2015-08-12
1653
Структуру кримінально-правової кваліфікації злочинів утворюють ті ж елементи, які входять до структури будь-якої людської діяльності - це її об'єкт, суб'єкт і зміст.
Об'єкт кваліфікації - це діяння, що підлягає кримінально-правовій оцінці. При цьому кримінально-правова оцінка поширюється не тільки на злочинні посягання, а й на інші діяння, що схожі на злочини (наприклад, малозначні діяння, адміністративні чи дисциплінарні проступки тощо). Тільки тоді, коли процес кваліфікації завершений, можна стверджувати, що ми маємо справу саме зі злочином, тобто суспільно небезпечним посяганням, передбаченим певною заборонною нормою кримінального закону. Критерієм того, що діяння слід кваліфікувати як злочин, є реальне заподіяння значної шкоди чи створення потенційної загрози (поставлення в небезпеку) заподіяння такої шкоди. Навпаки, коли діяння є очевидно правомірним, суспільно прийнятним або є об'єктом інших галузей права, воно не може кваліфікуватися як злочин.
Суб'єкт кваліфікації - це органи, що здійснюють кримінально-правову оцінку діяння (йдеться про офіційну кваліфікацію, що дається органами дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду). Перелік, повноваження, права й обов'язки органів і осіб, які здійснюють офіційну кваліфікацію, закріплюється кримінально-процесуальним законодавством та іншими нормативно-правовими актами. Водночас неофіційну кваліфікацію можуть здійснювати адвокати, журналісти, науковці та, за великим рахунком, будь-які пересічні громадяни, однак вона не є обов'язковою.
|
|
|
Зміст кваліфікації - це те, що становить її сутність, з приводу чого розпочинається та заради чого здійснюється така діяльність, тобто це оцінка скоєного з позицій кримінального закону як злочину чи незлочинної поведінки. Зміст кваліфікації злочинів полягає в тому, що вона:
• здійснюється уповноваженими на те органами держави -дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду - у процесі їхньої правозастосовної діяльності;
• проводиться у відповідній процесуальній формі, а її результати закріплюються в актах вказаних вище органів;
• тягне за собою правові наслідки як для осіб, дії яких кваліфікуються, так і для державних органів;
• спрямована на оцінку суспільно небезпечної поведінки особи, а тому визначається кримінально-правова норма, що передбачає відповідальність за скоєне діяння.
Під результатом кримінально-правової кваліфікації слід розуміти кінцевий підсумок, завершення, висновок про правову оцінку скоєного.
Якщо стадії та етапи кваліфікації характеризують динаміку відповідної діяльності, то результат кваліфікації — її статику.
|
|
|
Отже, кримінально-правова оцінка вчиненого посягання може призвести до таких результатів:
1 Діяння є злочином:
А) закінченим, вчиненим виконавцем — передбаченим певною статтею Особливої частини кримінального закону;
Б) готуванням до злочину або замахом на нього, співучастю у злочині — діяння, які кваліфікуються з посиланням на відповідні частини статей Загальної частини КК;
В) має місце множинність злочинів, які кваліфікуються за декількома статтями Особливої частини (у певних випадках — частинами статей).
2. Діяння не є злочином:
А) воно передбачене кримінальним законом, але у зв'язку з малозначністю (ч. 2 ст. 11 КК) не становить суспільної небезпеки;
Б) воно передбачене кримінальним законом, але вчинене у стані необхідної оборони, крайньої необхідності, при затриманні злочинця чи за інших обставин, що усувають злочинність скоєного;
В)у скоєному відсутні ознаки будь-якого злочину, передбаченого кримінальним законом.
