Поняття та методи фінансового контролю

Фін. контроль – це особлива сфера державного контролю, що являє собою діяльність фінансових органів по виявленню порушень законності, фін. дисципліни і доцільності при формуванні, розподілі і використанні централізованих і децентралізованих грошових фондів.

Метод фінансового контролю - це сукупність засобів і прийомів здійснення контрольних функцій.

Основними методами фінансового контролю є: спостереження, реєстрація та облік, обстеження, аналіз, перевірка, ревізія та фінансо­во-економічна експертиза. Всі вони конкретизуються в різних відомчих документах, що регламентують проведення контролю (методиках, правилах, інструкціях тощо).

1. Спостереження (моніторинг) загальне, цілеспрямоване та сис­тематичне відстеження фінансової діяльності підконтрольного суб’єкта (зазвичай здійснюється «на відстані», без втручання в його дії

2. Реєстрація та облік є досить специфічним фінансово-конт­рольним квазіметодом, сфера застосування якого головним чином обмежується реалізацією органами контролю наданої ним компетенції в частині реєстраційно-облікової діяльності щодо підконтрольних суб’єктів (наприклад, платників податкових платежів або предметів оподаткування) чи в інших випадках, визначених чинним законодав­ством.

3 .Обстеження проводять здебільшого у процесі попереднього контролю.

4. Аналіз проводять за даними звітності (поточної чи за визначений період), застосовуючи такі статистичні методи, як індексний, а також метод середніх і відносних величин.

5. Перевірка полягає в обстеженні та вивченні фінансово-госпо­дарської діяльності підприємств, установ, організацій або їх структур­них підрозділів.

6. Фінансово-економічна експертиза. Здійснення експертно-ана­літичної діяльності, що забезпечує контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних та валютних ресур­сів під час здійснення загальнодержавних програм, належить до ком­петенції Рахункової палати України.