2015-08-12
351
ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ
АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Стаття 10. Обов'язки підприємств, установ, організацій та
громадян - суб'єктів підприємницької діяльності
щодо охорони атмосферного повітря
Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти
підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих
речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з
впливом фізичних та біологічних факторів на його стан,
зобов'язані:
здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші
заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами
та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного
повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих
речовин і зменшення впливу фізичних факторів;
забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у
справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення
викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних
факторів;
|
|
|
здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих
речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного
впливу та вести їх постійний облік;
заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони
атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру і вживати заходів для
ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;
забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних
вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і
пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;
забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що
враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;
використовувати метрологічно атестовані методики виконання
вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення
параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин
в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних
джерел;
здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і
експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення
газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу
фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами
вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за
ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих
викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та
біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони
атмосферного повітря;
своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.
{ Абзац одинадцятий частини першої статті 10 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2756-VI (2756-17) від 02.12.2010 }
|
|
|
Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не
повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних
об'єктів.
Стаття 11. Регулювання викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря стаціонарних джерел
Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого
середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу
атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне
середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і
небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом
Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за
пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони навколишнього
природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
{ Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських
державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної
Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного
середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя
населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням
особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту
можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за
якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній
території.
{ Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }
За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських
державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної
Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного
середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя
населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення
нормативів екологічної безпеки, на відповідній території
затверджують відповідно до закону програми оздоровлення
атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення
атмосферного повітря.
{ Частина четверта статті 11 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання
дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить
до другої або третьої групи, обласними, Київською,
Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом
виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони
навколишнього природного середовища за погодженням з центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
санітарного та епідемічного благополуччя населення.
{ Частина п'ята статті 11 в редакції Закону N 5456-VI (5456-17)
від 16.10.2012 }
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу,
виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої
групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за
погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя
населення.
{ Частина статті 11 в редакції Закону N 5456-VI (5456-17) від
16.10.2012 }
|
|
|
До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний
облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких
повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи
керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на
державний облік і не мають виробництв або технологічного
устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні
технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти,
які не належать до першої і другої груп.
{ Частина статті 11 в редакції Закону N 5456-VI (5456-17) від
16.10.2012 }
Перелік установ, організацій та закладів, яким надається
право на розробку документів, що обгрунтовують обсяги викидів для
підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів
підприємницької діяльності, визначається центральним органом
виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у
сфері охорони навколишнього природного середовища.
Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
видаються за умови:
неперевищення протягом терміну їх дії встановлених нормативів
екологічної безпеки;
неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих
речовин стаціонарних джерел;
дотримання вимог до технологічних процесів у частині
обмеження викидів забруднюючих речовин.
Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного
повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок
причин об'єктивного характеру встановлено перевищення нормативів
екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження
викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами,
організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької
діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення
обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі
встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері охорони
навколишнього природного середовища, обласними, Київською,
Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом
виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони
навколишнього природного середовища за погодженням з центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
санітарного та епідемічного благополуччя населення.
|
|
|
{ Частина десята статті 11 в редакції Закону N 5456-VI (5456-17)
від 16.10.2012 }
Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею
дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій
та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали
такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або
припинення викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря і впливу фізичних та
біологічних факторів на його стан
Господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням
умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан,
передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена
(зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
Стаття 13. Регулювання рівнів впливу фізичних та біологічних
факторів на стан атмосферного повітря
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого
самоврядування, суб'єкти господарювання зобов'язані вживати
необхідних заходів для запобігання та недопущення перевищення
встановлених санітарними нормами рівнів впливу фізичних та
біологічних факторів на середовище життєдіяльності людини.
{ Стаття 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1745-IV
(1745-15) від 03.06.2004; текст статті 13 в редакції Закону
N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }
Стаття 14. Регулювання викидів забруднюючих речовин і впливу
фізичних та біологічних факторів на стан
атмосферного повітря у разі відсутності
нормативів
Викиди забруднюючих речовин, для яких не встановлено
відповідних нормативів екологічної безпеки, допускаються у
виняткових випадках лише з дозволу, виданого суб'єкту
господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним
органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
охорони навколишнього природного середовища, а до другої або
третьої групи, - обласними, Київською, Севастопольською міськими
державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної
Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного
середовища за погодженням із центральним органом виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного
благополуччя населення.
{ Текст статті 14 в редакції Закону N 5456-VI (5456-17) від
16.10.2012 }
Стаття 15. Заходи щодо охорони атмосферного повітря у разі
виникнення надзвичайних ситуацій техногенного
та природного характеру
Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти
підприємницької діяльності, які здійснюють викиди забруднюючих
речовин або впливи фізичних та біологічних факторів, що можуть
призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру або до надзвичайних екологічних ситуацій,
зобов'язані заздалегідь розробити та погодити спеціальні заходи
щодо охорони атмосферного повітря відповідно до закону.
У разі виникнення таких надзвичайних екологічних ситуацій
керівники підприємств, установ, організацій та громадяни -
суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані негайно в порядку,
визначеному Законом України "Про захист населення і територій від
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру"
(1809-14), повідомити про це органи, які здійснюють державний
контроль у галузі охорони атмосферного повітря, і вжити заходів до
охорони атмосферного повітря та ліквідації причин і наслідків його
забруднення.
Стаття 16. Регулювання діяльності, що впливає на погоду і
клімат
Діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери та
атмосферних явищ у господарських цілях, може провадитися
підприємствами, установами, організаціями та громадянами -
суб'єктами підприємницької діяльності тільки за дозволами,
виданими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього
природного середовища, або його територіальними органами, за
погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя
населення, місцевими органами виконавчої влади та органами
місцевого самоврядування. Порядок погодження і видачі дозволів
(301-2002-п) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
{ Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5456-VI (5456-17) від 16.10.2012 }
Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти
підприємницької діяльності зобов'язані відповідно до міжнародних
договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України, скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво
та використання хімічних речовин, що шкідливо впливають на
озоновий шар, а також проводити роботу щодо зменшення викидів
речовин, накопичення яких в атмосферному повітрі може призвести до
негативних змін клімату.
Стаття 17. Заходи щодо відвернення і зменшення забруднення
атмосферного повітря викидами транспортних та
інших пересувних засобів і установок та впливу
їх фізичних факторів
З метою відвернення і зменшення забруднення атмосферного
повітря транспортними та іншими пересувними засобами і установками
та впливу пов'язаних з ними фізичних факторів здійснюються:
розроблення та виконання комплексу заходів щодо зниження
викидів, знешкодження шкідливих речовин і зменшення фізичного
впливу під час проектування, виробництва, експлуатації та ремонту
транспортних та інших пересувних засобів і установок;
переведення транспортних та інших пересувних засобів і
установок на менш токсичні види палива;
раціональне планування та забудова населених пунктів з
дотриманням нормативно визначеної відстані до транспортних шляхів;
виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста
транспортних підприємств, вантажного транзитного автомобільного
транспорту;
обмеження в'їзду автомобільного транспорту та інших
транспортних засобів та установок у сельбищні, курортні,
лікувально-оздоровчі, рекреаційні та природно-заповідні зони,
місця масового відпочинку та туризму;
поліпшення стану утримання транспортних шляхів і вуличного
покриття;
впровадження в містах автоматизованих систем регулювання
дорожнього руху;
удосконалення технологій транспортування і зберігання палива,
забезпечення постійного контролю за якістю палива на
нафтопереробних підприємствах та автозаправних станціях;
впровадження та вдосконалення діяльності
контрольно-регулювальних і діагностичних пунктів та комплексних
систем перевірки нормативів екологічної безпеки транспортних та
інших пересувних засобів і установок.
Проектування, виробництво та експлуатація транспортних та
інших пересувних засобів і установок, вміст забруднюючих речовин у
відпрацьованих газах яких перевищує нормативи або рівні впливу
фізичних факторів, забороняються.
Стаття 18. Виконання вимог до охорони атмосферного повітря
під час застосування пестицидів та агрохімікатів
Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти
підприємницької діяльності зобов'язані дотримуватися правил та
вимог щодо транспортування, зберігання і застосування пестицидів
та агрохімікатів з метою недопущення забруднення атмосферного
повітря.
Стаття 19. Виконання вимог до охорони атмосферного повітря
під час видобування надр та проведення вибухових
робіт
Видобування надр та вибухові роботи повинні проводитися з
дотриманням вимог щодо охорони атмосферного повітря способами,
погодженими із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього
природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного
благополуччя населення, іншими органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Стаття 20. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря
від забруднення виробничими, побутовими та іншими
відходами
Складування, розміщення, зберігання або транспортування
промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення
атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з
неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише
за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях, з
додержанням нормативів екологічної безпеки і подальшої утилізації
або видалення.
Не допускається спалювання зазначених відходів на території
підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком
випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних
установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про
охорону атмосферного повітря.
Власники або уповноважені ними органи підприємств, установ,
організацій та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності
зобов'язані забезпечувати переробку, утилізацію та своєчасне
вивезення відходів, які забруднюють атмосферне повітря, на
підприємства, що використовують їх як сировину, або на спеціально
відведені місця чи об'єкти.
Стаття 21. Відвернення і зниження шуму
З метою відвернення, зниження і досягнення безпечних рівнів
виробничих та інших шумів повинні забезпечуватися:
створення і впровадження малошумних машин і механізмів;
удосконалення конструкцій транспортних та інших пересувних
засобів і установок та умов їх експлуатації, а також утримання в
належному стані залізничних і трамвайних колій, автомобільних
шляхів, вуличного покриття;
розміщення підприємств, транспортних магістралей, аеродромів
та інших об'єктів з джерелами шуму під час планування і забудови
населених пунктів відповідно до встановлених законодавством
санітарно-гігієнічних вимог, будівельних норм та карт шуму;
виробництво будівельних матеріалів, конструкцій, технічних
засобів спорудження житла, об'єктів соціального призначення та
будівництво споруд з необхідними акустичними властивостями;
організаційні заходи для відвернення і зниження виробничих,
комунальних, побутових і транспортних шумів, включаючи
запровадження раціональних схем і режимів руху транспорту та інших
пересувних засобів і установок у межах населених пунктів.
Громадяни зобов'язані дотримувати вимоги, встановлені з метою
зниження побутового шуму у квартирах, а також у дворах жилих
будинків, на вулицях, у місцях відпочинку та інших громадських
місцях.
Стаття 22. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення
охорони атмосферного повітря
Для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються
організаційно-економічні заходи, що передбачають:
екологічний податок; { Абзац другий статті 22 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2756-VI (2756-17) від 02.12.2010 }
відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення
законодавства про охорону атмосферного повітря;
надання підприємствам, установам, організаціям та
громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності податкових,
кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних,
енерго- і ресурсозберігаючих технологій, застосування заходів щодо
регулювання діяльності, що впливає на клімат, здійснення інших
природоохоронних заходів з метою скорочення викидів забруднюючих
речовин та зменшення рівнів впливу фізичних і біологічних факторів
на атмосферне повітря;
участь держави у фінансуванні екологічних заходів і
будівництві об'єктів екологічного призначення.
