Для студентів, які працюють над магістерською роботою, важливо не лише добре знати основні положення, що характеризують зазначену роботу як кваліфікаційну, наукову, але й мати уявлення про методологію наукового пошуку.
Наукове дослідження від творчого задуму до кінцевого оформлення наукової праці здійснюється індивідуально. Але можна визначити загальні методологічні принципи до його проведення:
- всезагальний універсальний взаємозв’язок, який потребує всебічного обліку зв’язків і залежностей досліджуваного об’єкта;
- діалектичне протиріччя (за дотримання формально логічного протиріччя);
- єдність якості і кількості, якісного і кількісного підходів у наукових дослідженнях;
- діалектичне заперечення.
Успіх виконання магістерської роботи залежить від вміння студента обрати найбільш результативні методи дослідження, оскільки саме вони дозволяють досягти поставленої у роботі мети.
Розрізняють загальні та спеціальні методи наукового пізнання.
Загальні методи використовуються впродовж всього дослідницького процесу, в різноманітних наукових сферах. Вони поділяються на:
- методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);
- методи, що виконуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівні дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання та інше);
- методи теоретичного дослідження (від абстрактного до конкретного та інші).
Спеціальні методи характерні для певних сфер наукового знання. Вони мають специфічний характер, тому що розробляються та удосконалюються в конкретних, спеціальних науках. Це - соціологічні, економіко-статистичні, картографічні та інші методи.
Текст наукової роботи відрізняється від іншого логічністю. Тому, які б помилки, з точки зору логіки, не зробили автори магістерських робіт, завжди можна довести, що кожна помилка зводиться у кінцевому результаті до порушення вимог того чи іншого логічного закону: закону тотожності, закону протиріччя та закону достатності.
Значна частина наукової інформації носить характер суджень, виведених із інших міркувань. Логічним засобом отримання таких суджень є розумова діяльність, за допомогою якої із декількох міркувань виводяться висновки, певним чином пов’язані із вихідними. Усі висновки класифікують як індуктивні і дедуктивні.
Узагальнюючи накопичений емпіричний матеріал, індукція є основою для висування уявлень про причину явищ, що досліджуються, а дедукція теоретично обґрунтовує отримані індуктивним шляхом висновки та перетворює їх у вірогідні знання.
В наукових дослідженнях часто об’єктом дослідження виступають одиночні неповторні за індивідуальними характеристиками предмети та явища, при оцінці яких ускладнюється використання як дедуктивних, так і індуктивних суджень. В такому випадку використовують аналогію як метод дослідження.
Особливо важливого значення в науковому тексті набуває судження про причинну залежність. Однак, в процесі наукового пошуку можливі такі випадки:
- втрата тезису - сформулювавши тезис, дослідник забуває його і переходить до іншого, пов’язаного із першим, внаслідок чого губиться вихідна думка;
- повна заміна тезису – в процесі висування певного положення, доводиться інше, близьке за значенням, положення, тобто замінюється одне міркування іншим;
- часткова заміна тезису - в ході доведення змінюється початковий тезис.
Основна вимога до наукових досліджень – вміння доводити власні судження та спростувати доводи опонентів. Це досягається за допомогою аргументування, побудованого на законах логіки. Аргументування – це логічний процес, під час якого обґрунтовується правильність міркування. Аргументація досягає мети, коли дотримуються правила доказу. Щоб аргументи були переконливими, необхідно:
- в якості аргументів використовувати тільки доведені положення;
- аргументи мають бути автономні, тобто доведені незалежно;
- аргументи не повинні бути суперечливими;
- аргументи у сукупності повинні бути такими, щоб з них виходив доведений тезис.
2. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ
МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Магістерська робота є результатом вивчення комплексу навчальних дисциплін та проведення наукового дослідження. Загальний порядок виконання магістерської роботи такий:
- вибір теми та об’єкта дослідження на основі вивчення проблеми в цілому;
- формування мети та основних завдань магістерської роботи;
- пошук та опрацювання інформації;
- складання плану роботи на основі групування та систематизації зібраних матеріалів;
- написання тексту та доопрацювання рукопису;
- графічне оформлення отриманих результатів;
- подання магістерської роботи керівнику та рецензентам;
- захист магістерської роботи.
Логічна схема підготовки магістерської роботи, що виходить із самої суті навчально-дослідницької роботи приведена у додатку А.