Підводна війна

Підводна війна розпочалася ще 1914 р., коли англійці встановили морську блокаду Німеччини. Для здійснення блокади вони використали великі крейсерські сили. Тоді Німеччина почала за допомогою підводних човнів топити ворожі кораблі. Вже у вересні—жовтні 1914 р. німецькі підводні човни потопили 5 британських крейсерів, під­водний човен, кілька торгових суден і десятки риболовець­ких траулерів. Престижу англійського флоту було завдано відчутного удару.

У 1915 р. німці розгорнули підводну блокаду Британії.

18 лютого 1915 р. німецьке командування офіційно оголоси­ло, що води, які омивають Англію та Ірландію, вважаються воєнною зоною, тому будь-яке судно, зустрінуте в цих во­дах, підлягатиме знищенню. Незважаючи на протести США та інших нейтральних країн з приводу грубого порушення принципів нейтрального судноплавства, німецькі човни вже лютого вдалися до активних дій.

Особливе обурення у світі викликав той факт, що 7 трав­ня 1915 р. німецький підводний човен "І-20" потопив англійський трансатлантичний лайнер "Лузітанія", що йшов зі США до Англії. На його борту було 1959 па­сажирів, серед яких 440 жінок і дітей. Врятувати пощасти­ло лише 761. Після цього уряд США та уряди інших країн почали вимагати від уряду Німеччини не допускати, біль­ше подібних випадків. Кайзер видав наказ, який забороняв дії проти пасажирських суден, але морське командування продовжувало топити всі судна поспіль.

У 1916 р. підводна війна тривала, і головним завданням Німеччина вважала будівництво підводних човнів. Після Ютландської морської битви 31 травня — 7 червня 1916 р., в якій німецький флот зазнав поразки, командування дійшло висновку, що не зможе зрівняти сили свого флоту з анг­лійським. Тому з 1 лютого 1917 р. розпочалася необмежена підводна війна.

Отже, в 1915—1916 рр. жодна з воюючих сторін не спро­моглася схилити шальки терезів на свій бік, хоча поступово країни Антанти накопичували сили для вирішальних боїв.

ПОДІЇ 1917—1918 рр.