Ієрархія побудови функціональної підсистеми МОЗ України має 4 рівні

До базового або першого рівня входять первинні заклади (установи) охорони здоров’я (станції ШМД, поліклініки, амбулаторії, ФАПи, СЕС).

Вузли другого рівня розгорнуті на базі центральних районних (міських) лікарень.

Основні вузли третього рівня розгорнуті на базі територіальних центрів ЕМД.

Основний вузолінформаційної підсистеми МОЗ розгорнутий на базі головного закладу Державної служби медицини катастроф – Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф; це четвертий рівень інформаційно-аналітичної системи (рівень МОЗ України).

Передача інформації про виникнення (або загрозу виникнення) надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки здійснюється від закладу охорони здоров’я, що перший отримав інформацію про надзвичайну ситуацію, до центрального вузла підсистеми МОЗ, поступово проходячи всі 4 рівні інформаційної системи.

Інформація про виникнення НС та її медико-санітарні наслідки загальнодержавного та регіонального рівнів повинна надійти до центрального вузла негайно, а місцевого та об’єктового рівнів – протягом 2-х годин.

Первинна інформація може поступити з наступних джерел, а саме від:

· бригади швидкої медичної допомоги, що першою прибула в зону надзвичайної ситуації;

· постраждалих, які звернулися за медичною допомогою в заклад охорони здоров’я;

· свідків надзвичайної ситуації, що опинились на місці події;

· керівників або чергової служби об’єкту економіки;

· керівництва або чергової служби держадміністрацій;

· чергової служби МВС, ДАІ;

· засобів масової інформації.

Отримана первинна інформація має бути зареєстрована, оцінена, доведена в залежності від результатів оцінки до вищого рівня управління. Оцінка інформації на початковому етапі передбачає перевірку її достовірності, попереднє визначення кодів і рівня надзвичайної ситуації. Для визначення останніх показників необхідно користуватись постановою Уряду “Про порядок класифікації надзвичайної ситуації”. Передбачається, що працівники, які залучаються в Урядову інформаційно-аналітичну систему, повинні мати відповідну підготовку з цих питань. Мінімальний комплект обладнання робочого місця вузла будь-якого рівня передбачає наявність телефону та комп’ютера, що працює в системі електронної пошти. Після передачі інформації до вузла МОЗ вузол територіального рівня приступає до уточнення медико-санітарних надзвичайної ситуації, організації їх ліквідації, розробки пропозицій щодо вводу в дію “Плану медико-санітарного забезпечення населення при надзвичайній ситуації”.

Вузол МОЗ, отримавши інформацію про виникнення надзвичайної ситуації та її медико-санітарні наслідки, уточнює ситуацію, доводить інформацію до центрального вузла інформаційно-аналітичної обробки інформації Урядової інформаційно-аналітичної системи та до керівництва МОЗ.

Оперативне інформаційне забезпечення органів державної влади про всі аспекти, що стосуються ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайної ситуації дає можливість органам управління охороною здоров’я, що відповідають за організацію екстреної медичної допомоги постраждалим, приймати управлінські рішення відповідно до ситуації.

Окрім цього, важливою функцією підсистеми МОЗ є створення бази даних. Вона має забезпечити проведення науково-обґрунтованого прогнозування можливого виникнення надзвичайної ситуації і її наслідків, сприяти розбудові ефективної системи запобігання та обґрунтування оптимальних заходів з ліквідації медико-санітарних наслідків, запобігти яких неможливо.

Кожна надзвичайна ситуація має бути проаналізована на всіх рівнях інформаційно-аналітичної системи. Глибина аналізу, висновки та прогноз, безумовно, залежать від обсягу існуючої інформації, рівня технічного та інтелектуального забезпечення, яким володіє вузол.

Поняття про планування медико-санітарного забезпечення