Колектив учнів початкової школи як проблема сучасної педагогічної практики

Одним із визначальних чинників формування сутності особистості є колектив учнів як середовище взаємодії, впливу, як явище суспільного життя та педагогічне явище.

Колектив спрямований на об'єднання учнів з метою виконання певних завдань, створення оптимальних умов для розвитку та виховання особистості, формування морально-ціннісних стимулів діяльності та якостей особистості.

Дитячий колектив поєднує особисті та суспільно значущі цілі, формує громадську активність кожного члена, встановлює відносини взаємовідповідальності за свої вчинки і справи колективу, комфортний для дитини, норми поведінки є визнаними самими членами колективу, відкритий світу

У дитячому колективі формується особливий вид міжособистих відносин, який характеризується високою згуртованістю як ціннісно-орієнтаційною єдністю, колективістським самовизначенням, колективістською ідентифікацією, соціально цінним характером мотивації міжособистих виборів, високою референтністю членів колективу по відношенню один до одного, об'єктивністю в прийнятті відповідальності за результати спільної діяльності.

Взаємодія дітей відбувається на інформаційному, емоціональному та діяльнісному рівнях, визначається розумним поєднанням особистих та суспільних інтересів.

Початкова ланка представлена автономними учнівськими групами, а не дитячими колективами.

Модель життєдіяльності учнів молодшого шкільного віку на колективних засадах. Мета моделі - розвиток особистості молодшого школяра у процесі формування колективних засад суспільно-корисної життєдіяльності.

Принципи функціонування моделі: визнання кожного учня особистістю, отримання позитивних почуттів від перебування в колективі, дослідницького підходу до дитячого колективу, залежності розвитку особистості учня та всього колективу від особистості вчителя, наявності значимих подій у житті дитячого колективу, педагогічна наступність у формуванні та розвитку учнівського класу, різнорівневий розвиток у системі міжособистісних відносин, уміле пред'явлення вимог до учнів, виховання учнівського активу, організація захоплюючих перспектив, формування здорової суспільної думки, створення й розвиток позитивних традицій колективного життя.

Шляхи реалізації моделі: організація спільної діяльності, організація життя колективу на демократичних засадах; конструювання гуманістичних і взаємовідповідальних відносин між дітьми, традицій та норм поведінки; спрямування та корекція впливу дитячої спільності на особистість; уміле педагогічне регулювання місця кожного учня в системі відносин у колективі; збереження та розширення реальних прав дитини у шкільному колективі; забезпечення свободи вибору дитиною світоглядних, політичних, релігійних поглядів, її незалежності від офіційних шкільних орієнтирів у цій сфері; бережливе та вибіркове ставлення до обговорення в колективі негативних вчинків учнів; розвиток активності у процесі діяльності і спілкування; забезпечення умілого керівництва розвитком та формуванням колективу учнів молодшого шкільного віку; створення сприятливого психологічного клімату в класі; функціонування органів самоврядування; зв'язок дитячого колективу з іншими колективами; використання сучасних інноваційних технологій у навчально-виховному процесі.