Натуралізація надання шляхом формального акту громадянства іноземцю за його клопотанням

Види натуралізації:

а) автоматично;

б) добровільно.

Законодавство деяких держав надає громадянство фізичним особам автоматично у порядку застосування закону внаслідок деяких змін громадянського статусу: усиновлення, легітимації, визнання батьківства, одруження.

За законами окремих держав призначення на посаду викладача університету також тягне за собою надання права громадянства.

Набуття громадянства шляхом одруження відбувається тоді, коли законодавство країни чоловіка автоматично надає їй громадянство (Франція).

Набуття громадянства внаслідок визнання батьківства або легітимації – це набуття дитиною громадянства батька.

Набуття громадянства шляхом усиновлення – це набуття повнолітнім громадянства усиновителя.

Добровільна натуралізація – набуття громадянства за особистим клопотанням фізичних осіб згідно з умовами, передбаченими національним законодавством, але, однак, яке не повинно суперечити загальновизнаним нормам міжнародного публічного права.

Умови добровільної натуралізації:

а) добровільність акту особи, яка прохає про надання громадянства;

б) тривале проживання на території країни (5; 7; 10років);

в) володіння державною мовою; в обсязі достатньому для сспілкування;

г) наявність законних джерел існування;

д) визнання і виконання конституції країни та її законодавства.

Як правило, добровільна натуралізація санкціонується органами і дуже рідко – судом.