Власність, її сутність, форми та місце в екон сист

Власність – це сукупність відносин між суб’єктами господ з приводу привласнення засобів виробн. та його результатів.

Привласнення – процес, що виникає у результаті поєднання об’єкта і суб’єкта привласнення, тобто це конкретний спосіб оволодіння річчю.

Відчуження – це позбавлення суб’єкта права на володіння, користування і розпорядж тим чи іншим об’єктом власності.

Відносини власності реалізуються через суб’єкти і об’єкти власності.

Об”єкти власн – це все те, що можна привласнити чи відчужити.

Субєкти власн – це носії відносин власності (окрема особа, юр особа, держава тощо)

Існують два підходи до класифікації форм власності: вертикально-історичний і горизонтально-структурний.

Вертик.-істор. підхід визначає історичні форми власності.

Первіснообщинна. Для неї характерні однакові права всіх членів общини на панівний об’єкт власності – землю, а також на засоби праці і результати виробництва.

Рабовласницька. Характ абсолютною концентрацією прав власності рабовласника на засоби виробн., результати праці і працівника (раба).

Феодальна. Передб абсолютні права власності феодала на землю й обмежені права на працівника (селянина-кріпака).

Капіталістична. Характ концентрацією прав власн підприємця на засоби та результати праці і відсутністю власності на найманого працівника, який має особисту свободу.

Горизонтально – структурний підхід. За цим підходом існ два типи власності: приватна і суспільна.

Приватна власність – це такий тип власності, коли виключне право на володіння, користув і розпорядж об’єктом власності та отримання фоходу належить приватній (фіз.. чи юр.) особі.

Індивідуально-трудова власність (одноосібна, індивідуальна)

З найманою працею (індивідуальна із застосуванням найманої праці, партнерська, корпоративна)

Суспільна власність означ спільне привласн засобів виробн. і його результатів. Сусп власність існує у двох формах: державній і колективній.

Державна власність – це така система відносин, за якої абсолютні права на управління і розпорядж власністю здійсн органи державної влади. Держ власн поділ на муніципальну і загальнодержавну.

11. Трансформація форм власності в Україні. Роздержавлення та приватизація.

Реформування командно-адміністративної системи передбачає формування різноманітних форм власності.

Мета роздержавлення та приватизації:

· Формування прошарку власного підприємництва

· Сприяння демонополізації економіки

· Підвищення діяльності підприємств

· Соц.. захист населення

· Розвиток соц. сфери

· Залучення іноземних інвестицій

Роздержавлення – це перехід від держ форми власності в будь-яку іншу.

Способи роздержавлення:

· Акціонування держ підприємств

· Оренда майна.

Приватизація – перехід від держ форми власності у приватну.

Об*єкти привласнення:

· Земельний/житловий фонд

· Майно підприємств, ділянок

· Незавершене будівництво

· Паї, акції

Суб*єкти привласнення:

· Приватні особи

· Трудовий колектив

· Банки

· Акціонерні товариства

Способи приватизації:

· Продаж за комерційним конкурсом

· Продаж з відстрочкою платежу

· Продаж на аукціоні

· Викуп держмайна зданого в оренду

· Продаж за конкурсом

· Викуп держмайна підприємства з альтернативним планом приватизації.

12. Зміст і структура суспільного виробництва. Матеріальне та нематеріальне виробництво.

Суспільне виробництво — сукупна організована діяльність людей із перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.

Основні риси виробництва: завжди є сусп. виробн..; має безперервний характер розвитку, постійно повторюється; у процесі виробн. виник економ відносини між людьми.

Суспільне виробництво поділ. На дві великі сфери: матеріальне і нематеріальне виробн..

Матеріальне виробн. - сукупн галузей і сфер, які виробляють матеріально-речові блага і надають матеріальні послуги. Сюди належать: промисловість, сільське та лісове госп, будівництво, комунальне господарство, транспорт, зв'язок, торгівля.

Нематеріальне виробн. - сукупн галузей і сфер, які виробляють нематеріальні блага і послуги, що задов. духовні й соціальні потреби людей. Сюди належать: охорона здоровя, освіта, культура, мистецтво, спорт, туризм, духовне виробництво(праця художника, скульптора, письменника, фотографа).

Між сферами матеріального і нематеріального виробн. існує зв'язок. Матеріальне виробн. створ матеріально-технічну базу для функціонування і відтворення як самого себе, так і сфери нематеріального виробництва. Нематеріальне виробн. задов. потреби людей в освіті, лікуванні, спорті, туризмі, забезпечуючи умови для норм відтворення усіх працівників, в тому числі і сфери матеріального виробн..

13. Ресурси виробництва, їх обмеженість та склад. Крива виробничих можливостей.

Економічні ресурси – сукупність ресурсів, які використовуються в господарській діяльності для виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ, задоволення зростаючих потреб населення. Економічні ресурси поділяють на природні (сировинні, геофізичні), трудові, капітальні (основні фонди), оборотні засоби (матеріали), фінансові або інвестиційні, інформаційні.

Для будь-якої економіки типовим є дефіцит виробничих ресурсів

Абсолютна обмеженість ресурсів означає, що ресурси обмежені самою природою. Відносна обмеженість ресурсів – означає, що ресурси обмежені відносно масштабів зростання потреб, яка випереджає можливості виробництва щодо їх задоволення.

Ефективне використання ресурсів у межах країни передбачає їх повну зайнятість, що, в свою чергу, забезпечує потенційний обсяг виробництва. Якщо у виробництві задіяні всі наявні суспільні ресурси, то економіка перебуває на межі виробничих можливостей.

Межа виробничих можливостей – вказує рівень виробництва при даній кількості ресурсу.

Крива́ виробни́чих можли́востей — залежність, що графічно ілюструє можливості одночасного виробництва двох продуктів з урахуванням обмеженості ресурсів, що витрачаються на виробництво цих продуктів. Крива будується в системі координат, кожна з яких відображає обсяг виробництва одного з продуктів. Вона обмежує область виробничих можливостей, так що будь-яка крапка на кривій показує гранично можливе по ресурсних обмеженнях поєднання обсягів виробництва двох продуктів.

14. Основні фактори виробництва та їх взаємозв’язок.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: