Художній аналіз циклу «Сім струн»

Цикл «Сім струн», побудований за музичним принципом, завдяки майстерному поєднанню слухових і власне музичних образів, різних віршових розмірів і строф, тонкому звуковому інструментуванню досягає виняткової краси ритмомелодичного звучання.

”Бо” — перший вірш циклу «Сім струн» — це урочистий гімн, хвалебна пісня на честь непохитної віри в «долю жадану» милої, коханої,безталанної матері — Вітчизні. Хвала рідній Україні і разом з тим урочиста клятва поетеси. Поетеса також віддається до постійних епітетів, порівняльних образів-прикладок.

«ИЕ» мелодія другої поезії циклу «Сім струн» — веселої пісні «Яе» («Реве — гуде негодонька») — вже зовсім інша. Це бадьора життєрадісна пісня сильної, вольової людини, яка не боїться життєвих знегод, бо має досить сил, щоб боротися з ним. У цьому вірші відчувається вільне дихання степових просторів України, над якими «реве — гуде негодонька», «зібралися грізні, чорні хмари», «ллються дощі». Але ліричний герой, як і його предки, волі лицарі — козаки, цією пригодонькою не журиться. Адже він знає, як зібрати «чари» і де здобути чарівну зброю проти страшних стихій.

У наступному вірші — колисковій пісні «Мі» — звучать журливі акорди на арфі, в цих акордах одночасно з наростанням тривоги, схвильованості виростає і переконаність — треба виховувати, гартувати лицарський волелюбний дух у дітях своїх, аби вони не хилилися, не корилися тяжкій, гіркій долі, а виростали спадкоємцями найкращих традицій свого народу, справжніми людьми.

Наступний вірш — сонет «Га» — пристрасне запрошення ліричним героєм співвітчизників до пошуків відповідей на хвилюючі, наболілі питання свого часу: як помогти трудящим у «безмірнім людськім горі», як збудити їх від байдужості, вказати їм на велику життєву мету, переконати їх у необхідності «світ новий з старого збудувати». Саме «конфлікт почуття» являє «душу» твору.

«SOL»

У п’ятій поезії циклу — «SOL» рондо — солов’їні співи, пахощі «весняного раю» затьмарюються «голосіннями сумними» співців — сучасників юної поетеси — над долею України. А вона ж так бажає чути «в ріднім краю» не в сні, а наяву «вільні співи, гучні, голосні!». «SOL» — п’ятнадцятирядкове рондо — одна з найскладніших строфічних будов.

«Ьа»

Шостий вірш — ноктюрн «Ьа» — це роздуми про долю рідного краю, про милосердя, миротворність, волелюбність, вічний політ до краси, до гармонії рідного народу; це «золотиста квітка — надія» на майбутнє, гідно цього народу — миротворця.

Кожний вірш циклу пронизаний якоюсь внутрішньою енергією. У циклі звучать громадські мотиви. Всі вірші з циклу об’єднані формою, образами, ідейним пафосом. Це своєрідна «музична гама» сповнена безмежним, щирим почуттям любові ліричного героя до найдорожчого йому у світі — України.