Постулати Л.В.Громашевського

1. Джерелом збудника інфекції є заражений (хворий, а іноді здоровий) організм людини або (при зоонозах) тварини. Сучасне уявлення про сапронози, які спричиняються мікробами, що вільно живуть у природі, дозволяють доповнити цей закон положенням, що джерелом інфекції може бути навколишнє середовище (при сапронозах).

2. Локалізація збудника інфекції в організмі та механізм його передачі являють собою взаємообумовлені явища. Закономірно змінюючи один одного, вони утворюють безперервний ланцюг, який забезпечує існування виду збудника в природі, разом з тим безперервність епідемічного процесу при будь-яких інфекційних хворобах.

3. Специфічна локалізація збудників інфекційних хвороб в організмі, відповідний їй механізм передачі та обумовлена ними сумма всіх біологічних рис збудника являють собою комплексну об'єктивну ознаку, котра може бути покладена в основу раціональної класифікації інфекційних хвороб людини. За цими ознаками вони діляться на чотири групи: кишкові, дихальних шляхів, кров’яні, зовнішніх покривів.

4. Епідемічний процес виникає і підтримується тільки за умови спільних дій таких трьох первинних рушійних сил (чинників, агентів):

Існування джерела збудника інфекції;

Здійснення механізму його передачі;

Cприйнятливість популяції до даної інфекції.

При виключенні хоч одного з цих чинників епідемічний процес припиняється. На цьому базуються засоби профілактики всіх інфекційних хвороб.

21. Шляхи передачі вірусів рослин у природі:

Оскільки віруси є облігатними паразитами, а термін життя окремої рослини обмежений, то необхідною умовою виживання вірусу є його перехід від однієї рослини до іншої. Враховуючи відсутність у вірусів механізмів активного транспорту та масивну кутикулу листку, віруси не можуть проникати через непошкоджену кутикулу. Для вирішення цієї проблеми необхідно або уникнути проникнення через непошкоджену кутикули (н-д передача вірусів за допомогою пилку, насіння, вегетат розмнож), або використовувати деякі способи передчі, повязані з пошкодження кутикули. (переносникі)

1 - Механічним контактом (пряма передача);

2 - В процесі вегетативного розмноження – за допомог бульб (Х вірус картоплі), цибулин, черенків

3 - За допомогою насіння (вірус кільцевої плямистоті тютюну, вірус кільцевої плямистоті сливи, вірус штрихуватої мозаїки ячменю, вірус мозаїки квасолі – всередині, ВОМ, ВТМ – на поверхні)

4 - За допомогою пилку;

5- За допомогою переносників

комах (лютеовіруси - попилиці)

нематод (вірус кільцевої плямистоті тютюну, вірус кільцевої плямистоті малини, вірус кільцевої плямистоті томату)

грибів (вірус некрозу огірків, вірус некрозу тютюну, моп-топ вірус картоплі, вірус мозаїки вівса)