Основні проблеми сучасного порівняльного правознавства

Порівняльне правознавство слід розглядати як ефективний засіб забезпечення удосконалення національ­ного права. Адже глибоке розуміння всіх переваг і не­доліків власної системи права можливе лише за умови знання того, чим вона відрізняється і що є спільного з правом інших країн. Саме тому вивчення і порівняння досвіду правотворчої, правозастосовчої та правоохоронної діяльності інших держав дає багатий матеріал для полег­шення розуміння сутності і пошуку шляхів вирішення пра­вових проблем своєї країни.

Слід мати на увазі, що при використанні у процесі правотворчості даних порівняльно-правових досліджень трапляються труднощі такого характеру:

1) формально-організаційні — труднощі, пов'язані з по­шуком і збиранням відповідних матеріалів, у тому числі мовні труднощі;

2) психологічні — полягають у необхідності переборення певних стереотипів, що сформувались як у суспільстві в цілому, так і в окремих осіб на основі знання і реалізації переважно національного права та відповідного теоретично­ го забезпечення;

прагматичн і — труднощі в процесі формулювання готових висновків та моделей;

освітні — недостатня юридична підготовка осіб, що приймають участь у правотворчому процесі;

труднощі, пов'язані з браком часу. Тобто ситуації, за яких новий нормативний акт слід прийняти у максимально стислі строки, а на глибоке вивчення і узагальнення відпо­відного зарубіжного досвіду бракує часу.

Але, незважаючи на це, велике теоретичне і прикладне значення правопорівняльних досліджень з необхідністю ве­де до їх суттєвої активізації в Україні.