Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 112, є безпека держави у політичній сфері (у сфері здійснення вищої державної влади, яка забезпечує її нормальне функціонування, та у сфері діяльності політичних партій). Крім того, цей злочин має й обов'язковий додатковий об'єкт - життя людини.
Специфічною ознакою злочину є потерпілий.
Ним може бути тільки державний чи громадський діяч: Президент України, Голова ВРУ, народний депутат України, Прем'єр-міністр України, член КМУ, Гоова чи суддя Конституційного Суду України або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів України, Генеральний прокурор України, Директор Національного антикорупційного бюро України, Уповноважений ВРУ з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Національного банку України, керівника політичної партії,
Перелік осіб, які можуть бути потерпілими відповідно до ст. 112. е вичерпним.
З об'єктивної сторони розглядуваний злочин полягає у посяганні на життя державного чи громадського діяча.
|
|
.Посягання на життя означає вбивство або замах (як закінчений, так і незакінчений) на вбивство державного чи громадського діяча, які можуть проявитися у діях (здійснення пострілу, нанесення удару ножем, вкладення радіоактивних речовин у робоче крісло тощо) або у бездіяльності (наприклад, невчинення необхідної медичної процедури). Спосіб посягання значення для кваліфікації не має. Детальніше про поняття вбивство див. коментар до ст. 115.
Злочин є закінченим з моменту безпосереднього здійснення замаху, незалежно від настання фактичних наслідків (шкода здоров'ю державного діяча може бути не заподіяна зовсім).
Суб'єктом злочину є осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу: особа усвідомлює, що вона посягає на життя державного чи громадського діяча, і бажає спричинити його смерть, у зв'язку з їх державною чи громадською діяльністю.
Державна діяльність - це діяльність відповідної службової особи у масштабах держави. Громадською діяльністю у складі злочину, передбаченого ст. 112, визнається діяльність громадянина, обумовлена його належністю до політичної партії і спрямована на реалізацію функцій і виконання завдань, які стоять перед нею.