Безробіття як соціально-економічне явище

Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї.

Безробітні, у визначенні МОП (Міжнародна організація праці), — це особи у віці 15—70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів. До цієї категорії належать також особи, що навчаються за направленнями служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.

Існує така класифікація безробіття:

1. За повнотою обліку безробітних розрізняють

а) офіційне

б) реальне.

2. За характером вияву розрізняють

а) відкрите

б) приховане.

3. За поширеністю розрізняють

а) безробіття загальне (що охопило всю країну),

б) галузеве (що виявляється у певній галузі),

в) регіональне (поширене в певному регіоні).

4. За соціально-професійним складом безробітних розрізняють

а) безробіття професійне

б) етнічне (серед представників певної етнічної групи),

в) молодіжне (серед громадян віком 15—28 років),

г) жіноче,

д) серед соціально вразливих груп населення (інвалідів, громадян передпенсійного віку, з великою перервою у трудовому стажі, багатодітних батьків і т. ін.).

5. За причинами виникнення

а) Циклічне

б) Сезонне;

в) Фрикційне;

г) Структурне