1) за змістом:
- матеріальні фінансово-правові норми—виражають матеріальний (грошовий) зміст юридичних прав та обов'язків учасників фінансових правовідносин (закріплюють види та обсяг грошових зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед державою й територіальними громадами, джерела утворення фінансових ресурсів, види видатків тощо);
- процесуальні (процедурні) фінансово-правові норми—визначають порядок діяльності у сфері формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави й місцевого самоврядування:
2) за часом дії:
- постійні — фінансово-правові норми невизначеної у часі дії, наприклад, норми, що закріплені у Бюджетному кодексі України;
- тимчасові—фінансово-правові норми визначеної у часі дії, наприклад, норми, що закріплені в законах про Державний бюджет та в рішеннях місцевих рад щодо затвердження місцевих бюджетів:
3) за сферою територіальної дії:
- загальнодержавні фінансово-правові норми — поширюють свою дію на всю територію держави;
|
|
- місцеві (локальні) фінансово-правові норми—поширюють свою дію лише на певній території, наприклад, на територію Автономної Республіки Крим, окрему область, район тощо).
4) за суб'єктом правотворчості:
- фінансово-правові норми, що приймаються Верховною Радою України:- фінансово-правові норми, що приймаються Верховною Радою Автономної республіки Крим, місцевими радами:- фінансово-правові норми, що приймаються Президентом України:- фінансово-правові норми, що приймаються Кабінетом Міністрів України:- фінансово-правові норми, що приймаються центральним органами виконавчої влади:- фінансово-правові норми, що приймаються місцевими державними адміністраціями тощо.
5) за способом впливу на учасників фінансових відносин, за характером диспозиції:
- зобов'язуючі фінансово-правові норми — вказують на необхідну з точки зору держави поведінку, вимагають від учасників фінансових відносин здійснювати відповідні дії і встановлюють їх права та обов'язки у сфері фінансових правовідносин:
- заборонні фінансово-правові норми — вказують на неприпустиму, недозволену поведінку, містять заборону на здійснення певних дій, встановлюють обов'язок учасників фінансових відносин утриматися від таких дій;
- уповноважуючі (дозвільні) фінансово-правові норми—вказують на можливу поведінку, встановлюють права учасників фінансових правовідносин на здійснення певних самостійних дій у передбачених межах.
6) за дією на коло суб'єктів:
- загальні фінансово-правові норми — регулюють поведінку всіх суб'єктів фінансових правовідносин;
- спеціальні фінансово-правові норми—діють на певну групу суб'єктів фінансових правовідносин;
|
|
- виняткові фінансово-правові норми — у передбачених законом випадках вилучають, усувають дію норм щодо певних суб'єктів фінансових правовідносин.
7) за соціальним призначенням і роллю у правовій системі:
- регулятивні фінансово-правові норми — безпосередньо спрямовані на регулювання фактичних фінансових правовідносин, які виникають між різними суб'єктами у сфері фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування:
- охоронні фінансово-правові норми — спрямовані на охорону фінансових правовідносин.