2015-08-21
636
Розрахунок доз внесення добрив здійснюють виходячи з:
1. Потреби тих чи інших рослин в поживних речовинах або оптимального вмісту елементів мінерального живлення в грунті (Еопт);
2. Фактичного вмісту (запасу) в грунті доступних для рослин елементів мінерального живлення (Ефакт).
Дослідженнями П.Г. Кального встановлено, що для сіянців більшості листяних порід, близьким до оптимального є рівень мінерального живлення при наявності в грунті такої кількості доступних для рослин форм:
· азоту – 8,4 мг в 100 г грунту;
· фосфору – 17,7 мг в 100 г грунту;
· калію – 9,4 мг в 100 г грунту.
Для сіянців сосни вміст основних елементів мінерального живлення в грунті становить відповідно: 8.7, 7.1, 7.1 мг в 100 грамах грунту.
Знаючи потребу рослин в тому чи іншому елементі мінерального живлення або його оптимальний вміст в грунті, можна визначити фактичний рівень живлення у кожному конкретному випадку, виходячи з даних хімічних аналізів грунту, за формулою:
,де: [4]
Р — фактичний рівень мінерального живлення;
|
|
|
Ефакт, Еопт — фактичний і оптимальний для певних культур вміст в грунті даного елемента в доступній формі, мг на 1 кг грунту.
Якщо Р < 1, то запаси поживних речовин в грунті потрібно поповнювати. За фактичним рівнем мінерального живлення визначають дозу добрив в кілограмах діючої речовини на 1 га, а саме:
де: [5]
П — запас елемента в доступній для рослин формі в орному шарі грунту, кг/га. Цей запас визначають за формулою:
, де: [6]
Р — маса орного шару грунту, кг/га;
С — коефіцієнт продуктивного об’єму грунту в орному шарі, який дорівнює відношенню ширини посівної стрічки до суми ширини стрічки і міжстрічкової відстані.
Визначення поточних норм внесення потребує врахування багатьох факторів і виконання численних агрохімічних аналізів грунту. Складність рішення цього питання обумовлена також тим, що вміст поживних речовин є величина змінна і практично неможливо передбачити, як протягом вегетаційного періоду під впливом на грунт факторів навколишнього середовища буде змінюватися режим ґрунтового живлення рослин.
У зв’язку з цим для конкретних природних умов запропоновані орієнтовні норми внесення основних добрив (табл.4.12 – 4.14).
Таблиця.4.12
Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу на підзолистих, дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах супіщаного та суглинкового складу (за П.Г.Кальним)
| Добрива | Норма внесення органічних (т/га) і мінеральних (кг/га діючої речовини) добрив під | |||||
| люпин | сіянці після люпину | сіянці після сіянців | плодові саджанці після люпину | деревні саджанці після люпину | ||
| Органічні | ||||||
| Торф | - | 25-30 | - | 25-30 | 25-30 | |
| Гній або компост | - | - | 15-20 | - | - | |
| Мінеральні | ||||||
| Фосфорні | 45-60 | 70-80 | 80-90 | 100-110 | 100-110 | |
| Калійні | 45-60 | 25-30 | 25-30 | 50-60 | 50-60 | |
| Азотні | - | - | 25-30 | - | - | |
Під сіянці сосни на всіх типах ґрунтів норми внесення фосфорних добрив зменшують на 40-50%, калійних – на 20-25, а азотних, що вносять у вигляді основного добрива, збільшують на 30-50%.
|
|
|
У розсадниках без зрошення норми внесення фосфорних добрив зменшують, а калійні не вносять.
Таблиця 4.13
