Верденська битва

Це була одна з найкривавіших битв Першої світової війни, недарма її ще називають "верденською м'ясоруб­кою". Тривала вона від 21 лютого по 18 грудня 1916 р. Німецьке командування розраховувало прорвати оборону союзників під Верденом блискавичною атакою і зосереди­ло величезні сили. Для удару по Вердену німці розгорнули 1204 гармати, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеро­статів. В артилерії вони переважали у 5,5 разу. Зосереджен­ня такої кількості артилерії під час наступу було здійснено вперше за час війни. Для цього малися всі підстави, оскі­льки Верденський укріплений район було обладнано чи­сленними траншеями, шанцями, ходами сполучень, части­ну з яких було споруджено з бетону. Оборону тримали 11 французьких дивізій з 632 гарматами.

Об'єктом наступу став Верденський виступ, що прикри­вав шлях до Парижа і служив опорою для Західного фро­нту. 21 лютого після 9-годинної артилерійської підготов­ки, коли, здавалося б, на лінії оборони загинуло все живе, кайзерівські війська пішли в атаку. Одначе французи зу­стріли їх інтенсивним вогнем. За 70 днів (лютий — квітень) кровопролитних боїв німці просунулися лише на 7 км. Верденська м'ясорубка "перемолола” майже 120 дивізій, з них 69 французьких і 50 німецьких. Але ні ті, ні ті не домоглися переваги. Французи трималися стійко і, зрештою, до кінця року відвоювали всі території, захоплені німцями навесні. Втратиз обох боків сягнули 1 млн солдатів та офіцерів.

4.Брусиловський прорив російської армії

Відповідно до вимог союзників, які прагнули ослабити німців під Верденом, війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова перейшли в наступ. Прорив австро-німецької оборони здійснювався на фронті завдовжки 480 км у кількох місцях. Було визволе­но частину Галичини, Волині з м. Луцьк та Буковину з м. Чернівці. Вся операція тривала з 4 червня по 13 серпня

Становище австро-німецьких військ на Східному фрон­ті одразу стало надзвичайно серйозним. Сюди було пере­кинуто частину німецьких дивізій із заходу. За словами сучасного французького воєнного історика Прійяра, "про­рив німецького фронту російськими військами під Луцьком у червні 1916 р. змусив німецьке командування пере­кинути частину військ з-під Вердена на Східний фронт. Після цього гострота боїв під Верденом зменшилася, це дало змогу французьким військам створити необхідні ру­бежі для контрударів великих масштабів..." Проте розтяг­нутість комунікацій і брак боєприпасів перешкодили по­дальшому наступові російських військ. Вичерпавши всі ре­зерви, вони перейшли до оборони.

Успіхи союзників у битві під Верденом і в Галичині спо­нукали Румунію вступити у війну на боці Антанти. 27 сер­пня 1916 р. румунський уряд оголосив війну Центральним державам. Одначе невдовзі її армію було розгромлено, а більшу частину території, зі столицею Бухарестом і нафто­вими родовищами, окупували австро-німецькі війська.