Перша медична допомога потерпілим з гострими психічними порушеннями

При катастрофах і стихійних лихах дуже часто відзначаються найрізноманітніші психічні порушення, від повної загальмованості – ступору, до психогенного (реактивного) порушення – істеричного припадку.

Незважаючи на нерухомість, для ступору характерна виразність міміки, що відбиває емоційну насиченість переживань потерпілого. Вираження особи частіше страждальницьке, на очах сльози. На питання потерпілий не відповідає, але як би намагається зробити це за допомогою міміки. Психогенний ступор може перемінятися психогенним порушенням. Психогенне порушення може бути від монотонного порушення з нечленороздільними звуками до хаотичного безглуздого порушення з панічною втечею, нанесенням самоушкоджень, самогубства. При масових катастрофах психогенне порушення може охоплювати більші групи людей з виникненням паніки. Перша медична допомога потерпілим із психічними порушеннями полягає в забезпеченні безпеки самого потерпілого й навколишніх його людей. Рятувальник у першу чергу повинен спробувати ліквідувати обстановку розгубленості й паніки. Потерпілий повинен бути ізольований. Убираються доступні йому ріжучі предмети й інші речі, які можуть бути використані як знаряддя нападу або самогубства.

Для надання допомоги не слід залучати велику кількість рятувальників, тому що це приводить до суєти. Звичайно досить 2-4 чоловік. Важливо забезпечити безперервне спостереження за такими потерпілими, що виключає можливість втечі, напади або самогубства. При цьому необхідно в міру можливості не демонструвати потерпілим, що вони небезпечні, що їх посилено охороняють і т.п., тому що це зміцнює його хворобливий стан. Рятувальники в жодному разі не повинні проявляти страх перед постраждалої, відношення до нього повинне бути турботливим, спокійним і в той же час твердим і рішучим.

Необхідно спокійно підійти до постраждалого, краще збоку, посадити його й щоб уникнути несподіваного удару покласти свої руки на його кисті.

Потім потрібно м'яко й участливо його заспокоїти, пояснити, що йому вже ніщо не загрожує. При різкому порушенні такі спроби заспокоїти хворого можуть не дати результатів. У таких випадках кілька людей повинні швидко підійти до потерпілого з різних сторін, краще з боків і позаду, і схрестивши йому руки на груди різко підхоплюють його обидві ноги в підколінних областях.

Утримуючи постраждалого таким чином, його переносять на носилки або до ліжка й фіксують за допомогою лямок або ременів. У супроводі медичного працівника такі потерпілі доставляються в лікувальні установи.