Глава 34 Стаття 200

Державний земельний кадастр

Стаття 193. Визначення державного земельного кадастру

1. Державний земельний кадастр - єдина державна
геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах
кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх
використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику
земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і
користувачами. { Частина перша статті 193 в редакції Закону N 3613-VI (3613-17)
від 07.07.2011 }

2. Державний земельний кадастр є основою для ведення
кадастрів інших природних ресурсів.

Стаття 194. Призначення державного земельного кадастру

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення
необхідною інформацією органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і
організацій, а також громадян з метою регулювання земельних
відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення
розміру плати за землю і цінності земель у складі природних
ресурсів, контролю за використанням і охороною земель,
економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та
проектів землеустрою.

Стаття 195. Завдання ведення державного земельного кадастру

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру
є:

а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

б) застосування єдиної системи просторових координат та
системи ідентифікації земельних ділянок;

в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової
інформації та її достовірності.

Стаття 196. Склад відомостей Державного земельного кадастру

Склад відомостей Державного земельного кадастру визначається
законом. { Стаття 196 в редакції Закону N 3613-VI (3613-17) від
07.07.2011 }

Стаття 197. Кадастрове зонування

Кадастровим зонуванням є встановлення меж кадастрових зон і
кварталів. { Стаття 197 в редакції Закону N 3613-VI (3613-17) від
07.07.2011 }

Стаття 198. Кадастрові зйомки

1. Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для
визначення та відновлення меж земельних ділянок.

2. Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та
землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять
обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

Стаття 199. Бонітування ґрунтів

1. Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів
за їх основними природними властивостями, які мають сталий
характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських
культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах.

2. Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою.
Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають
найбільшу природну продуктивність.

Стаття 200. Економічна оцінка земель

1. Економічна оцінка земель - це оцінка землі як природного
ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві
та як просторового базису в суспільному виробництві за
показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність
їх використання та дохідність з одиниці площі.

2. Економічна оцінка земель різного призначення проводиться
для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані
економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної
ділянки різного цільового призначення.

3. Економічна оцінка земель визначається в умовних
кадастрових гектарах або у грошовому виразі.

Стаття 201. Грошова оцінка земельних ділянок

1. Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній
основі.

2. Залежно від призначення та порядку проведення грошова
оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.

3. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок
використовується для визначення розміру земельного податку, втрат
сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,
економічного стимулювання раціонального використання та охорони
земель тощо.

4. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні
цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

5. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою,
яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 202. Державна реєстрація земельних ділянок

1. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у
Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.
{ Стаття 202 в редакції Закону N 3613-VI (3613-17) від
07.07.2011 }

Стаття 203. Облік кількості та якості земель

1. Облік кількості земель - відображення у відомостях і
документах даних, які характеризують кожну земельну ділянку, а
також землі за площею та складом земельних угідь, розподіл земель
за власниками, землекористувачами.

2. Облік якості земель - відображення у відомостях і
документах даних, які характеризують земельні угіддя за природними
і набутими властивостями, що впливають на їх продуктивність та
економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення
ґрунтів. { Стаття 203 в редакції Закону N 3613-VI (3613-17) від
07.07.2011 }

Стаття 204. Ведення Державного земельного кадастру

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється
відповідно до закону. { Стаття 204 в редакції Закону N 3613-VI (3613-17) від
07.07.2011 }

Глава 35

Економічне стимулювання раціонального
використання та охорони земель

Стаття 205. Зміст економічного стимулювання раціонального
використання та охорони земель

1. Економічне стимулювання раціонального використання та
охорони земель включає:

а) надання податкових і кредитних пільг громадянам та
юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи,
передбачені загальнодержавними та регіональними програмами
використання і охорони земель;

б) виділення коштів державного або місцевого бюджету
громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану
земель, порушених не з їх вини;

в) звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у
стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану
згідно з державними та регіональними програмами;

г) компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників
землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації
деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх
вини.

Стаття 206. Плата за землю

1. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за
землю є земельна ділянка.

2. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Глава 36 Відшкодування втрат сільськогосподарського
та лісогосподарського виробництва

Стаття 207. Умови відшкодування втрат сільськогосподарського
та лісогосподарського виробництва

1. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського
виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових
земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у
землекористуванні та погіршенням якості земель.

2. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських
угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів,
пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу
виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок
вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із
сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

3. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням
прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів,
або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу,
спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів
місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з
виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і
чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення
охоронних, санітарних та інших захисних зон.

4. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського
виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків
власникам землі та землекористувачам.

5. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського
виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України.

Стаття 208. Звільнення від відшкодування втрат
сільськогосподарського та лісогосподарського
виробництва

1. Від відшкодування втрат сільськогосподарського і
лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні
особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл,
дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я,
культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення,
державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд
релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем,
протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під
будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських
будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів
сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських
підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури
оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу
за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для
попереднього використання, під об'єкти і території
природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування
об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з
альтернативних джерел енергії, для залісення деградованих та
малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, а
також всеукраїнські громадські організації інвалідів України, їх
підприємства (об'єднання), установи та організації, що
фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання
земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для
інвалідів і дітей-інвалідів, об'єктів фізкультури, спорту та
соціального забезпечення для інвалідів і дітей-інвалідів. { Частина перша статті 208 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 1561-VI (1561-17) від 25.06.2009, N 2471-VI
(2471-17) від 08.07.2010, N 2480-VI (2480-17) від 09.07.2010 }

2. Здійснення внутрігосподарського будівництва
сільськогосподарськими або лісогосподарськими підприємствами,
організаціями, установами, а також громадянами провадиться без
відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського
виробництва.

Стаття 209. Використання коштів, які надходять у порядку
відшкодування втрат сільськогосподарського
і лісогосподарського виробництва

1. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського
виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь,
лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і
зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, визначеному
Бюджетним кодексом України (2456-17).

2. Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат
сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва,
використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і
лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону
земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою,
а також на проведення інвентаризації земель, проведення
нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші
цілі не допускається. { Частина друга статті 209 в редакції Закону N 2182-VI (2182-17)
від 13.05.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5245-VI
(5245-17) від 06.09.2012 }
{ Текст статті 209 в редакції Закону N 2154-VI (2154-17) від
27.04.2010 - зміни застосовуються у 2010 році - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 22-рп/2010 (v022p710-10) від 30.11.2010; із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2182-VI (2182-17) від 13.05.2010; текст
статті 209 в редакції Закону N 2457-VI (2457-17) від
08.07.2010 }
{ Додатково див. Закон N 2905-III (2905-14) від 20.12.2001 }