Метрологія (грецька μέτρον — міра, λόγος - слово, вчення)- це наука про вимірювання, методи забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності. Основне її завдання - установлення одиниць вимірювань фізичних величин, відтворення їх з допомогою еталонів, а також розроблення методів передачі розмірів одиниць вимірювань від національних еталонів через робочі еталони до робочих засобів вимірювань.
Метрологія поділяється на наступні частини:
Законодавча метрологія - частина метрології, яка законодавчі акти, правила, вимоги, які регламентуються і контролюються державою для забезпечення єдності вимірювання. Основний законодавчий акт – Закон України про метрологію та метрологічну діяльність.
Теоретична метрологія – Частина метрології, що вивчає теорію вимірювань і вирішує загальнонаукові проблеми вимірювань.
Прикладна метрологія – частина метрології, що вивчає питання практичного застосування положень законодавчої метрології та досліджень теоретичної метрології, які виражаються у формах метрологічного забезпечення вимірювань.
Метрологічне забезпечення вимірювань – це встановлення метрологічних норм та правил, я також розроблення, виготовлення та застосування технічних засобів, необхідних для досягнення єдності та потрібної точності вимірювань.
В результаті досліджень істориків метрології виникла і сформулювалася історична метрологія – частина метрології, що займається вивченням різноманітних мір в їх історичному розвитку і взаємозв’язку.
Метрологія практична — розділ метрології, який присвячений вивченню питань практичного застосування в різних сферах діяльності результатів теоретичних досліджень у рамках метрології та положень метрології законодавчої.