2015-09-07
2953
Використання сил і засобів, тих чи інших форм і методів морально-психологічного забезпечення залежить від форми бойового застосування з’єднань та військових частин.
Морально-психологічне забезпечення маршу здійснюється з урахуванням: бойового завдання; конкретних умов морально-психологічної, соціально-політичної обстановки у регіоні, через який пересуваються війська; морально-психологічного стану особового складу; характеру вогневого впливу противника; характеру місцевості та терміну часу.
Морально-психологічне забезпечення маршу спрямовується на:
– своєчасне прибуття в зазначений район, готовність до розгортання у бойовий порядок і ведення бойових дій;
– роз'яснення задач маршу, мобілізацію військовослужбовців, особливо водіїв, на якісну підготовку бойової техніки та озброєння до маршу;
– чітке виконання дисципліни маршу і організованості, заходів маскування, сигналів управління;
– підтримання постійної високої бойової готовності до можливого нападу противника і відбиття його ударів, до сміливих та рішучих дій щодо знищення противника у зустрічному бою.
|
|
|
В період підготовки до маршу: визначається мета і завдання морально-психологічного забезпечення маршу; організовується оперативне, бойове, суспільно-політичне інформування особового складу; планується і організовується психологічна підготовка всіх категорій особового складу до маршу, звертається увага на спеціальну і цільову психологічну підготовку водіїв, бойової охорони; організовується протидія інформаційному впливу противника, своєчасне його виявлення і роз'яснення особовому складу бойових і вантажних машин цілей, форм та методів цього впливу.
Успіх маршу в значніймірі залежить від всебічної підготовки особового складуводіїв. Тому для водіїв плануютьсяспеціальнізаняття з таких питань: знайомство зобстановкою та отриманоюзадачею, відповідальність водіїв щодо якісного проведення маршу, вивчення маршрутів висування колон і порядокруху, підготовка бойових і вантажних машин до маршу; знання сигналів такоманд,дисципліна маршу, прийоми саморегуляції тавольової мобілізації, психологічні тренінги, труднощі маршу таспособи їх подолання, заходи безпеки в період маршу, особливості водіння вночі.
Морально-психологічне забезпечення в ході маршу спрямовується на: виконанняособовим складом своїх функціональнихобов'язків, успішнуроботу водіїв бойових та вантажних машин; підтримкувстановленоїшвидкості руху, відстані, інтервалів; підтримкувисокого морально-психологічного стану військовослужбовців; організованостіта дисципліни, постійної пильності і бойової готовності до виконання завдань зустрічного бою. Під час маршу оперативно доводяться до військовослужбовців зміни в о6становці; нарощується робота щодо пропаганди бойового досвіду; організується інформаційне забезпечення особового складу; проводиться вивчення настроїв особового складу, моніторинг морально-психологічного стану особового складу.
|
|
|
Морально-психологічне забезпечення самого маршу здійснюється безпосередньо підчас пересування колон, в бойових і вантажних машинах, при організації відпочинку. Це обумовлює деякі його специфічні форми та методи. Однак, вирішальне значення завжди має особистий приклад командирів, бойового активу, їх особистий вплив на військовослужбовців в кожному екіпажі, обслузі, відділенні.
Таким чином, головні зусилля морально-психологічного забезпечення маршузосереджуються на вихованні відповідальності командирів, начальників, всього особового складу за ретельну підготовку до здійснення маршу будь-яким способом, забезпечення своєчасного прибуття військової частини (з’єднання) у визначений район в готовності до виконання отриманої задачі. Особлива увага надається підтриманню дисципліни маршу, готовності особового складу до ведення бойових дій в умовах будь-якої обстановки, високої пильності військовослужбовців з’єднань (частин) протиповітряної оборони, чіткості в роботі загонів забезпечення руху і підрозділів комендантської служби.
Виходячи з особливостей оборонного бою, мета морально-психологічного забезпечення оборони полягає у формуванні та підтримці у особового складу високих морально-психологічних та бойових якостей, стійкості, витримки та ініціативи, активності, готовності виконати бойовий наказ за будь-яких умов обстановки, створення в короткі строки системи вогню, своєчасне інженерне обладнання рубежів і позицій оборони, нанесення втрат противнику та створення умов для переходу до контрнаступу.
Сприйняття і оцінка особистістю оборони має певні особливості. Окремими військовослужбовцями вона сприймається як наслідок переваги противника, втрата бойової активності. В зв’язку з цим у свідомості військовослужбовців можуть виникати негативні асоціації, які можуть привести до:
- зростання невпевненості в свої можливості, сили, компетентність командирів, зниження їх ролі і авторитету;
- зниження морально-психологічного стану особового складу, поява настрою невдоволення, зниження військової дисципліни;
- підвищення впливовості чуток, пліток, інформаційно-психологічного впливу противника.
Небезпека, неадекватне сприйняття бойових дій в обороні можуть привести до прояву у військовослужбовців страху, паніки і, як наслідок, залишення бойових позицій. Сильний вогневий вплив зі сторони противника, який намагається прорвати оборону, веде до втрати зв’язку з підрозділами, росту ізольованості окремих груп воїнів, до появи осіб з симптомами „психології оточенця”.
До специфічних факторів і особливостей бойової діяльності, які необхідно враховувати при організації морально-психологічного забезпечення бойових дій в обороні слід віднести:
- стан відносного самозаспокоєння, розслабленості (особливо після активних наступальних дій), бажання пересидіти (“окопна хвороба”);
- збільшення обсягу фізичного навантаження на особовий склад за короткий термін (необхідно за короткий термін обладнати район оборони);
- сам оборонний бій викликає у особового складу почуття пригніченості, психічної неврівноваженості (стан очікування, невизначеності, вплив переважаючих сил противника);
- сприятливі умови для противника щодо здійснення психологічного впливу на війська що обороняються.
|
|
|
Заходи морально-психологічного забезпечення оборонного бою повинні бути спрямовані на: мобілізацію особового складу військ (сил) на відбиття повітряного нападу противника; підтримання високої морально-психологічної стійкості особового складу в умовах використання противником високоточної зброї (зброї масового ураження); активізацію зусиль особового складу на створення в стислі строки надійної оборони, ефективної системи вогню і загороджень, інженерне обладнання рубежів, позицій, районів оборони, повне використання захисних ознак місцевості, проведення заходів по маскуванню; роз’яснення військовослужбовцям завдань щодо завдання поразки угрупованням військ противника при їх висуванні, розгортанні та переході у наступ, ведення стійкої і активної оборони, утримання зайнятих рубежів (районів, смуг) оборони, недопущення прориву противника у глибину, висадку його повітряних та морських десантів; підтримання у особового складу мужності, завзятості та високої дисципліни; виховання свідомого розуміння необхідності завзято обороняти зайняті позиції і при будь-яких обставинах не залишати їх без наказу старшого командира; підсилення морально-психологічного впливу на особовий склад з’єднань і частин, які обороняють найбільш важливі райони, від утримання яких залежить стійкість оборони, а також частин, які ведуть бій у оточенні; вивчення сильних і слабких сторін противника, роз’яснення їх особовому складу; проведення роботи з особовим складом з’єднань і частин другого ешелону й резерву по його підготовці до рішучих дій щодо знищення угруповань противника, що вклинились або прорвались; створенню високого наступального пориву у військовослужбовців, які беруть участь у контрударах, відновленні позиції на найважливіших напрямах.
При виході із бою і відході військ заходи морально-психологічного забезпечення спрямовуються на підтримання організованості та дисципліни, недопущення панічних настроїв, забезпеченні підвищеної бойової активності особового складу з’єднання (частини), яке прикриває вихід із бою головних сил об’єднання (з’єднання), своєчасну евакуацію поранених і хворих.
|
|
|
При обороні міст (населених пунктів), бойових дій в горах і оточенні заходи морально-психологічного забезпечення повинні нейтралізувати негативний вплив на особовий склад умов роз’єднаності військ, труднощі в отриманні різноманітної інформації, підвищений інформаційно-психологічний вплив противника. Особливого значення набуває виховання у військовослужбовців стійкості та витривалості, безперервне бойове інформування, індивідуально-виховна робота, попередження можливих негативних психологічних явищ, оперативне реагування на них, особистий приклад командирів і начальників.
Морально-психологічне забезпечення оборонного бою - це єдиний, нерозривний процес формування високих морально-психологічних рис, якостей, властивостей особистості військовослужбовців, які дозволяють йому виконати бойове завдання.
В зв’язку з цим основними завданнями морально-психологічного забезпечення оборонного бою слід вважати:
- організацію доведення і роз’яснення особовому складу мети і завдань війни, воєнного конфлікту, політики України, директиви Верховного Головнокомандувача, рішень уряду з воєнних питань, бойових завдань, що стоять перед частинами, підрозділами, наказів командирів і начальників;
- проведення безперервного суспільно-політичного, воєнно-технічного та бойового інформування особового складу, доведення до військовослужбовців воєнно-політичної і бойової обстановки що склалася, мобілізацію особового складу на виконання конкретних бойових задач;
- постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовку пропозицій, забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості військ і зниження психогенних втрат;
- організацію управління та координацію заходів морально-психологічного забезпечення бойових дій в обороні;
- здійснення в повному обсязі захисту військ від інформаційно-психологічного впливу противника та інших заходів інформаційної боротьби, які здійснюються в інтересах морально-психологічного забезпечення;
- аналіз морально-психологічного стану і військової дисципліни особового складу, підтримання правопорядку і дисципліни в ході оборонного бою, розробку пропозицій і організацію виконання рішень щодо їх зміцнення;
- забезпечення високої бойової згуртованості військових колективів, виконавчої дисципліни і організованості, недопущення мародерства та безчинств по відношенню до місцевого населення;
- організацію взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, цивільним населенням;
- досягнення морально-психологічної переваги над противником, впевненості в своєму озброєнні і військовій техніці, виховання високої відповідальності за підтримання їх в постійній готовності до бойового застосування;
- забезпечення психологічної стійкості особового складу;
- зміцнення та підтримання авторитету командирів;
- забезпечення пильності і бойової настороженості, недопущення розголошення військової і державної таємниці;
- поновлення моральних, психологічних і фізичних сил особового складу, створення умов для морально-психологічної реабілітації поранених і хворих, організацію відпочинку та дозвілля військовослужбовців;
- турботу про безперервне забезпечення особового складу всім необхідним для життя і бою;
- забезпечення функціонування системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, дотримання законів міжнародного гуманітарного права.
Будь-якому виду бойових дій, в тому числі і обороні, зазвичай передує підготовчий період. Термін його в залежності від конкретних умов може бути різним, але, як правило, не довготривалим. Це вимагає від військ швидких дій та зосередженості. В період підготовки до оборонного бою важливо максимально задіяти весь арсенал форм, сил та засобів основних складових МПЗ: інформаційно-пропагандистського та психологічного забезпечення, воєнно-соціальної і культурно-просвітницької роботи та захисту від інформаційно-психологічного впливу противника.
Інформаційно-пропагандистське забезпечення спрямовується на:
- роз’яснення особовому складу важливості безумовного виконання бойового завдання та наказів командирів;
- оперативне інформування особового складу про хід виконання бойового завдання, зміни в бойовій обстановці та героїчні дії військовослужбовців;
- своєчасний обмін інформацією між усіма підрозділами та частинами з’єднання;
- доведення нових даних про противника, мету його дій та подальші наміри;
- пропаганда передового досвіду ведення бойових дій;
- оперативний випуск термінових номерів газет з’єднання, блискавок, листівок, бюлетнів, закликів, прийом та відправку особистої кореспонденції військовослужбовців;
- організацію використання та забезпечення технічними засобами виховання.
Психологічне забезпечення спрямовується на:
- систематичний збір, узагальнення і всебічний аналіз морально-психологічної обстановки та морально-психологічного стану особового складу;
- забезпечення своєчасного надання практичної психологічної допомоги психотравмованим військовослужбовцям;
- прийняття оперативних рішень щодо застереження негативних індивідуальних та групових психологічних явищ, страху, паніки, поновлення психологічної стійкості військовослужбовців та підрозділів;
- організацію роботи в повному обсязі пунктів психологічної допомоги та реабілітації;
- організацію постійної взаємодії офіцерів органів особового складу з медичним персоналом військової частини, з’єднання та цивільними медичними установами.
Воєнно-соціальну роботу слід спрямувати на:
- аналіз і прогнозування можливого розвитку соціальної ситуації у підрозділах та частинах з’єднання, вивчення настроїв та запитів підлеглих;
- недопущення порушень військовослужбовцями правил ведення бойових дій, прав людини, норм міжнародного гуманітарного права, попередження випадків самосуду і мародерства;
- організацію розшуку, евакуацію загиблих та поранених;
- своєчасне заохочення і подання до нагородження урядовими нагородами військовослужбовців, які відзначилися в ході бойових дій.
Культурно-виховну роботу спрямувати на:
- організацію виступів концертних бригад, аматорських колективів;
- організацію кіно, відео та радіообслуговування особового складу;
- задоволення духовних потреб особового складу;
Заходи інформаційно-психологічної протидії спрямувати на:
- виявлення сил, засобів, об’єктів проведення психологічних операцій противника та нейтралізацію їх методом вогневого враження або знищення;
- враження літаків, вертольотів, повітряних куль противника що використовуються з метою залистування бойових позицій, території, об’єктів;
- організацію, збір та знищення друкованих матеріалів дезінформаційного характеру;
- посилення контролю за використанням бойових та чергових радіозасобів, характером ведення ними радіопереговорів;
- обмеження користування особовим складом особистими радіоприймачами;
- постійне відслідковування та аналіз інформаційно-психологічного впливу противника і відповідне корегування своїх дій та дій своїх військ.
Щоб оцінити результати морально-психологічного забезпечення оборонного бою, встановити, як воно вплинуло на морально-психологічний стан особового складу, потрібно мати чітке уявлення про вимірювання рівнів морально-психологічного стану, поінформованість військовослужбовців, свідомість їх дій. Важливо виявити також, які зміни відбулися в поведінці особового складу в результаті виховних, інформаційних, психологічних впливів в ході морально-психологічного забезпечення, які форми і методи є найбільш ефективними, а від яких слід відмовитися чи вдосконалювати їх.
Специфіка організації морально-психологічного забезпечення застосування частин, з’єднань Збройних Сил України у наступальному бою.
Весь історичний військовий досвід переконливо свідчить про те, що найбільш ефективним способом вирішення завдань оборонного бою є організація та проведення контрнаступу (наступу) на противника. Як відомо, морально-психологічне забезпечення проводиться безперервно, цілеспрямовано і чим складніша та напруженіша обстановка, тим активніше. Воно планується та здійснюється диференційовано, в залежності від призначення і характеру бойових дій, а також завдань, які вирішують війська. Тому для більш глибокого розуміння особливостей морально-психологічного забезпечення наступального бою доцільно спочатку розглянути особливості самого наступального бою в сучасних умовах.
Загальновійськовий наступальний бій в сучасних локальних війнах та збройних конфліктах відрізняється рішучістю, високою маневреністю, напруженістю, швидкоплинністю, різкими змінами обстановки, розмаїттям сил і засобів його ведення, розгортанням бойових дій на значну глибину і ширину, веденням його високими темпами. Перераховані особливості наступального бою необхідно доповнити також сукупністю відповідних чинників морально-психологічного плану, які ще в більшій мірі визначають особливості морально-психологічного забезпечення наступу.
До цих чинників можна віднести те, що наступальний бій:
- позитивно впливає на настрій особового складу;
- викликає емоційно-вольове збудження та бойову активність військовослужбовців;
- придушує почуття страху, коливання;
- притуплює загострені реакції та фактори бойової обстановки;
- мобілізує бойові можливості, волю, мужність та інш.
- наступальний бій активізує навіть слабких духом, породжує хоробрість, сприяє масовому героїзму;
- збуджує творчі можливості особового складу, його активність, ініціативу, бажання оволодіти бойовою майстерністю.
При веденні наступу морально-психологічна перевага належить наступаючим військам, тому що вони володіють ініціативою, вибирають напрямок та визначають час нанесення ударів. Внутрішня активність, напруга особового складу знаходять вихід, співпадають з зовнішньою активністю дій. Сам факт наступу, те, що ми атакуємо противника, наносимо удари першими, переконливо свідчить, що наступаючі війська сильніші, а це мобілізує, підбадьорює особовий склад, надає йому додаткові сили. Наступ закріплює у військах впевненість в перемозі над противником.
Головні зусилля морально-психологічного забезпечення контрнаступальних (наступальних) дій зосереджуються на: підтримці високого наступального пориву, морально-психологічної переваги над противником, укріпленні морально-психологічного стану особового складу військ (сил), вихованні у військовослужбовців ініціативи, самовідданості та твердої рішучості у досягненні перемоги над противником; забезпеченні безперервності морально-психологічного впливу на особовий склад об’єднань, з’єднань (частин), які діють на напряму головного удару і виконують найбільш важливі задачі; роз’ясненні військовослужбовцям бойових задач і обстановки, яка склалася, особливостей дій військ (сил), необхідності збереження у таємниці заходів по підготовці до наступу, суворого виконання правил маскування і радіодисципліни; інформуванні особового складу про противника, який протистоїть, його сильних і слабких сторонах, особливостях оборони, озброєння і техніки, виховання ненависті до ворога, впевненості в його розгромі; мобілізації особового складу військ (сил) на завоювання оперативної переваги у повітрі, нанесення ефективних масованих ракетно-авіаційних ударів по противнику, розгром угруповань його військ, оперативних резервів, оволодіння важливими районами та рубежами оборони, економічними районами, районами базування авіації, ракетних військ, іншими важливими об’єктами; здійсненні морально-психологічного супроводу дій повітряних (морських) десантів; організації безперервної взаємодії між з’єднаннями (частинами), що наступають, а також тими, що здійснюють прикриття військ від повітряних та наземних ударів противника; мобілізації особового складу на ефективне використання озброєння і техніки для прориву оборони, оточення і знищення противника, активне використання результатів вогневого ураження противника, дій сусідів для розвитку успіху; виявленні об’єктів ефективного інформаційно-психологічного впливу на війська противника; підтриманні у особового складу об’єднань, з’єднань (частин) другого ешелону (резерву) постійної готовності до вводу у бій, роз’ясненні йому отриманих бойових завдань; підтриманні високої бойової активності військовослужбовців, які діють в розвідці, передовому загоні (авангарді).
Під час наступу психологічно важливо якомога раніше дати вихід напруженню воїнів, конкретно залучити їх до знищення противника, що обороняється. Тому ще до безпосереднього зіткнення з противником, під час вогневої підготовки, доцільно дати команду особовому складу механізованих підрозділів вести вогонь зі стрілецької зброї. Це дасть бійцям значний емоційний розряд, повне відчуття участі в розгромі противника, стане запорукою стійкої морально-психологічної переваги.
В умовах сучасного наступального бою все більше зустрічаються явища зустрічного бою, що виникають з маршу, під час успішного розвитку наступальних дій, при нанесенні контрударів та контратак. Морально-психологічне забезпечення зустрічного бою спрямовується на виховання у особового складу постійної готовності до стрімких і маневрених дій по розгрому противника, його упередженню у розгортанні і відкритті вогню, нанесенню йому раптових ударів по флангах і в тил, розчленуванню і знищенню противника по частинах. При цьому особлива увага приділяється роботі з воїнами, які діють в підрозділах розвідки, передових загонах (авангардах), частинах технічного забезпечення і в тилу.
Важливою складовою сучасного наступального бою є повітряні (морські) десанти, морально-психологічне забезпечення яких спрямовується на підтримання у особового складу почуття високої відповідальності, ініціативи, мобілізації його на енергійні і зухвалі дії в тилу противника, захоплення і утримання найбільш важливих рубежів і об’єктів.
Під час наступу в горах морально-психологічне забезпечення зосереджується на вихованні у кожного військовослужбовця здатності стійко переносити труднощі бою в умовах гір, вміло використовувати озброєння і техніку ініціативно діяти у складі обхідних загонів і тактичних десантів, під час захоплення командних висот, перевалів і тунелів, подоланні ущелин.
Необхідно підкреслити, що планування та організація морально-психологічного забезпечення наступального бою повинні здійснюватись в відповідності з вимогами забезпечення таємності.
Після завершення планування морально-психологічного забезпечення головна увага зосереджується на проведенні заходів в підрозділах. Вони організуються та здійснюються диференційовано: по елементах бойового порядку, родах військ, по категоріях особового складу. В підрозділах організовуються такі заходи морально-психологічного забезпечення:
- організація оперативного, бойового інформування, роз’яснення звернень командування до особового складу та бойового наказу командира на наступальний бій;
- спеціальна, цільова психологічна підготовка особового складу всіх категорій, особливо молодих солдат, із залученням для цього офіцерів, які мають бойовий досвід;
- проведення мітингів, зборів особового складу, зустріч із учасниками бойових дій напередодні бою.
- організація вивчення бойового досвіду військовослужбовців і підрозділів, які відзначились в бою;
- вивчення тактики дій противника, бойових можливостей і слабких сторін його техніки і озброєння;
- організація соціально-правової роботи, яка спрямована на зміцнення єдиноначальності, безумовне виконання наказів командирів в бою, правовий захист військовослужбовців;
- організація взаємодії з органами особового складу у частинах підсилення, сусідів, планування і проведення з ними спільних заходів з урахуванням їх бойового досвіду;
- проведення роботи по протидії впливу різних ворожих інформаційних матеріалів, викриття та показ їх дійсного підривного змісту;
- забезпечення об’єктивної оцінки рівня морально-психологічного стану особового складу перед боєм, урахування його під час планування і ведення бою, безперервний аналіз морально-психологічної обстановки в підрозділі;
- забезпечення відпочинку особового складу перед наступом, зняття та послаблення зайвої напруги, підвищення моральної переваги над ворогом;
- проведення заходів по навчанню військовослужбовців навичкам зняття стресового стану, саморегуляції і вольової мобілізації, підтримки установок на безумовне виконання бойової задачі, підвищення психологічного настрою;
- прогнозування можливих психогенних втрат;
- підсилення контролю за станом втоми особового складу в бою;
Таким чином, знання впливу різних факторів бойової обстановки на морально-психологічний стан військ, а також вміле врахування цього впливу при організації МПЗ застосування частин, з’єднань у різних видах бою має вагоме практичне значення для виконання поставлених завдань.
5.3. Особливості морально-психологічного забезпеченняпідготовки та застосування з’єднань і частин Повітряних та Військово-Морських Сил
Специфічність призначення та завдань покладених на різні види Збройних Сил України визначають особливості морально-психологічного забезпечення їхпідготовки та застосування.
Повітряні Сили – вид Збройних Сил України, призначений для відбиття агресії шляхом нанесення повітряних ударів по військах противника, іншим важливим об'єктам, а також для ведення розвідки, повітряних перевезень і десантування. Включення до складу Повітряних Сил частин і з'єднань Протиповітряної оборони розширило їх призначення. Тепер вони будуть також виконувати задачі боротьби з повітряним противником, захисту від ударів з повітря угрупувань наших військ, інших важливих об'єктів.
Морально-психологічне забезпечення діяльності особового складу Повітряних Сил являє собою комплекс заходів щодо формування, розвитку й активізації у авіаторів морально-психологічних, психофізіологічних і фізичних якостей, необхідних для успішного безаварійного виконання задач і досягнення перемоги в бойовій обстановці.
При організації морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу ПС у бойовій обстановці дуже важливо враховувати особливості різноманітних родів авіації, що визначаються характером бойових дій, умовами виконання бойових задач, складом екіпажів, бойовою технікою, що мається на озброєнні і іншими чинниками.
Так, у бомбардувальній авіації звертається увага на підготовку до тривалого перебування особового складу в повітрі, польотам над територією противника, у складних метеорологічних умовах і вночі, у складі екіпажів, у які входять різнорідні спеціалісти. Велике місце приділяється згуртуванню колективів, злагодженості в екіпажах, узгодженості в бойовій роботі, удосконаленню штурманської, бомбардувальної, повітряно-стрілецької підготовки, підтримці стійкого зв'язку в польоті.
У військово-транспортній авіації першорядна увага приділяється морально-психологічній підготовці екіпажів до проведення десантування військ парашутними засобами, перевезення військ і вантажів на великі відстані, виконанню бойових задач у різноманітних кліматичних умовах і на різних ТВД.
У винищувальній авіації головна увага приділяється виконанню польотів групової злітаності (парами, ланками), веденню повітряного бою на малих та середніх висотах, у складних метеорологічних умовах, виконанню польотів з великими навантаженнями, з різкою зміною висоти, швидкості та траєкторії польоту.
У розвідувальній авіації головна увага звертається на підготовку до виконання польотів на малій та гранично-малій висотах, на підготовку до виконань польотів над морем, в гірській місцевості, в мало орієнтованій місцевості, на підготовку до польотів у відриві від головних сил над територією противника, до виконання бойової задачі в умовах посиленого впливу протиповітряних засобів противника.
При морально-психологічній підготовці вертольотних екіпажів увага приділяється підготовці екіпажів до польотів групою на гранично-малих висотах в умовах обмеженого бачення земної поверхні, виконання посадки на обмежених майданчиках, використання зброї в умовах дефіциту часу, виконання евакуаційних робіт в умовах активного впливу вогневих засобів противника.
Організація морально-психологічного забезпечення діяльності авіаційних частин і з'єднань у воєнний час в значній мірі визначаються специфікою авіаційної праці льотного й інженерно-технічного складу Повітряних Сил. Головна роль в успішному виконанні задач поставлених перед Повітряними Силами належить льотному складу.
Професія військового льотчика - одна із самих важких і складних. Крім відмінного здоров'я, різнобічних фахових спроможностей, вона потребує витримки, волі, наполегливості, витривалості, уміння ризикувати, рішучості, самовладання, емоційної стійкості, гарної уваги і пам'яті, почуття колективізму, багатьох інших психологічних і моральних якостей.
Льотна робота завжди була для пілотів невичерпним джерелом натхнення, самоствердження, удосконалення. Водночас, вона неминуче пов'язана з подоланням труднощів, невдач, що викликають внутрішні переживання, які виявляються в почуттях, діях і вчинках. Нерідко військовим льотчикам випадає зіштовхуватися із складними аварійними ситуаціями, небезпекою, страхом, граничними психофізичними перевантаженнями в небі, хибами в соціально-побутовому забезпеченні і різноманітними життєвими проблемами на землі.
У кабінах сучасних бойових літаків знаходиться більше 400 різноманітних об'єктів взаємодії. Кількість інформації, що надходить льотчику в повітрі, його функціональна завантаженість, фізичні і психічні перевантаження в найбільш складних польотах, особливо на одномісних літаках, нерідко знаходяться на межі психофізіологічних можливостей людини і навіть перевищують їх. В міру ускладнення авіаційної техніки зростає і кількість різноманітних обмежень у польоті, число яких на машинах 3-го і 4-го поколінь досягло більш 150.
Все це свідчить про те, що специфіка авіаційної роботи вимагає від військового льотчика, поряд з високою бойовою виучкою, технічною і льотно-тактичною майстерністю, ще й добре функціонуючу психіку, морально-психологічну стійкість, фізичну витривалість, спроможність не губитися в самій складній і небезпечній для життя обстановці, уміння завжди і за будь-яких умов знаходити правильне і єдино можливе рішення для успішного виконання поставлених задач у мирних умовах і в бойовій обстановці.
Роль і значення морально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу Повітряних Сил безупинно зростають. Цьому сприяють такі обставини:
- ускладнення соціально-політичної, економічної, морально-психологічної ситуації в суспільстві, помітне падіння престижності і мотивації ратної праці авіаторів, загострення соціальних проблем в авіаційних гарнізонах, ріст можливості психологічної депресії у льотного складу;
- озброєння авіації складними, насиченими електронно-обчислювальною технікою високоманевровими літаками, що потребують від авіаторів граничних фізичних, інтелектуальних, психологічних можливостей;
- зниження фахової надійності льотчиків і її морально-психологічної компоненти внаслідок недостатнього нальоту;
- безупинне посилення негативного впливу специфіки льотної роботи на психіку людини.
Головною метою морально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу є формування в нього психологічної готовності й стійкості, що дозволяють з високим коефіцієнтом корисної дії проявляти фахові навички, уміння і психологічні якості при виконанні поставлених задач в бойовій обстановці.
Основними завданнямиморально-психологічного забезпечення діяльності льотного складу є: активізація переконань і закріплення мотиваційних установок; розвиток і загартування необхідних льотних якостей; почуттєве виконання уяви польоту і доведення його до максимальної яскравості і чіткості; адаптація психіки до умов бою; зняття чинників невідомості, несподіванки; накопичення досвіду емоційно-вольової усталеності і вольової саморегуляції при діях у бойових умовах; забезпечення умов для нормального функціонування психічних процесів у льотного складу; підвищення працездатності і життєдіяльності; створення у льотчиків позитивного психологічного настрою при польоті, пориву, азарту, впевненості у своїй зброї, самому собі, своїх товаришах; створення сприятливого мікроклімату в колективах.
Як свідчить досвід, у морально-психологічному забезпеченні діяльності льотного складу виділяються три динамічно взаємозалежних види психологічної підготовки: загальна, спеціальна і цільова. Вони ведуться на всіх етапах в бойовій обстановці, проникають у сферу неслужбових відносин, побуту, дозвілля, духовного світу авіаторів і членів їхніх сімей.
Загальна психологічна підготовка передбачає формування фахових якостей, якими повинні володіти кожний льотчик (штурман). Ці якості необхідні льотному складу для ефективного виконання бойової діяльності з використанням специфічної зброї - літака. У ході спеціальної психологічної підготовки у льотного складу формуються і розвиваються специфічні якості, необхідні представникам різноманітних родів авіації для виконання властивих їм задач і конкретних видів польотів у стандартних і аварійних ситуаціях: ведення повітряного бою; нанесення ударів по наземним цілям, розвідувальних польотів і ін. Цільова психологічна підготовка проводитьсябезпосередньо після отримання конкретної бойової задачі в інтересах мобілізації психіки й активізації морально-психологічного стану авіаторів на його виконання.
При цьому в роботі з льотним складом основна увага звертається на: створення духовного настрою, стану мобілізації на виконання польотного завдання, формування готовності до швидких, рішучих, активних дій у типових і неординарних ситуаціях польоту; формування емоційно-вольової стійкості, забезпечення високої працездатності, підтримка бадьорості і діяльної активності, актуалізацію вимог дисципліни польоту; конкретизацію уяви противника, прищеплення впевненості у своїх силах, формування бойового азарту, натхнення, ненависті до противника, прагнення до його розгрому.
Діям авіаційних частин і з'єднань у бойовій обстановці властиві винятково велика напруга і інтенсивність, екстремальний характер і динамізм, швидкоплинність і безупинна зміна бойових ситуацій, сильний вплив протиповітряної оборони противника, застосування різноманітних
видів озброєння, бойової техніки і засобів бойових дій, величезні духовно-моральні, фізичні і психологічні навантаження на особовий склад.
Особливого значення тут набуває морально-психологічне забезпечення бойових дій, формування у авіаторів високої бойової активності і наступального пориву, відваги, уміння майстерно володіти технікою і всіма засобами ведення бойових дій з урахуванням сильних і слабких сторін противника, готовності в єдиноборстві з ним діяти зухвало, рішуче і перемагати в будь-яких умовах.
Велика увага в бойовій обстановці приділяється роз'ясненню особовому складу отриманої бойової задачі, справедливого характеру війни, вихованню любові до своєї Батьківщини і готовності до її захисту, пропаганді бойових успіхів наших військ, популяризації льотчиків, штурманів, інженерів і техніків, що відзначилися при виконанні бойових завдань. Вся ця робота організується безпосередньо на аеродромах, у ланках, екіпажах і проводиться тим активніше, чим складніша й відповідальніша обстановка.
В бойовій обстановці особлива увага приділяється роботі з льотним складом, який у перший момент початку бойових дій повинен бути готовим застосувати всю силу зброї свого літака безпосередньо в повітрі, у єдиноборстві із противником виконати бойову задачу. При цьому в ряді випадків льотчик буде вести бій один або в складі невеликого екіпажу, виступаючи не тільки в ролі активної вогневої сили, але й у якості об'єкта, проти якого спрямована зброя противника.
Формуванню і підтримці в льотного складу високої бойової активності сприяє наявність у підрозділі (частині) сприятливого морально-психологічного клімату. У цьому зв'язку важливу роль відіграює цілеспрямована робота по підвищенню якості повітряної і вогневої виучки екіпажів, їхній підготовці до бойових дій в день і вночі, постійна увага до забезпечення підрозділів боєприпасами, паливом, харчуванням і т.п. Велике значення має врахування особливостей психології малих груп при розстанові льотного складу в бойовому порядку (поєднання молодих і більш досвідчених, добір груп по взаємному уподобанню і психологічній сумісності, з урахуванням бажання знаходитися в бою поруч із товаришем і т.інш.). Зміцненню морального духу і психологічної стійкості сприяють проведення емоційно насичених інформаційно-пропагандистських заходів (коротких мітингів із нагоди початку і завершення операції, зборів льотного складу, радіопередач); представлення тих, хто відзначився в бою, до нагород, популяризація їхньої бойової діяльності.
Бойова обстановка не виключає необхідність застосування й інших, більш енергійних заходів впливу на психіку льотчика (штурмана). До них відносяться: вимогливість, формування категоричної установки "наказ - виконання", суворий розбір дій льотного складу після виконання бойового завдання, притягнення до суворої відповідальності осіб, що припустили неточне або невчасне виконання бойового наказу.
Матеріально-технічну основу бойової спроможності Повітряних Сил складає авіаційна техніка. Як свідчить досвід сучасних локальних війн та збройних конфліктів, кількість успішних бойових літако-вильотів в авіаційних частинах і підрозділах завжди знаходиться в прямій залежності від спроможності інженерно-технічного складу своєчасно і якісно готувати матеріальну частину до бойових вильотів, швидко і з високою якістю відновлювати літаки і гелікоптери, що одержали ушкодження в бою. У цьому зв'язку велике значення має добре організована робота з інженерно-технічним складом. Командири, керівники ІАС використовуючи усі форми морально-психологічного впливу на інженерів і техніків, домагаються якісного виконання ними задач по приведенню техніки в справний стан і підтримці її у постійної бойовій готовності.
У бойовій обстановці важливе місце приділяється льотно-методичній роботі з керівним складом. У перервах між боями проводяться методичні збори, обмін досвідом бойової роботи, показові польоти і заняття з командирами підрозділів, офіцерами керування й ін.
Особлива увага в бойовій обстановці приділяється роботі з молодими льотчиками і штурманами. Морально-психологічне забезпечення спрямовується на створення в частинах атмосфери товариського відношення до молодих авіаторів, вивчення індивідуальних особливостей кожного з них, рівня їхньої бойової виучки, слабких і сильних сторін. Як правило, після прибуття в полк молодих авіаторів їх знайомлять з бойовими традиціями частини, з'єднання, розповідають їм про кращих людей і їхні бойові подвиги, закликають йти за прикладом героїв-однополчан.
Молодих льотчиків старанно готують до першого вильоту на бойове завдання, знайомлять з особливостями ведення бойових дій, методами ведення повітряного бою і т. ін. Перед молодими авіаторами виступають командири, досвідчені льотчики, штурмани, інженери, техніки.
Велике значення в мобілізації особового складу на успішне виконання бойових задач, пов'язаних із проявом мужності, відваги і героїзму в бою має своєчасне представлення до урядових нагородвоїнів, що відзначилися. Бойовий досвід переконливо свідчить: своєчасне представлення особового складу до нагород, популяризація воїнів, що проявили мужність і відвагу в бою піднімають бойовий дух частин і підрозділів, сприяють зміцненню морально-психологічного стану військ, досягненню перемоги над ворогом.
У бойовій обстановці дуже часто виникає необхідність у перебазуванні авіаційних частин на нові аеродроми. У цих умовах морально-психологічне забезпечення проводиться з метою мобілізації особового складу на своєчасне й організоване прибуття на новий аеродром у постійної бойовій готовності.
Частини і підрозділи протиповітряної оборони Повітряних Сил виконують особливу роль у захисті державних інтересів України, стоять на сторожі повітряних рубежів. Їх називають військами переднього краю, військами постійної бойової готовності. Підрозділи цих військ виконують відповідальну бойову задачу - несуть бойове чергування по охороні повітряних рубежів Батьківщини.
З урахуванням пред'явлених до протиповітряної оборони вимог, а також специфіки бойових дій зенітно-ракетних, винищувальних, авіаційних і радіотехнічних частин організується їхнє морально-психологічне забезпечення. Воно здійснюється безупинно в ході повсякденної бойової підготовки, у процесі виконання задач бойового чергування й у бойовій обстановці.
При організації морально-психологічного забезпеченнядіяльності зенітно-ракетних і радіотехнічних частин враховується те, що воїни цих військ завжди знаходяться на бойових постах, нерідко під загрозою ракетного або бомбового удару противника з найвищою мірою готовності до відбиття повітряного нападу. Від кожного номеру бойового.розрахунку командного пункту, радіолокаційної станції, пускової установки, кожного офіцера наведення, оператора бойова обстановка вимагає виняткової самовідданості, дисциплінованості, внутрішньої зібраності, швидкість реакції, пильності, виняткової витримки, сильної волі, твердості та бойової ініціативи.
Найвищими моральними, психологічними і фізичними якостями повинні володіти воїни авіаційних винищувальних частин.Для бойової діяльності льотчиків-перехоплювачів характерне ведення пошуку повітряного противника і його знищення на великих швидкостях, у широкому діапазоні висот, у складних метеорологічних умовах; спроможність до виконання великої кількості команд, що находять із землі, швидкої переробки різноманітного роду бойової інформації. Специфіка діяльності льотчика-перехоплювача, поряд з високим професіоналізмом, потребує міцного здоров'я, холоднокровності, точного розрахунку, віри в покази приладів, надійність бойової техніки, постійного прагнення до зустрічі з противником і знищення його в повітряному бою.
Добре зарекомендували себе вправи по уміннюшвидко "читати" повітряну обстановку, зафіксовану на планшетах, грамотно обробляти інформацію, робити з неї висновки і коротко доповідати їх. При підготовці операторів зенітних, ракетних і радіотехнічних частин, радіотелеграфістів, номерів стартових розрахунків і ряду інших спеціалістів широко застосовується метод поетапного формування навичок, що дозволяє скоротити терміни підготовки операторів приблизно в два рази.
Широке застосування одержав комплексний метод відпрацьовування задачпри проведенні тренажів, летючок і інших видів навчальних занять на тактичному фоні, що передбачає активні дії "противника", що постійно змінюються, раптову зміну обстановки, несподіване застосування радіолокаційних перешкод, імітацію застосування "противником" засобів вогневого придушення і т.інш.
Одним із найбільш відповідальних і складних видів діяльності особового складу протиповітряної оборони є бойове чергування.За своїм характером воно є виконанням бойової задачі, вимагає від бойових розрахунків, змін і екіпажів високої готовності в морально-психологічному відношенні, постійної внутрішньої зібраності, спроможності самовіддано виконувати бойові задачі.
Специфіка бойового чергування потребує диференційованого підходу до роботи з різними категоріями військових. Так, у роботі з льотним складомвинищувальної авіаціїособлива увага приділяється формуванню спрямованості на льотну діяльність (безпечне проведення польотів, всебічну і якісну підготовку до кожного вильоту); врахуванню індивідуально-психологічних особливостей і фахових якостей авіаторів для прогнозування дій льотчиків в екстремальних ситуаціях на землі й у повітрі.
Робота з інженерно-технічним складом винищувальної авіації характеризується спрямованістю на вирішення основної задачі в цьому виді діяльності-сформувати почуття високої відповідальності за якісну підготовку авіаційних комплексів і спецобладнання бойового чергування.
Робота з посадовими особами бойових розрахунків зенітних ракетних військзосереджена на формуванні їхньої спроможності своєчасно виявляти, супроводжувати і знищувати повітряні цілі на всій глибині зони поразки, у будь-якій обстановці; уміння знаходити і застосовувати нові, нестандартні, несподівані для противника дії, що забезпечували б вирішення завдання з більшою надійністю й у більш короткі терміни.
Важливі і відповідальні завдання частини і з'єднання протиповітряної оборони будуть вирішувати в бойовій обстановці. Вони будуть вести боротьбу з повітряним противником, захищати від ударів із повітря адміністративно-політичні і промислово-економічні центри, прикривати угруповання військ, важливі військові й інші об'єкти, що пред'являє винятково високі вимоги до морально-політичних, бойових і психологічних якостей особового складу частин і з'єднань протиповітряної оборони, утримання ініціативи при проведенні морально-психологічного забезпечення.
Морально-психологічне забезпечення застосування ПС в бойовій обстановці направляється на вирішення таких завдань:
- роз'яснення особовому складу військово-політичної обстановки, причин і сутності війни (збройного конфлікту), політики керівництва країни і прийнятих ним рішень, поставлених перед військами завдань, сильних і слабких сторін противника, його озброєння, тактики дій і т.д.;
- виховання особового складу на бойових традиціях народу й армії, прикладах мужності і героїзму, самовідданих дій у бойовій обстановці, популяризацію воїнів, що відзначилися в боях, прикладів умілої взаємодії, підтримки в бою;
- формування і підтримка бойового настрою, пильності, ненависті до ворога, розвитку у них необхідних морально-бойових якостей;
- зміцнення у особового складу впевненості у своїх силах, товаришах і командирах, можливостях бойової техніки і зброї.
Велику увагу в бойовій обстановці необхідно приділяти вивченню й аналізу психологічних характеристик особового складу і військових колективів; формуванню психологічної готовності до бою; проведенню профілактичних заходів щодо підвищення емоційно-психологічної стійкості, психодіагностики психокорекції і психореабілітації військовослужбовців, що одержали бойові психічні травми, зняттю негативних наслідків впливу бойової обстановки на особовий склад і т.д.
Важливе місце повинна зайняти турбота про своєчасне виявлення осіб із психічними відхиленнями, низькими морально-діловими якостями, ослабленим здоров'ям, доведення до військовослужбовців даних про повітряного противника, проведення зустрічей і бесід особового складу з військовослужбовцями, що мають бойовий досвід.
У ході бойових дій дуже важливо враховувати наростання морально-психологічної і фізичної втоми особового складу, що може привести до ослаблення пильності, втрати самоконтролю й обережності. У цей час, крім організації заходів щодо забезпечення умов відпочинку і дозвілля особового складу, його медичного обстеження, важливо активізувати роботу з психічної реабілітації військових, що одержали бойові психічні травми.
У ході бойових дій велике місце у морально-психологічному забезпеченні займають питання, пов'язані зі створенням соціальних і правових умов, необхідних для якісного виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків і реалізації їхніх прав і соціальних гарантій.
Морально-психологічне забезпечення в бойовій обстановці включає також великий комплекс заходів,спрямованих на організацію цікавого та змістовного дозвілля і культурного обслуговування всіх категорій особового складу. У місцях розташування військ розгортаються похідні автоклуби, намети, у яких особовий склад може познайомитися з матеріалами періодичної преси, почитати художню літературу, послухати радіо, пограти в настільні ігри і т.п. Організуються виступи концертних і агітаційно-пропагандистських бригад, ансамблів пісні та танцю і колективів художньої самодіяльності.
Важливою складовою частиною морально-психологічного забезпечення Військ протиповітряної оборони в бойовій обстановці є інформаційно-психологічне протиборство. Воно направляється на нейтралізацію інформаційно-психологічного впливу з боку противника на наші війська і нанесення йому морально-психологічної поразки, його деморалізацію. У цих цілях організується постійне відслідкування й аналіз морально-психологічної обстановки у місцях дислокації, узагальнюються дані про можливості противника здійснювати інформаційно-психологічний вплив на наші війська, прогнозуються його наслідки, проводяться заходи щодо протидії цьому впливу, готуються власні інформаційно-психологічні акції проти військ противника і т.ін.
Такі основні, найбільш характерні риси морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу Повітряних Сил.. Вони визначаються призначенням цих військ у системі обороноздатності України.
Морально-психологічне забезпечення діяльності особового складу Військово-Морських Сил України є складовою частиною єдиної системи морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України. Воно спирається на спільні для всіх ЗС України цілі, завдання, концептуальні погляди, нормативно-правову базу і структуру органів військового управління.
Разом з тим, яскраво виражена специфіка завдань, що вирішуються військово-морськими силами, організація корабельної служби, способи ведення бойових дій на морі, вплив морської стихії, а також умов повсякденної та бойової діяльності кораблів породжує низку особливостей у змісті, організації і проведенні заходів морально-психологічного забезпечення у ВМС.
Діяльність особового складу ВМС відбувається у специфічних умовах морської служби. До них можна віднести: яскраво виражену патріотичну спрямованість служби військових моряків, інтенсивність військової праці, необхідність підтримання боєздатності сил постійної готовності, екстремальний характер впливу морської стихії на військову діяльність, що вимагає максимального духовного та фізичного напруження, високий ступінь насиченості військово-технічними засобами, складні соціально-побутові умови життєдіяльності, статутна регламентація, субординація і особливі міжособистісні взаємини у флотських колективах.
Історія морських війн містить багато фактів, коли противник, що мав перевагу у живій силі і бойовій техніці зазнавав поразки лише тому, що поступався іншій стороні в потужності морального фактору. Дослідження, що проводилися у військах, виявили прямий вплив високого морально-психологічного стану особового складу та його морально-бойових якостей на боєздатність кораблів і частин.
Пріоритетність морально-психологічного забезпечення у Військово-морських силах обумовлюється взаємодією низки складних воєнно-політичних, технічних і соціальних процесів, що відбуваються на кораблях і в частинах. Скорочення чисельності особового складу ВМС, перехід на контрактну службу, ринкові відносини в суспільстві, фінансові труднощі, загострення проблеми соціального захисту військових моряків суттєво впливають на духовний світ і ставлення до військового обов’язку особового складу. Перед органами особового складу гостро ставиться питання щодо пошуку тих методів і засобів морально-психологічного впливу на особовий склад, які є адекватними тим процесам, які відбуваються в українському суспільстві сьогодні.
Особливості діяльності особового складу кораблів і частин ВМС обумовлені воєнно-технічними, соціально-психологічними і природними факторами, які здійснюють безпосередній вплив на зміст і організацію морально-психологічного забезпечення.
По-перше,підготовка ВМС до відбиття агресії з морських напрямків тісно пов’язана із зростанням значення пильності, відповідальності і компетентності військових моряків. Це змушує частину сил ВМС вже в мирний час виконувати завдання бойової служби і бойового чергування, що вносить в морально-психологічне забезпечення нові аспекти, вимагає активізації людського фактору, бойової готовності кораблів і частин з урахуванням змін, що відбуваються.
По-друге,в зв’язку зі скороченням корабельного складу ВМС із бойового складу виводяться застарілі типи кораблів, що відносно збільшує відсоток нової бойової техніки, зброї і засобів захисту і посилює залежність бойової готовності кораблів від можливостей, здібностей і якості підготовки екіпажів, що обслуговують військово-морську техніку.
По-третє, відбувається ускладнення військової праці на флоті, і, як наслідок, збільшення кількості військових спеціальностей. Військова праця стає, з одного боку, все більш колективною, а з іншого – диференційованою, що вимагає поглибленої її спеціалізації.
По-четверте,ускладнення військової праці, недоукомплектованість корабельних підрозділів в зв’язку зі скороченням з’єднань ВМС значно збільшують інтенсивність військово-морської служби. Поряд з високим навантаженням офіцерів і мічманів по обслуговуванню бойової техніки зростає навантаження по несенню корабельної вахти, організації служби у з’єднаннях і гарнізонах. Бойові можливості зброї і бойової техніки залежать не тільки від їх тактико-технічних характеристик, а й від людського фактору. Опанування сучасною бойовою технікою і ефективне її використання вимагають від особового складу не стільки затрат фізичних сил, скільки професійної підготовки, здатності виявити в умовах психологічної напруженості емоційно-вольову стійкість.
По-п’яте,загальною тенденцією для ВМС є трансформація військової діяльності у військово-професійну. Недостатній професійний рівень підготовки екіпажів є одним з основних факторів високої аварійності на кораблях. Об’єктивне збільшення офіцерського і мічманського складу в екіпажах кораблів, а також поступовий перехід на службу за контрактом, викликає певні складнощі в організації морально-психологічного забезпечення. Цей процес супроводжується суттєвими зрушеннями в культурному та освітньому рівні, професійній підготовці і соціальному статусі, демографічних характеристиках військовослужбовців ВМС.
По-шосте, нині невід’ємним компонентом підготовки і проведення бойових операцій стала інформаційно-психологічна боротьба. Застосування інформаційно-психологічної зброї і протидія їй на морських театрах воєнних дій мають свою специфіку. Інформаційно-психологічне протиборство починається, як правило, ще до початку бойових дій і носить характер «війни нервів». Його головна мета – досягнення інформаційної і психологічної переваги над противником до початку і в ході бойових дій. Об’єкти протиборства на морських театрах воєнних дій рухомі, а по можливості інформаційно-психологічної дії на екіпажі кораблів, що знаходяться в морі, обмежені.
По-сьоме, служба на флоті має низку особливостей, що викликані природними факторами. Це значні відмінності кліматичних умов морських акваторій, місць базування і театрів воєнних дій ВМС від інших кліматичних умов. Помітний вплив на морально-психологічний стан моряків можуть здійснити зміна звичного берегового добового режиму в зв’язку з цілодобовим несенням вахти особовим складом у морі, біологічних ритмів організму в зв’язку з суттєвою різницею в часовому поясі.
Вищеназвані та інші фактори здійснюють суттєвий вплив на зміст і організацію морально-психологічного забезпечення діяльності військових моряків. Накопичений досвід свідчить, що основними організаційними складовими морально-психологічного забезпечення діяльності ВМС є: інформаційно-пропагандистське забезпечення, психологічне забезпечення, воєнно-соціальна робота, культурно-виховна робота та захист від негативного інформаційно-психологічного впливу противника.
В організації заходів на кораблях і в частинах ВМС інформаційно-пропагандистському забезпеченні найбільш важливими є гуманітарна підготовка та інформування особового складу. В ході занять з гуманітарної підготовки з різними категоріями військовослужбовців ВМС головну увагу необхідно приділяти вивченню історії України та її Збройних Сил, військово-морських традицій, проблем сучасного державного та військового будівництва, культурних досягнень народу України, діючого законодавства, практики навчання та виховання особового складу.
На кораблях 1 рангу організується і проводиться морально-психологічне забезпечення бойової підготовки, бойового чергування, бойової служби, чергової, вартової і вахтової служб; вивчення індивідуальних особливостей військовослужбовців, військових колективів; психологічна профілактика правопорушень військової дисципліни; психологічна підготовка особового складу; психологічна адаптація військовослужбовців до умов військової служби. Морально-психологічне забезпечення на кораблях 1 рангу (та їм рівних військових частинах ВМС) здійснюється на підставі поточного і перспективного планування. У планах формулюються заходи, терміни їх проведення з урахуванням реальної обстановки, стану справ, завдань бойового чергування, бойової служби, бойової підготовки і т.д.
Заходи з морально-психологічного забезпечення плануються на кораблі у відповідності з курсами бойової підготовки. В ході здачі 1-ої курсової задачі морально-психологічне забезпечення спрямовується на вивчення особовим складом змісту курсових задач, їх складових елементів, організаційно-методичних вказівок, покращення злагодженості дій за бойовими і повсякденними корабельними розкладами, підвищення якості тактичної і спеціальної підготовки. Особлива увага звертається на відпрацювання взаємодії між бойовими постами, корегування і розроблення різних документів, вивчення особовим складом функціональних обов’язків.
Під час відпрацювання 1-ої та 2-ої курсових задач морально-психологічне забезпечення на кораблях здійснюється з метою мобілізації особового складу на вивчення зброї і технічних засобів, питань одиночного та сумісного плавання, формування практичних навичок по захисту від зброї масового ураження, боротьби за живучість корабля і т. ін.
Здача курсових задач завершається, як правило, відпрацюванням сумісного плавання групи кораблів, виконанням одиночних і групових ракетних або торпедних стрільб, участь у командно-штабних і тактичних навчаннях ВМС. На цьому етапі морально-психологічне забезпечення спрямовується на відпрацювання елементів мобілізаційної підготовки при переведенні кораблів і берегових частин в різні ступені бойової готовності. Відпрацьовуються також ефективні форми і методи взаємодії між кораблями і з’єднаннями, що беруть участь в навчаннях або сумісних плаваннях.
При виконанні кораблями ВМС завдань у морі (бойова служба, патрулювання, охорона водних районів, виконання вогневих вправ, бойова підготовка на морських полігонах) морально-психологічне забезпечення спрямовується на: підвищення відповідальності посадових осіб за безумовне виконання вимог інструкцій і настанов боротьби за живучість; вивчення і роз’яснення всім категоріям особового складу первинних заходів по боротьбі з пожежами і вогнем; глибоке вивчення стаціонарних і переносних аварійно-рятувальних засобів; відпрацювання особовим складом бойових змін прийомів по боротьбі за живучість на бойових постах; психологічну підготовку моряків, що включені до складу аварійних партій і спеціальних підрозділів; воєнно-технічну пропаганду серед особового складу.
Найбільш дієвими формами морально-психологічного забезпечення по боротьбі за живучість є воєнно-технічні вікторини, індивідуальні бесіди досвідчених спеціалістів з молодими моряками, інструктування моряків по заходах безпеки та корабельним правилам, навчання активу формам і методам виховання, спрямованим на правильну експлуатацію бойової техніки та озброєння, випуск спеціальних радіогазет, розбори проведених заходів, пропаганда передового досвіду, моральне стимулювання пильного несення корабельної вахти і т. д.
Організація морально-психологічного забезпечення змінюється разом із зміною системи організації виходів кораблів у море. Тому важливою особливістю при цьому є відпрацювання органами особового складу з’єднань системи управління морально-психологічним забезпеченням на кораблях, що перебувають у морі.
Після виходу з бази, при переході на полігони бойової підготовки і в період виконання стрільб важливе значення має індивідуальна робота по підтриманню високого морально-психологічного стану провідних спеціалістів, що забезпечують дії особового складу БЧ – 2 (вахтових офіцерів, інженер-механіків, штурманів, радіометристів, гідроакустиків). Оскільки виконання вогневих вправ відбувається по бойовій готовності № 1, то основна увага спрямовується на суворе виконання особовим складом дій, передбачених для даного режиму. Проявляється турбота щодо досягнення злагодженої роботи всіх посадових осіб, що включені у корабельні бойові розрахунки, а також щодо виконання заходів безпеки в ході виконання вогневих вправ на кораблях і в акваторії полігонів.
Командир корабля здійснює загальне керівництво морально-психологічним забезпеченням. Йому належить ключова роль в забезпеченні морально-психологічної стійкості особового складу і досягненні морально-психологічної переваги над противником.
Таким чином, основне завдання морально-психологічного забезпечення діяльності особового складу Військово-Морських Сил України полягає у формуванні у військових моряків духовних, психологічних і бойових якостей, необхідних для підтримання високої бойової готовності кораблів в мирний час і ведення бойових дій на морі. При цьому вкрай важливо враховувати специфічні умови корабельної служби, високу ступінь насиченості кораблів технічними засобами, екстремальний характер впливу морської стихії, суворо регламентовану діяльність моряків, специфічні побутові умови і особливі міжособистісних взаємин у флотських колективах.
