S, кВ × А | Uн, кВ | Схема з’єднання обмоток | Zт / 3, Ом | S, кВ × А | Uн, кВ | Схема з’єднання обмоток | Zт / 3, Ом | |
6 –10 | U/Uн, D/Uн, U/Zн | 1,037 0,302 | 6 –10 20 –35 | D/Uн, U/Zн | 0,030 0,043 | |||
6 –10 | U/Uн, D/Uн, U/Zн | 0,649 0,187 | 6 –10 20 –35 | U/Uн | 0,065 0,064 | |||
6 –10 20 –35 | U/Uн | 0,412 0,379 | 6 –10 | D/Uн, U/Zн | 0,019 | |||
6 –10 | D/Uн, U/Zн | 0,120 0,135 | 6 –10 20 –35 | U/Uн | 0,043 0,040 | |||
6 –10 20 –35 | U/Uн | 0,259 0,254 | 6 –10 | D/Uн, U/Zн | 0,014 | |||
6 –10 20 –35 | D/Uн, U/Zн | 0,075 0,109 | 6 –10 20 –35 | U/Uн | 0,027 0,026 | |||
6 –10 20 –35 | U/Uн | 0,162 0,159 | 6 –10 | D/Uн, U/Zн | 0,009 0,011 | |||
6 –10 20 –35 | D/Uн, U/Zн | 0,047 0,068 | 6 –10 20 –35 | U/Uн | 0,018 0,017 | |||
6 –10 20 –35 | U/Uн | 0,104 0,102 | 6 –10 | D/Uн, U/Zн | 0,006 0,007 |
Розрахунковий опір Zт / 3 обмотки силових сухих трансформаторів загальної потужності S при вторинній напрузі 400 / 230 В за певною схемою з’єднання обмоток наведений в табл. 10 [12].
Таблиця 10
Розрахункові опори Zт / 3 сухих трифазних трансформаторів при вторинній напрузі 400 / 230 В
S, кВ × А | |||||||||
Схема з’єднання обмоток | D/Uн | U/Uн | D/Uн | U/Uн | D/Uн | U/Uн | D/Uн | U/Uн | D/Uн |
Zт / 3, Ом | 0,055 | 0,151 | 0,0354 | 0,0847 | 0,022 | 0,0434 | 0,014 | 0,0364 | 0,009 |
Зауважимо, що якщо вторинна фазна напруга мережі відрізняється від 220 В, то наведені в таблицях розрахункові опори потрібно помножити на коефіцієнт ( / 220)2. Зв'язок між первісними генераторними напругами такі: Uф = Uл / = 400 В / = 230 В.
|
|
Наведені в формулах (52) і (53) активні опори фазного і РЕ(РЕN)-провідників (проводів) визначають за погонним опором r / (табл. 10) і довжиною L:
rф = × L; rp = × L. (54)
Зовнішній індуктивний опір петлі “фаза-нуль” також визначають за погонним опором , враховуючи площу поперечного перерізу фазного провідника S і середню відстань D між проводами (табл. 8):
xв = × L. (55)
Зауважимо, що петля “фаза-нуль” може складатися із послідовно з’єднаних мідного (обмотка трансформатора), алюмінієвого (жила кабелю) і стального (заземлювальний провід) провідників. Очевидно, активний опір петлі “фаза-нуль” буде визначатися таким чином:
, (56)
де Li – довжина відрізку проводу із одного матеріалу і одного перерізу; Si – площа поперечного перерізу проводу із одного матеріалу; ri – питомий опір матеріалу проводу, який має такі значення [33]: мідь r = 0,0172 Ом×мм2 / м, алюміній r = 0,028 Ом×мм2 / м, сталь r = 0,1 Ом×мм2 / м.
У таблиці 11 наведені дані про активні погонні опори r /,Ом/км проводів або жил кабелю при 20°С мідних (Cu) і алюмінієвих чи сталеалюмінієвих (Al), зовнішній погонний індуктивний опір алюмінієвих чи сталеалюмінієвих проводів при середній відстані D, мм між проводами, а також погонний індуктивний опір , Ом/км проводів і кабелів, коли провід прокладений відкрито (А) або провід прокладений в трубах чи кабель (В).
|
|
Таблиця 11
Погонні електричні опори проводів і кабелів [12]
S, мм2 | r / | , Ом / км | , Ом / км | ||||||
Cu | Al | D=800 | D=1000 | D=1500 | D=2000 | D=2500 | А | В | |
1,64 | 3,14 | – | – | – | – | – | 0,31 | 0,07 | |
1,2 | 1,96 | 0,374 | 0,389 | 0,411 | 0,48 | 0,442 | 0,29 | 0,07 | |
0,74 | 1,27 | 0,362 | 0,376 | 0,398 | 0,407 | 0,417 | 0,27 | 0,07 | |
0,54 | 0,91 | 0,349 | 0,364 | 0,388 | 0,404 | 0,412 | 0,26 | 0,06 | |
0,39 | 0,63 | 0,339 | 0,354 | 0,377 | 0,395 | 0,409 | 0,25 | 0,06 | |
0,28 | 0,45 | 0,329 | 0,343 | 0,367 | 0,385 | 0,399 | 0,24 | 0,06 | |
0,2 | 0,33 | 0,318 | 0,332 | 0,355 | 0,374 | 0,389 | 0,23 | 0,06 | |
0,158 | 0,27 | 0,315 | 0,325 | 0,349 | 0,368 | 0,382 | 0,22 | 0,06 | |
0,123 | 0,21 | 0,311 | 0,315 | 0,344 | 0,36 | 0,374 | 0,21 | 0,06 | |
0,103 | 0,17 | 0,298 | 0,311 | 0,339 | 0,355 | 0,37 | 0,21 | 0,06 | |
0,078 | 0,131 | – | 0,304 | 0,329 | 0,347 | 0,361 | 0,2 | 0,06 | |
0,063 | 0,105 | – | 0,297 | 0,322 | 0,34 | 0,354 | 0,19 | 0,06 |
Після визначення значення сили струму однофазного КЗ за формулою (51) чи (52) необхідно розрахувати занулення на вимикальну здатність. Це перевірний розрахунок достатності провідності петлі “фаза-нуль”. Для цього визначається за формулою (47) кратність струму однофазного КЗ по відношенню до номінального струму ПМСЗ. Якщо Ік.з. / Іном. < k, то необхідно збільшити поперечний переріз проводів і в першу чергу РЕ(РЕN)-провідників. Захисні неізольовані та ізольовані РЕ(РЕN)-провідники повинні мати найменші розміри, які регламентуються ПУЕ (див. табл. 3 і табл. 12).
Таблиця 12