Поняття особа у його співвіднесеності з іншими поняттями, такими як особистість, індивідуальність, людина (розумна, граюча, технічна, актор, рольовик тощо) супроводжують філософа постійно, але користуватися ними з належною методологічною розумністю досить важко, не маючи чітко означених поняттєвих меж. Практика і політика також потребують визначення цінності і смислу відмінностей однієї людини від іншої, обґрунтованості таких відмінностей через доручення певних оціночних характеристик, в яких зацікавлене суспільство. В останньому випадку визначальним стає предикат (видатна, злочинна, комфортна, егоїстична, дієва, пасивна тощо). Виникає ілюзія можливого позитивного чи негативного вимірювання людини, які ніби-то є її природною визначеністю, хоча насправді людина є продуктом регулятивних культурних ідей (у тих же номадичних сингулярностях), якщо не за Марксовим (продукт суспільних відносин, де буття визначає свідомість), то сконструйованим за сучасними технологіями. Така головна ідея спецкурсу.
|
|
Тематичний план дасть уявлення про зміст курсу та розподіл навчальних занять:
№ п\п | Теми | Лекції | Семі- нари | Сам ост. аробот |
Науки про природу та науки про дух як філософія людини. | ||||
Суб’єктність в структурах соціальної реальності. | ||||
Соціальні ролі і відповідальність особи. | ||||
Багатомірність Я в контексті сучасної раціональності. | ||||
Здоров’я і людська природа у футуристичних прогнозах | ||||
Гендерна суб’єктивація особи постструктуралістськими дискурсами. | ||||
Містерія «турботи про себе»: організація соціально-культурного простору і ідентичності. | ||||
Конструкція людини-маси в Конструкція людини-маси в просторі влади | ||||
Соціальна антропологія: людина і довкілля. | ||||
Всього: |
Спецкурс «Особа в історії культури» вивчається протягом шостого семестру. Вивчення розділене на три модулі. У підсумку отримують залік за результатами роботи.
Викладач дисципліни «Особа в історії культури» - доктор філософських наук, професор Корабльова Надія Степанівна.
Тема 1. Проблема «особистість в історії».
1. Коли і як формується сучасний тип особистості: історичний релятивізм і теорія типів. (Дискусія, «Одисей», 1990).
2. Особистість як здобуток доби Відродження. (Л.М.Баткін, «Італійське Відродження в пошуках особистості»).
3. Середньовічна особистість (А.Я.Гуревич, «Категорії середньовічної культури»).
4. Типи особистості в традиційних культурах. (Штайнер, «Іккю Содзюн»).
5. Етико – правовий аспект в формуванні європейського типу особистості. (Е.Соловйов, «Одисей»).