належне йому місце на престолі, Річард прощає свого брата. Седрик нарешті дає згоду на весілля леді Ровени з сином, а Ребекка з батьком назавжди покидають Англію. "Айвенго довго і щасливо жив з Ровеною. Вони любили одне одного ще більше від того, що відчули стільки перешкод до свого з'єднання.

Персонажі

Уілфред Айвенго — лицар, син Седрика Сакса

Ребекка — єврейська цілителька, донька Ісака з Йорку

Ровена — благородна саксонська леді

Принц Джон — брат короля Річарда

Чорний лицар — король Річард Левове Серце (інкогніто)

Локслі — тобто, Робін Гуд, англійський йомен

Відлюдник або монах із Копменхерсту — тобто Тук

Бріан де Буагільбер — лицар тамплієр

Ісаак із Йорка — батько Ребекки; єврейський торговець і лихвар

пріор Еймер — настоятель Жорво

Реджинальд Фрон-де-Беф — місцевий барон, якому принц Джон подарував маєток Айвенго