Теоретична та експериментальна частини

Ці розділи дипломної роботи є основні, оскільки вони вміщують резуль­тати досліджень, які студент одержує особисто під час дипломування.

У дипломних роботах із розробки технічних систем теоретичу частину звичайно починають із розробки загальної функціональної схеми системи (пристрою чи приладу). Потім послідовно здійснюють детальну розробку окре­мих блоків функціональної схеми, зокрема одержання аналітичних виразів, які описують роботу окремих вузлів пристрою, розрахунки елементів електричних схем, побудова часових діаграм. Залежно від складності за­вдання розрахунки можуть бути проведені вручну або з використанням комп’ютера.

В експериментальній частині роботи наводять результати розробки кон­струкції пристрою (приладу), дані досліджень макетів окре­мих вузлів (осцилограми, графічні залежності, таблиці). Експериментальні за­лежності необхідно апроксимувати аналітичними виразами для одержання емпіричних формул. Експериментальну частину має завершувати роз’яснення конкретних електричних схем, на основі яких виготовлений обчислювальний пристрій, вимірювальний прилад і т.ін.

Для дипломних робіт із розробки програмних систем можна рекомен­дувати такий порядок побудови теоретичної частини:

а) розробка загального алгоритму моделювання заданої системи (процесу);

б) послідовне обґрунтування та розробка окремих частин загального ал­горитму моделювання.

В експериментальній частині наводять детальний опис програм, написа­ний вибраною алгоритмічною мовою, результати машинного експерименту та його аналіз. Роботу здійснюють у два етапи:

а) налагодження програм;

б) машинне моделювання заданої системи (процесу).

Текст розробленої програми необхідно наводити в додатку, особливо коли обсяг програми значний.

Теоретична та експериментальна частини за обсягом можуть займати 30–40 сторінок.