Реституції

Особи з 12 років дівчат­ка і з 14 до 25 років — хлопчики, що визнавалися повноліт­німи і дієздатними. Вони мало право здійснювати будь-які цивільно-правові правочини, проте, уклавши явно невигід­ний для себе правочин, могли просити претора визнати його недійсним і повернути сторони в первісний стан, в якому вони знаходилися до укладення правочину, тобто застосува­ти реституцію. Реституція застосовувалася в суворо визначених випадках: неповнолітність однієї із сторін, обман, помилка, погроза, відсутність однієї із сторін. Для застосування реституції вимагалися дві умови: наявність шкоди у потерпілого; строк застосування (не більше року після настання юридичного факту, що дав підставу для застосування реституції).