2015-08-21
4813
Під церемоніалом розуміється урочистий офіційний акт, проведення якого передбачає чітко встановлений порядок, строгу однозначність дій учасників. Термін "церемоніал" походить від латинського слова саегітопіа, яке означало культовий обряд, встановлений порядок проведення урочистостей.До розряду церемоніалів відносять, вірчих грамот, урочисту зустріч глави іншої держави, проходження почесної варти, підняття державного прапора тощо. Слідування церемоніалу не лише надає необхідну урочистість події, але й звільняє його учасників від побоювань видатися незграбними або порушити який-небудь національний звичай.
На практиці часто ототожнюють або використовують їх як слова-синоніми, зокрема, визначаючи церемоніал як "строго регламентовану частину протоколу". складно розрізнити, де задіяні протокольні або церемоніальні норми (при призначенні глав дипломатичних представництв). протокол та церемоніал обслуговують сферу дипломатичних контактів між суб'єктами міжнародного права, надаючи таким контактам формально визначеного статусу та зовнішнього оформлення. Спільна сфера застосування спорідненість понять, спільну мету: підтримання та розвиток ефективних дипломатичних контактів між міжнародними акторами.
вони різняться за джерелом походження: церемоніал має корені не в державному началі, а в цивілізаційному і національному. Правила дипломатичного протоколу базуються на принципі "міжнародної ввічливості", у поняття якої входить виявлення шани й поваги до всього, що символізує та представляє державу. Церемоніал сформувався в результаті історичного розвитку на основі національних особливостей народів. Церемоніал у своїй основі принцип ієрархічності. Друга відмінність в тому, норми дип протоколу мають усталений та загальноприйнятий характер, що забезпечується наявністю міжнародно-правових актів, які регламентують деякі протокольні питання. Усталеність церемоніальних норм забезпечується лише практикою окремих суб'єктів міжнародних відносин. Участь іноземних представників у церемоніях не змінює його державного характеру.
У дипломатичній практиці використовується лише та частина церемоніальних традицій, яка визнана допустимою державним протоколом. Наприклад, в Індії особливо почесних гостей зустрічають, одягаючи їм на шию вінки із квітів. Ця традиція знайшла своє відображення в дипломатичній практиці індійського протоколу. В Україні існує національна традиція зустрічати гостей хлібом і сіллю. Такі національні особливості прийому гостя, власне церемонії, на сьогодні вже сприймаються як частини протоколу. Протокол кодифікує правила, які управляють дипломатичним церемоніалом у відносинах між суверенними державами, надаючи кожній із сторін прерогативи, привілеї та імунітети, на які вони мають право. Отже, церемоніал створює рамки й атмосферу, у яких повинні розгортатися миролюбні відносини між суверенними державами. У цьому контексті доречно згадати старовинний китайський вислів, що "церемоніал - це фіміам дружби".
56. Поняття «етикет». Різновиди. Спільне і відмінне дипломатичного, світського й ділового етикету.
Етикет - зовнішня форма моральної сутності людини. Французьке слово "етикет" має в рідній мові два значення. Перше значення - це "ярлик", "етикетка", "товарний знак". Друге - "церемоніал", "етикет". Другий, сучасний зміст слово отримало у XVII ст., в часи Людовіка XIV. Тоді для запрошення на придворні бали почали розсилатися спеціальні картки,:• придворний етикет - строго регламентований порядок і форми обходження, встановлені при дворах монархів;• дипломатичний етикет - сукупність правил і норм поведінки дипломатів та офіційних осіб під час різних офіційних і неофіційних заходів;• військовий етикет - зведення загальноприйнятих в армії правил, норм,
манери поведінки військовослужбовців в усіх сферах їхньої діяльності;• світський етикет - сукупність правил і норм поведінки, які регламентують зовнішні прояви людських стосунків;• діловий етикет - сукупність правил і норм поведінки, які регламентують відносини ділових людей.
Джерелом етикетних праил і норм є традиції, звичаї більш або менш схожі у різних народів, які змінюються з плином часу або залежно від національного та релігійного укладу конкретного народу. В основі дипломатичного, світського й ділового етикету лежить стародавній принцип людських стосунків - взаємної поваги та взаємної ввічливості. Ввічливість була й залишається обов'язковою нормою всіх різновидів етикету. Маючи єдину основу, дипломатичний, світський та діловий етикет характеризуються наявністю аналогічних кінцевих цілей - робити можливим панування гармонії у людських стосунках: діловий етикет - у робочих, професійних відносинах, світський етикет - у приватному житті, дипломатичний етикет - в офіційних і дипломатичних зносинах.
Норми і правила світського етикету, основою яких є лицарство, враховують стать і вік осіб, при цьому звання й посади є відносними цінностями. Принципи й норми ділового етикету засновані на ієрархії та владі. При цьому посада та титул є абсолютними цінностями, на яких ґрунтується одне з основних правил ділового етикету - дотримання порядку першості (перевага старшинства). Стать у даному випадку не відіграє значної ролі.
Більшість правил і норм дипломатичного, ділового, світського етикетів у тій чи іншій мірі співпадають. Відмінність між ними полягає в тому, що дотриманню правил етикету дипломатами надається більшого значення, оскільки відхід від них або їх порушення може завдати шкоду престижу країни або її офіційним представникам і призвести до ускладнення у взаємовідносинах держав. Таким чином, дипломатичний етикет менш гнучкий, ніж діловий або світський етикет, більш консервативний.У дип-пріоритет посада,світс-статі і віку
