Утворення споживчого надлишку. Графічне зображення

Споживчий надлишок — це різниця між максимумом ціни, яку споживач готовий заплатити за певний товар, і тією реальною ціною, що він заплатив фактично. Якщо для задоволення спраги в спекотний день є тільки пепсі-кола за ціною однієї склянки 10 гр. од., то за дві склянки випитої пепсі-коли потрібно заплатити 20 гр. од. Та коли є альтернатива у вигляді мінеральної води по 4 гр. од. за склянку, то на 2 склянки води буде витрачено 8 гр. од. Різниця 20 - 8 = 12 гр. од. і становитиме споживчий надлишок. Споживчий надлишок є стимулом ринкової діяльності споживача, стимулом для формування пропозиції товарів. Отже, дія ефектів дохіду споживача і заміщення пояснює збільшення попиту у разі зниження цін і скорочення попиту — у разі їх підвищення. Все залежить від впливу кожного з цих ефектів на споживчий вибір, у результаті якого споживач отримує на ринку то дохід, то збитки, що приводить до споживчої рівноваги.

На графіку показане виникнення надвиробництва продукту. При ринковій ціні Цр величина попиту і величина пропозиції є однаковими (Кр). При встановленні урядом мінімальної ціни величина пропозиції товару (К) є більшою за величину попиту (К2) і виникає надвиробництво товару в розмірі К -Кг*